logo

Що не так з фондом по боротьбі з COVID-19? Альтернативна думка ексурядовця

StateWatch провів інтерв’ю з ексурядовцем на умовах анонімності, щоб отримати відверту та достовірну критику бюджетного фонду сумою 64 млрд грн, від якого залежить ефективність протидії пандемії.

Наприкінці квітня уряд Дениса Шмигаля затвердив порядок використання 64 мільярдів гривень з фонду на боротьбу з COVID-19. Даний фонд від початку був ініціативою Кабінету міністрів, після чого Верховна рада проголосувала за зміни до бюджету, тим самим дала зелене світло на перерозподіл та витрачання даних коштів.

Від самого початку, ініціатива по створенню окремого фонду здалась не надто ефективною. Адже, це створює додаткові бюрократичні труднощі, і що саме головне – Кабінет міністрів, як колегіальний орган, отримує повний контроль за розподілом даних коштів, і сам буде вирішувати – кому, і скільки давати грошей. В умовах коли потрібно було швидко реагувати на всі виклики пандемії – це не виглядало хорошою ідеєю. 

Для того, аби з’ясувати, чи дійсно наші застереження мають місце – ми поспілкувались з одним із експертів, що донедавна займав високу посаду в уряді. Наш співрозмовник побажав залишитись не названим, тому назвемо його умовним іменем – Віктор.

За словами нашого співрозмовника, найбільш правильною формою в бюджетних видатках є чітке закріплення їх за конкретними розпорядниками з очікуваними показниками ефективності – це необхідно для того, аби профільні розпорядники коштів самі могли вирішувати куди і скільки варто витратити коштів і в подальшому можна було чітко проконтролювати, та визначити – наскільки розпорядники виконали необхідні цілі у витрачанні коштів, що були їм виділені.

Чим менше спеціальних фондів, і чим прозоріше в бюджеті прописані прямі видатки з загального фонду, тим бюджет кращий. Для видатків, які не могли бути передбачені до момента його ухвалення існує резервний фонд.  Тому створення окремого фонду під Мінфіном на 60+ млрд грн. без чітко окресленої мети на даному етапі є просто створенням кишенькового фонду для, фактично, будь яких видатків, які Кабмін отримав можливість витрачати за погодженням з Бюджетним комітетом. Такі підходи видаються нераціональним і підзвітність досить низька таких програми , – зазначає наш співрозмовник.

Варто додати, що невизначеність конкретних цілей та мети, під час створення спеціального фонду, вже дають про себе знати. До прикладу, 13 травня прем’єр-міністр України – Денис Шмигаль частково відзвітував стосовно того, куди вже були витрачені кошти з фонду по боротьбі з COVID-19:

20 млрд грн пішло на пенсійну реформу, 6 млрд грн отримали фонди, які будуть допомагати безробітним, у тому числі тим, хто втратив роботу за останні місяці. Ще 1,6 млрд грн – це допомога родинам ФОПів з дітьми.

Цитата Дениса Шмигаля

Крім цього, за його словами, на 2 млрд грн були профінансовані різні медичні закупівлі для лікарень. Також МОЗ виділили 3,1 млрд грн на додаткові закупівлі лікарням та зарплати лікарям.

Отже, станом на зараз із 64 мільярдів гривень – третину перерозподілили на пенсійну реформу. У свою чергу, на витрати, пов’язані на пряму з COVID-19, було витрачено лише 8,7 млрд грн. І тут виникає питання – як саме було визначено розмір фонду, та при чому тут пенсійна реформа?

Немає обгрунтування на 60 млрд грн. Чому саме 60 – як розрахована ця потреба? Враховуючи, що змінами до бюджету доходи зменшено, а видатки збільшено, значить профінансувати і звичайні видатки, і цей фонд необхідно буде за рахунок запозичень, які станом на сьогодні 11.3% і можуть бути дорожчими.  Тому з точки зору бюджетного законодавства – це рішення сумнівне.

Цитата нашого співрозмовника

Станом на сьогодні можна з впевненістю говорити про те, що даний фонд по боротьбі з COVID-19 не працює, та не виконує основної своєї функції – допомоги у боротьбі з пандемією. Сотні лікарень по всій Україні досі залишаються не обладнаними, та не готовими до можливого збільшення кількості інфікованих, лікарям досі не вистачає засобів індивідуального захисту. І в цей же час, гроші – які мали б вирішити ці проблеми – не почали виконувати свою пряму функцію.

Ми запитали у нашого експерта Віктора – як саме, на його думку, було б правильно відреагувати, з точки зору бюджетного планування на виклики, що поставила перед Україною, пандемія COVID-19?

Правильним, законодавчо, підходом було би ухвалити такі зміни не просто змінами до бюджету, а змінами до Бюджетного кодексу та ухвалити окремий закон про Фонд. Тоді була би чисто прописана потреба, і чому створюється такий фонд – який, де факто, виконує роль другого резервного фонду. Саме такий підхід пропонував 24-денний міністр Уманський, однак Міністр Марченко чомусь вирішив подати тільки зміни до закону про Державний бюджет – без змін до Кодексу та без основного закону про Фонд. 

Як було би правильно зробити:  у випадку швидкої потреби коштів на боротьбу з коронавірусом найкращим виходом було би, або переглянути в бік розширення програми МОЗу (лікування та запобігання), Мінсоцу (допомога) і Мінекономіки (допомога бізнесу), і чітко показати – на що витрачатимуться кошти, і з якою метою, а також просто збільшити резервний фонд та внести на час карантину зміни до порядку використання резервного фонду.

Цитата нашого співрозмовника

Враховуючи те, що уряд Шмигаля досі не вирішив основних завдань для ефективної боротьби з COVID-19, можна з упевненістю говорити про те, що на сьогодні фонд на 64 мільярди поки залишається лише гарною обкладинкою для піару уряду. Однак, вагомих результатів чи впливу на боротьбу з пандемією фонд так досі і не приніс.

Стаття підготовлена в рамках проєкту StateWatch за підтримки програмної ініціативи “Громадське здоров’я” МФ “Відродження”.