logo

Керівники російського ВПК масово уникають санкцій. Що будемо робити?

Навіть керівництво російської корпорації “Алмаз-Антей”, яка виробляє смертоносні ракети “Калібр”, що руйнують українські міста, досі не потрапило під санкції. Як так сталося? Дозвольте висунути версію, що Україна має сама стати драйвером санкцій проти росії як під час війни, так і після неї.

Сьогодні Київ має повне моральне право запропонувати світовій спільноті створення міжнародної санкційної організації з метою координації обмежувальних заходів проти росії. У перспективі така організація могла б розробляти санкції проти інших агресорів, які кидають виклик світовій безпеці. Коло учасників такої організації вже окреслено. Це всі ті країни, які зараз окремо один від одного піддають обструкції рф: США, країни ЄС, Британія, Канада, Японія та інші.

Але для цього, в Україні має зʼявитися інституція, відповідальна за санкційну політику. На сьогодні така інституція з чіткою структурою, бюджетом, планом діяльності і повноваженням відсутня. Є дорадчий орган група Єрмака-Макфола, експерти у складі якої роблять велику аналітичну і адвокаційну роботу. Проте це тимчасове утворення, яке цілком залежить від персон, які його очолюють.

Може так статися, що як тільки ескалація війни спаде, світ повернеться до своїх справ. При цьому в Україні також не буде кому нагадувати, що дотримання і примноження санкції проти росії – це шлях виживання українського народу і безпека світу в цілому.

Я лишень нагадаю, що у 2014 році теж було багато ейфорії після перших санкцій проти рф за анексію Криму. Мовляв, у росії станеться дефолт, режим путіна впаде, і взагалі імперія розлетиться на друзки, як дзеркало, що впало зі стіни.

Все це виявилося самообманом. Адже на наступний рік країни ЄС попри санкції продовжили продавати росії військову техніку, а імпорт газу та нафтопродуктів і зовсім зріс. Виявилося, що контролювати виконання санкційної політики на міжнародному рівні нікому.

Тому створення інституції в Україні, яка буде аналізувати, моніторити і пропонувати санкції на міжнародній арені, а також лобіювати запуску міжнародного органу для координації санкцій проти росії та інших агресорів – це життєво важливе питання для українців.

Ми зможемо прожити без агентства з питань туризму, без міністерства з питань стратегічних галузей промисловості чи без десятка інших органів влади, які не зрозуміло чим займаються за бюджетні кошти. Але без фокуса на результатах санкцій проти росії нам, імовірно, буде складно захистити незалежність у майбутньому.

Статтю вперше опубліковано на сайті “Української правди”.

Стаття підготована аналітиками проєкту Trap Aggressor в рамках проєкту IWPR за підтримки Європейського Союзу та МЗС Норвегії.