logo
Новини,

Корпоративна реформа Укроборонпрому дозволить розмежувати політичні рішення та ефективне управління держкомпаніями

Впровадження стандартів корпоративного управління в оборонній промисловості України дозволить підвищити ефективність функціонування підприємств ОПК.

Про це заявили міжнародні партнери, представники ДК “Укроборонпром” та незалежні експерти під час презентації брифу НАКО “Впровадження стандартів корпоративного управління в оборонній промисловості України: від ініціативи до імплементації”.

Реформа корпоративного управління є надзвичайно важливою для проведення розмежування між політичними рішеннями та управлінням компаніями, підкреслила заступниця міністра економіки Світлана Панаіотіді.

Ми сподіваємося, що законопроєкт №3822 буде прийнято у другому читанні без шкідливих правок. Я дуже сподіваюся, що не буде спаплюжено ідею правильної трансформації

зазначила Світлана Панаіотіді.

Таку ж думку має і генеральний директор Укроборонпрому Юрій Гусєв. Він закцентував увагу на критичній важливості реформи Укроборонпрому для національної безпеки України. Пан Гусєв зазначив, що про реформування державних підприємств оборонно-промислового комплексу України говорили роками. Однак впродовж цього часу згадані підприємства лише накопичували борги – наприкінці 2020 року загальний борг дійшов позначки у 14 млрд грн. Відтак довгоочікувана корпоратизація та впровадження корпоративного управління є необхідною умовою для створення сучасного оборонного холдингу з принципово новою моделлю управління, для трансферу технологій і доступу до міжнародних фінансових ринків, а також для створення спільних проєктів з міжнародними партнерами України в оборонно-промисловій галузі.

Керівні принципи ОЕСР – це дуже важливий фундамент для нашої реформи, – сказав гендиректор концерну, – Ми очікуємо, що прийняття у другому читанні законопроєкту №3822 створить ту базу для системи нового корпоративного управління підприємств Укроборонпрому, на яку чекають вже багато років працівники та керівники підприємств

заявив Юрій Гусєв.

Голова експертної організації StateWatch Гліб Канєвський навів приклади низки державних компаній, що запровадили корпоративне управління, недоліки і проблеми яких варто врахувати під час реформи Укроборонпрому. Зокрема, низка гучних скандалів в Укрзалізниці та Украерорусі свідчать про не надто ефективні наглядові ради цих компаній. Він також зазначив, що протидія і боротьба із корупцією на держпідприємствах в сучасних українських реаліях не можна назвати дієвою. Як приклад, він навів ситуацію зі звільненням директора одного з держдепартаментів Енергоатому.

Якщо вірити різним незалежним практикам і оцінкам, він був чи не найкращий офіцер з комплаєнсу в Україні. Його звільнили через те, що він надав НАЗК інформацію про певні ризики в діяльності керівництва Енергоатому. Як наслідок триває судова інформаційна війна між звільненим антикорупціонером і керівництвом, яка точно не впливає позитивно на репутацію Енергоатому

підкреслив Гліб Канєвський.

Схожу думку висловив і заступник генерального директора Укроборонпрому Мустафа Найєм. Він нагадав, що основу для корпоратизації заклали вже давно, але вона й досі не розпочалася, оскільки бракувало основного – законопроєкту.

Найєм пояснив, що проведення корпоратизації без відповідного документу сприяло б утворенню цілої низки проблем та ризиків, які враховані у запропонованому законопроєкті. Зокрема, 3822 містить запобіжники “веєрному банкрутству” всіх фінансово нестабільних підприємств, що можуть розпочатися внаслідок звернень до суду за десятиліття накопичення боргів у понад 12 млрд.

Крім цього, через відсутність в українському законодавстві процедур щодо перетворення казенних підприємств, корпоратизація цієї частини Укроборонпрому може зависнути в повітрі. Законопроєкт №3822 бере до уваги і цє, чим унеможливлює застій трансформації. На додачу до цього, проведення корпоратизації вимагає здійснення оцінки наявного майна підприємств та перереєстрацію всіх його дозвільних документів, що потребує грошей та часу. Оскільки коштів на таку масштабну оцінку Укроборонпром не має, а тривала перереєстрація та ліцензування фактично зупинили б роботу на підприємствах, законопроєкт вводить для них виключення і дозволяє автоматичну передачу майна та документів для забезпечення безперервної діяльності під час трансформації. 

Законопроєкт №3822 – це питання виживання, а не якоїсь косметичної реформи

заявив Мустафа Найєм.

Виконавча директорка НАКО Олена Трегуб розповіла , що лише три роки тому впровадження стандартів корпоративного управління було ветоване Президентом Порошенком, оскільки це “суперечило інтересам національної безпеки України”. Вона повідомила, що наразі законопроєкт №3822 не є ідеальним і не в повній мірі відповідає стандартам ОЕСР. Зокрема, оскільки трансформація такої великої кількості підприємств є складним і тривалим процесом, а законопроєкт пропонує їх суттєво спростити, необхідно передбачити низку додаткових механізмів забезпечення прозорості цього процесу для того, щоб чимало цінних активів ОПК України не були втрачені. Окрім цього, законопроєкт наразі не закріплює гарантії і повноваження нової наглядової ради, що становить небезпеку політичної залежності. Уникнути цього можна, удосконаливши текст та збільшивши кількість незалежних членів ради. Не менш важливе питання – це потенційний конфлікт інтересів, спричинений наявністю одразу двох суб’єктів управління концерну – Кабінету Міністрів та Мінстратегпрому. Для того, щоб унеможливити поєднання функцій розробки політик та керівництва підприємствами, НАКО рекомендує залишити повноваження щодо управління концерном в сфері відповідальності Кабінету Міністрів.