Аналітики експертної організації StateWatch розібралися з тим, що відбувається з “ковідними” доплатами та отримали такі результати.
Що каже законодавство?
Уже весною 2020 року уряд прийняв постанову № 246, яка визначає перелікмедичних закладів, у яких повинна бути встановлена “ковідна” доплата. Йдеться про доплати у розмірі не більш ніж 300% посадового окладу лікаря, якому така доплата надається. Водночас постанова № 246 дозволяє встановлювати доплати лише за таких умов:
1. медзакладам, що надають медичну допомогу хворим на COVID-19 та уклали типовий договір з Національною службою здоров’я, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з надання медичних послуг хворим на COVID-19;
2. центрам екстреної допомоги, які задіяні до реагування на випадки COVID-19 та уклали договір з НСЗУ;
3. державним медзакладам, що визначені у рішеннях відповідних центральних органів виконавчої влади для надання стаціонарної медичної допомоги хворим на COVID-19.
Конкретний перелік посад працівників, яким встановлюється доплата, та розмір такої доплати затверджує керівник відповідної лікарні.
Система (модель) оплати праці у медзакладі має бути описана та затверджена внутрішнім документом – колективним договором.
Окрім того, Державна служба України з питань праці у липні 2020 року надала роз’яснення з питань гарантій медичним працівникам, згідно з яким зазначена доплата у розмірі до 300% заробітної плати проводиться за наявності таких умов:
– медзаклад передбачено переліком закладів охорони здоров’я, зазначеним у постанові КМУ № 246;
– медзаклад уклав договір із НСЗУ або це державний ЗОЗ, що визначений у рішенні відповідних центральних органів виконавчої влади для надання стаціонарної медичної допомоги хворим на COVID-19;
– посада працівника передбачена переліком посад працівників, яким встановлюється доплата, затвердженим керівником відповідного закладу охорони здоров’я;
– працівник працював (працює) на посаді, передбаченій у переліку, затвердженому керівником відповідного закладу охорони здоров’я.
У чому полягає проблема?
Незважаючи на те, що уряд надав роз’яснення щодо того, як мають надаватися доплати медпрацівникам, трапляється багато випадків некоректного трактування постанови КМУ перевіряючими органами. Це спричиняє несправедливе притягнення до відповідальності лікарень, які нібито неправомірно надають доплати лікарям, що борються з COVID-19.
Наприклад, такого характеру справу розглянув Вінницький окружний адміністративний суд. Він визнав безпідставними вимоги Державної аудиторської служби до Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні, яка виплатила працівникам доплати на суму 133,2 тис грн у зв’язку з лікуванням хворих на COVID-19.
У ДАСУ вважали, що такі доплати були виплачені неправомірно. Пояснили це тим, що деякі медпрацівники фактично не надавали медичну допомогу хворим на СОVID-19, оскільки у лікарні не було жодного хворого на COVID-19, однак отримали надбавки на загальну суму 133,2 тис грн.
При цьому у матеріалах справи йдеться про те, що в лікарні все ж перебували пацієнти з підозрою на СОVID-19. І хоча ці підозри згодом не підтвердилися, працівники лікарні надавали їм медичну допомогу протягом всього часу їхнього перебування у лікарні.
Тож склалася ситуація, коли уряд надав роз’яснення з приводу доплат, лікарня виконала його умови, однак контролюючий орган некоректно протрактував положення цього роз’яснення, що призвело до безпідставного притягнення лікарні до відповідальності.
Окрім того, аналітики StateWatch проаналізували Звіт про результати діяльності Державної аудиторської служби України, її міжрегіональних територіальних органів за 2021 рік та виявили низку випадків висунення ДАСУ претензій щодо доплат медикам, які залучені до боротьби з COVID-19. Аудитори не надають ґрунтовних пояснень щодо цих ситуацій, оскільки ці справи зараз знаходиться на стадії досудового розслідування.
Виявлені претензії можна умовно поділити за трьома видами порушень.
1. Виплати працівникам, які не лікували пацієнтів із COVID-19.
Наприклад, ДАСУ зазначила про такі порушення у Валківській центральній районній лікарні Харківської області. Йдеться про ймовірне порушення на суму 1,3 млн грн.
Окрім того, подібні порушення було виявлено в таких лікарнях:
2. Завищений розмір доплат та виплата їх без урахування фактично відпрацьованого робочого часу.
Аудитори зазначають про такі порушення у Закарпатському обласному лабораторному центрі МОЗ на суму 2,6 млн грн та Вінницькому обласному лабораторному центрі МОЗ на суму 696,3 тис грн.
3. Включення компенсації за роботу у вихідні та святкові дні при нарахуванні доплат
У Держаудитслужбі вважають, що такі порушення мали місце в таких лікарнях:
Водночас оплата праці за роботу у святкові та неробочі дні є складовою заробітної плати та мінімальною державною гарантією, а отже включається до заробітної плати, на яку нараховується додаткова доплата у розмірі до 300 %.
Тож провівши ревізію у 2021 році, ДАСУ лише по доплатах висловила претензії більш ніж 20 лікарням, звинувативши кожну з них у зайвому використанні коштів на суму як мінімум декількох сотень тисяч гривень.
Ми вважаємо, що як і у випадку з Вінницькою обласною дитячою клінічною лікарнею, існує ризик безпідставного притягнення до відповідальності тих лікарень, які правомірно виплачували доплати медикам.
Викликає низку питань також і той факт, що аудит Фонду боротьби з COVID-19 у частині перевірки профільного міністерства, тобто Міністерства охорони здоров’я, показав, що в МОЗ, якому виділили 20,5 млрд грн, було виявлено порушень на суму 265,7 млн грн. При цьому контролем охоплено всього половину виділених коштів. За результатами аудиту було відкрито 22 кримінальні провадження.
Натомість під час перевірки Державного агентства автомобільних доріг порушень було виявлено лише на 11,7 млн грн, за якими відкрито 6 кримінальних проваджень. Водночас Укравтодор отримав найбільше з усіх розпорядників коштів Фонду, – 26,2 млрд грн, майже всі з яких підпали під контроль ДАСУ.
Таким чином, при перевірці майже повної виділеної Укравтодору суми аудитори знайшли порушень всього на 11,7 млн. Натомість перевірка половини виділених коштів МОЗ завершилася виявленням порушень на суму 265 млн грн.
Очевидно, що ДАСУ повинна діяти виключно в межах правового поля. Водночас навантаження судовими позовами осіб, які щодня рятують життя сотням і тисячам українців, наразі точно не на часі.
У StateWatch вважають, що такі “нападки” на медичні заклади, де щодня рятують життя хворим на COVID-19, не має бути пріоритетом держави та контролюючих органів. Особливо з урахуванням того, що вони не завжди є виправданими.
Аналітична стаття підготовлена StateWatch за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” у межах проекту ”Громадський контроль над бюджетними витратами проти COVID-19”. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду “Відродження”
