logo
Аналітика,

Підприємства Міноборони: мільйонні збитки та втрачені квартири

Влада вперто не робить рішучих кроків, аби раз і назавжди розлучитися з тягарем у вигляді держпідприємств, який щорічно приносить мільйонні збитки.

Роки минають, світ модернізується, а питання ефективного управління державними підприємствами Міністерства оборони досі не вирішене. Після того, як стало відомо, що половина більш ніж ста держкомпаній Міноборони фактично банкрути, важко знайти аргументи на користь тези про ефективність військового відомства в питаннях управління бізнесом. Варто нагадати, що Міністерство оборони України має власні будівельні компанії, готелі, залізобетонні заводи та інші активи, про комерційні успіхи яких вже давно не знайти повідомлень.  Натомість із виявлених на таких підприємствах порушеннях можна написати посібник про те, як не потрібно керувати держвласністю. Однак влада вперто не робить рішучих кроків, аби раз і назавжди розлучитися з тягарем, який щорічно приносить мільйонні збитки.

На початку листопада експертна організація StateWatch оприлюднила інформацію про порушення, виявлені аудиторами Рахункової палати на підприємствах Міноборони. Згодом ми звернулися до Міністерства з метою дізнатися про те, яких вжито заходів задля усунення цих порушень та отримали відповіді, після яких з’явилося ще більше питань. Наприклад, аудитори Рахункової палати встановили, що з 2003 року цілісний майновий комплекс концерну “Військторгсервіс” у Києві у складі 12 будівель і споруд загальною площею 12,4 тис кв м безконтрольно використовували приватні структури. Вони передавали його одна одній за відсутності правових підстав, не сплачували державі коштів за експлуатацію і навіть не допускали представників концерну на територію майнового комплексу.  Через 15 років майно все ж було повернуто концерну. Але, зі слів аудиторів, керівництво “Військторгсервісу” не вжило дієвих заходів щодо передавання його в оренду згідно з вимогами чинного законодавства, а державний бюджет продовжував недоотримувати доходи.

У Головному управління майна та ресурсів Міноборони розповіли, що у зв’язку з цією ситуацією генеральним директором концерну “Військторгсервіс” у 2018 році було ініційовано проведення службового розслідування, за результатами якого встановлені факти неправомірних дій попереднього керівництва концерну, тобто “попередників”, які містять ознаки службової недбалості (стаття 367 Кримінального кодексу). З цього приводу концерном було подано заяву про злочин до поліції, на яку протягом двох років не отримано жодних повідомлень, що стосуються розслідування. Ба більше! У серпні минулого року, через два роки після першого звернення, концерн повторно звернувся до поліції з заявою про злочин, яку також було проігноровано – відомості про вчинене кримінальне правопорушення до реєстру досудових розслідувань не внесені. Концерн оскаржив таку бездіяльність поліції у Шевченківському районному суді м. Києва. Останній своєю ухвалою задовольнив скаргу та зобов’язав слідчого внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Нагадаємо, і Міноборони, і поліція є урядовими структурами, які у теорії мають разом працювати на користь державних інтересів за бюджетні кошти.

Втім, наведене порушення не єдине. Наприклад, по необоротним активам того ж “Військторгсервісу” аудитори Рахункової палати встановили відсутність двох об’єктів нерухомості на загальну суму 925,9 тис грн. Йдеться про господарчу споруду (контора з кладовою) у м. Харкові та службову двокімнатну квартиру у м. Києві вартістю 916,9 тис грн, яка у 2009 році була куплена концерном для тодішнього заступника гендиректора “Військторгсервісу”.

У Міноборони розповідають, що у вересні 2020 року концерном було подано до суду позов про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на квартиру. Нагадаємо, з моменту, коли концерном було куплено квартиру, пройшло 11 років.

Зі слів аудиторів, подібні ситуації з обліком житлових приміщень, що перебувають у приватній власності осіб, які не мають відношення до концерну, також мали місце у філії “Одеське управління військової торгівлі” (однокімнатна квартира в м. Одесі), “Управлінні торгівлі Західного оперативного командування” (трикімнатна квартирау м. Львів). У Головному управління майна та ресурсів Міноборони відповіли про те, що щодо цих приміщень ведеться аналогічна позовна робота.

Крім того, ми вирішили дізнатися, що ж відбувається з державними підприємствами “Канон” та “Південь-Ольвія”, місцезнаходження яких працівники Рахункової палати не змогли знайти під час аудиту ефективності підприємств Міноборони. Згідно даних, що містяться на порталі YouControl, перше з цих підприємств займалося будівництвом житлових та нежитлових приміщень, а друге – підбором та забезпеченням персоналом. Ми попросили у Міноборони фінансові плани обох підприємств-привидів. Та у військовому відомстві відповіли, що вони перебувають у стані ліквідації з 2015 року.

Такі курйози з державним бізнесом, на жаль, не є поодинокими. Про необхідність реформування системи управління держпідприємствами Міністерства оборони з року в рік свідчать цифри.

Протягом останніх чотирьох років державні компанії, що належать до сфери управління Міністерства оборони,  звітують лише про сумарні збитки.

Відповідно до звітів про виконання фінпланів у 2017 році загальний чистий збиток усіх підприємств Міноборони склав 22,4 млн грн. Фінансові показники 2018 року завершилися зі збитками у сумі 8,2 млн грн. Пік перевищення витрат над доходами припав на 2019 рік, де сума збитку сягнула 38,7 млн грн.

Лише за I квартал 2020 року держпідприємства Міноборони відзвітували про 9,9 млн грн збитків. Враховуючи економічні обмеження через COVID, не складно спрогнозувати похмуру перспективу бізнесу військових.

Власне, про економічні успіхи компаній зазвичай говорять заробітні плати.  Витрати на оплату праці на підприємствах Міноборони в І кварталі минулого року сягнули 77,6 млн грн та були розподілені серед 2 910 працевлаштованих осіб. Середньомісячна заробітна плата одного працівника склала 8 054 грн, одного адміністративно-управлінського працівника – 10,5 тис грн, одного директора – 16,4 тис грн. У той же час середній показник по Україні на 2020 рік становив 12,4 тис грн.

Нещодавно Міноборони задекларувало намір вирішити ситуацію з державними підприємствами. У військовому відомстві заявляють, що до 2022 року 42 державних підприємства Міністерства оборони України буде реорганізовано, 5 – обрано на приватизацію у Фонд державного майна України. Ще 44 держпідприємства Міноборони підлягають ліквідації.

При цьому, як зазначалося на початку, зі 103 підприємств, що підпорядковуються Міноборони, 55 були банкрутами. Тож 5 обраних на приватизацію підприємств навряд чи суттєво змінять ситуацію.

Наразі Фонду держмайна передано лише 3 (хоча, на відміну від згаданих 55, жодне з цих підприємств не перебуває в стані припинення). Це Дружбівський кар’єр нерудних копалин “Кварц”, 417 управління начальника робіт, 209 управління начальника робіт. Але і серед цього списку ми не побачили, наприклад, готелю “Козацький”, що знаходиться в серці Києва на Майдані…і є збитковим! Навряд чи приватний інвестор віддав би більше одного мільярду гривень за сусідній готель “Дніпро”, якби знав, що готельна справа в центрі столиці збиткова.

Тож команда Міністра оборони Андрія Тарана  не пропонує реформу управління державними підприємствами, а радше відкладає її в довгу шухляду. Зокрема, не було жодної згадки про приведення моделі управління державними підприємствами до загальновизнаного стандарту – керівних принципів ОЕСР щодо корпоративного врядування на підприємствах державної форми власності. А це значить, що докорінно проблеми неефективності та халатності не вирішиться.

При цьому, фінансові показники держпідприємств вимагають рішучих змін. А практика, коли локальні порушення на підприємствах усуваються протягом років, а іноді й десятків років, не витримує жодної критики.

Що стосується саме приватизації, то експертна організація StateWatch неодноразово надавала свої рекомендації: проведення аудитів, – стратегічного, фінансового та юридичного, і лише на після таких аудитів слід формувати список із підприємств, що підлягатимуть подальшій приватизації. Очевидно, що проданими мають бути більшість із сьогоднішніх компаній Міноборони, які не становлять жодної користі для збройних сил та генерують лише втрати. Треба пам’ятати, що збитки на держпідприємствах будуть покриватися за рахунок акціонерів – у цьому випадку з бюджету України, який платники податків наповнюють з власних кишень.

Колонка підготовлена аналітикинею StateWatch Анастасією Химичук у співавторстві з інтерном StateWatch Софією Жучик

Матеріал підготовлений в рамках проєкту “Приватизація + демонополізація = економічне зростання”.

Також читайте: 

Що робити з півсотнею збанкрутілих підприємств Міноборони
Генератори збитків: як працюють державні підприємства
Коли безвісти зникають заводи Міноборони