Інформація актуальна станом на 26 березня 2026 року.
– У лютому ДОТ уклав 109 договорів на 15,7 млрд грн, понад 60% суми пішло на БпЛА.
– Потребу у БпЛА формуватимуть на основі технічних характеристик, без прив’язки до конкретних моделей чи виробників.
– На тлі загострення бойових дій на Близькому Сході пальне у лютневих договорах зросло на 10%, тоді як обсяги скоротили на 9%.
– Агенція вперше законтрактувала жіночу термобілизну на понад 51 млн грн.
– ДОТ придбав 90 000 китайських балістичних окулярів у київського посередника «ТС Трейд Україна» на суму 61,2 млн грн. Раніше він уже постачав ЗСУ неякісні китайські окуляри-маски.
У лютому Агенція оборонних закупівель ДОТ (ДОТ) оголосила 78 тендерів (113 лотів) з очікуваною вартістю 7,7 млрд грн. Найбільшу частку (4 млрд грн) склали тендери на пально-мастильні матеріали. Понад 95% усіх закупівель ініціювали за спрощеною процедурою. Сукупно до торгів долучилися 94 компанії. Водночас середній показник пропозицій на 1 тендер становить 1,8. Найбільш конкурентними стали торги на харчування.
У лютому ДОТ уклав 109 договорів на суму 15,7 млрд грн – за результатами торгів, оголошених як у лютому, так і раніше. На понад 60% коштів агенція закупила БпЛА. Водночас ця сума не враховує приховані прямі контракти агенції та DOT-Chain Defence. Витрати на речове майно склали 2,7 млрд грн. На палива й мастила пішло 2,6 млрд грн, а послуги харчування – 902 млн грн.
БпЛА
Від березня 2026 року Генеральний штаб змінює підхід до закупівель дронів. Відтепер формуватимуть перелік потреб у БпЛА на основі тактико-технічних характеристик (ТТХ), без прив’язки до конкретних моделей чи виробників. Відтепер потреба в дронах формуватиметься на основі якісних даних із поля бою. Раніше у своєму дослідженні StateWatch звертав увагу на ризики в порядку прямого контрактування БпЛА АОЗ, де моделі контрактувалися переважно за назвами, а не ТТХ. StateWatch пропонував включити технічні характеристики до переліку та обсягів закупівель дронів, щоб нівелювати підігрування конкретним виробникам.
Агенція також повідомила, що за сім місяців роботи системи DOT-Chain Defence військові отримали понад 500 тисяч засобів (FPV-дронів, НРК, РЕБ та дронів-перехоплювачів). Загальна сума постачань становить 23,3 млрд грн. Асортимент системи вже налічує майже 500 видів продукції від понад 140 українських виробників. Надалі перелік продовжують розширювати і планують додати боєприпаси для безпілотних апаратів.
Загалом у лютому ДОТ підписав 30 договорів, які доступні на Prozorro, для постачання БпЛА на суму 9,4 млрд грн. Економія склала 1,5 млрд грн.
Найбільше законтрактували модель Autel Evo Max – 30 000 комплектів двох видів. Ці дрони призначені для розвідки ворожих позицій у глибокому тилу та коригування артилерії. Найдорожчою серед них є вид Autel Evo Max 4N із середньою ціною в контрактах 210 667 грн за одиницю.
Речове майно
Основні ризики в категорії речового майна:
– відсутність чітких вимог до підтвердження відповідності продукції, зокрема щодо повноти документів на комплект;
– визначення переможцем компанії, яка фігурує в кримінальному провадженні щодо завищення цін на харчування.
У лютому ДОТ підписав 32 договори на постачання уніформи та спорядження на 2,7 млрд грн. Економія склала 392 млн грн.
Бронежилети
За жовтень 2025 – березень 2026 агенція уклала 5 договорів на бронежилети на суму близько 2,4 млрд грн – це 73 170 комплектів. З них виконано приблизно 14% контрактів – це договори, підписані ще в жовтні. Решта постачань ще попереду: основні обсяги очікуються восени та взимку цього року.
На найбільшу суму для придбання броні законтрактували ТОВ «Харківський завод засобів індивідуального захисту» (ХЗЗІЗ). Компанія має поставити 50 000 бронежилетів (комплектність 1–11) на 1,5 млрд грн. Середня ціна склала 29 659 грн за комплект. Це на понад 20% менше за очікувану вартість.
ХЗЗІЗ виборов цю перемогу в суді, адже найперший конкурент ТОВ «Укртак.Юа» подав окремі акти відповідності на елементи комплекту 1–8 та 9–11, замість одного 1–11. Іще одного учасника, ТОВ «Акрополіс», ХЗЗІЗ теж обійшов, адже той не подав повний пакет документів. Зрештою середня ціна за одиницю вийшла на 14,5% вищою за первинну пропозицію «Укртак.Юа». Детальніше про це йдеться в січневому моніторингу StateWatch.
Термобілизна
Також агенція вперше законтрактувала жіночу термобілизну: по 50 000 – на демісезонні комплекти та для холодної погоди відповідно. Станом на вересень 2025 року в ЗСУ служить 54 000 жінок. Однак для забезпечення їх комплектами термобілизни цього обсягу недостатньо, адже згідно з Нормами забезпечення речовим майном, затвердженими наказом Міністерства оборони, передбачено по два комплекти на одну людину.
На додаток ДОТ законтрактував 1,1 млн наборів чоловічої демісезонної білизни на понад 513 млн грн. Один із постачальників – компанія ТОВ «Олімп євротрейд», яку законтрактували за найнижчою ціною – 448,2 грн за одиницю при обсязі 140 000 одиниць. «Олімп євротрейд» раніше постачало ДОТ зимову білизну, однак за даними Федерації роботодавців України, вона не тримала тепло, мала низьку еластичність та спричиняла дискомфорт під час руху.
Окуляри
У лютому агенція придбала 90 000 балістичних окулярів у китайського дистрибʼютора ТОВ «ТС Трейд Україна». Сума закупівлі – 61,2 млн грн (680 грн за одиницю). Виробником продукції є компанія Guangdong Yijia Optical Technology Co з міста Гуанчжоу.
Це вже не перший контракт «ТС Трейд Україна» із ДОТ. У вересні 2024 року компанію законтрактували на 18 000 балістичних окулярів із маскою того ж виробника. Поставлений товар не відповідав заявленим захисним характеристикам і не забезпечував належного захисту від уламків. Про це йдеться в кримінальному провадженні ДБР. Слідство також встановило, що Міноборони зазнало збитків на суму 25,7 млн грн.
Загалом у лютому контракти на речове майно уклали з 16 компаніями.
Пально-мастильні матеріали
Основні ризики в категорії ПММ:
– залежність контрактів від коливань світових цін на нафту;
– зменшення законтрактованих обсягів, що створює ризик недоотримання необхідного пального.
Наприкінці лютого відбулося загострення бойових дій на Близькому Сході, що спричинило різке зростання цін на світовому нафтовому ринку. Якщо в лютому нафта коштувала 72 долари за барель (марки Brent), то станом на середину березня вона зросла приблизно на 42% – до 102 доларів. Це вплинуло на український ринок, зокрема й контракти ДОТ.
У лютому агенція підписала 29 контрактів на постачання пально-мастильних матеріалів на 2,6 млрд грн – ще до загострення бойових дій на Близькому Сході.
На найбільшу суму законтрактували арктичний дизель – 1,6 млрд грн в АТ «Укрнафта». Вона мала поставити 35 000 тонн за ціною 45 970 грн за тонну. Але через зростання цін на нафту, до 8 договорів вже в березні внесли зміни: ціну підвищили на 10% – до 50 560 грн, а обсяг навпаки зменшили на 9% (до 31 800 тонн). Це дозволено відповідно до п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», а також постанов КМУ № 1178 та № 1275, які регулюють особливості здійснення закупівель в умовах воєнного стану.
Ймовірно, частково стримати ціни вдалося коштом попередніх постачань пального, а також завдяки закупівлям у державної компанії АТ «Укрнафта». Додатковим фактором стало те, що паливо для потреб війська закуповують без сплати ПДВ постачальником, що дозволяє зменшити кінцеву ціну в порівнянні з ринковими АЗС.
Також у середині лютого ДОТ законтрактував півтори тисячі тонн бензину А-92 на 95,5 млн грн. Уже за місяць додатковою угодою обсяги скоротили на 8%, а ціну за тонну підвищили на 9% (до 69 460 грн). Схожа ситуація і з бензином А-95. Загалом закупили 2 000 тонн на 115,8 млн грн. Однак для партії в 500 тонн обсяг зменшили на 7%, а ціну дзеркально підвищили до 62 063 грн за тонну.
На цьому тлі агенція оголосила запит цінових пропозицій, щоб побачити актуальні ціни на ринку. У результаті нові торги на літній дизель оголосили з очікуваною вартістю 83 590 грн за тонну.
Окрім цього, агенція придбала 6 000 тонн бензину А-80 за 57 195 грн, а також 7 000 тонн пального для реактивних двигунів за ціною 46 940 грн.
АТ «Укрнафта» традиційно залишається головним постачальником дизелю та бензину. Водночас агенція уклала договори ще з 5 компаніями на оливу, мастила та хімічну продукцію.
Закупівлі харчових продуктів
Основні ризики в категорії харчування:
– демпінг цін із потенційними зривами постачань;
– обрання переможцями компаній, які раніше постачали неякісну продукцію.
Наприкінці 2025 року агенція завершила масштабні закупівлі харчування для забезпечення Збройних Сил на весь 2026 рік. Попри це, у січні оголосили додаткові торги та уклали 3 договори на суму 901,5 млн грн. Ймовірно, потреба в нових закупівлях виникла через демпінг цін у попередніх контрактах, що могло створити ризики зриву постачань.
У межах нових закупівель передбачено 21,4 млн харчових наборів – для військових і 2 160 – для службових тварин. Очікувана вартість за комплект – 171,5 грн за одиницю. Водночас фактичні ціни в підписаних контрактах виявилися значно нижчими – у середньому 122 грн за набір, що приблизно на 25% менше за очікувану вартість.
ТОВ «Гранд Консалт» стало лідером за найбільшою сумою підписаних у лютому контрактів за Каталогом (584,5 млн грн). Компанія фігурує в кримінальному провадженні, відомому як «яйця по 17», щодо завищення цін на харчі для ЗСУ на початку повномасштабного вторгнення. До листопада 2024 року власницею фірми була Тетяна Глиняна, яка нині перебуває в розшуку НАБУ.
Також у лютому придбали 3 330 бутлів питної води на майже пів мільйона. Постачатиме воду ТОВ «Ідс аква сервіс». Раніше компанія була повʼязана з корпоративною групою «Альфа-груп», ключові особи якої – російські олігархи Михайло Фрідман та Андрій Косогов. Наразі ТОВ «Ідс аква сервіс» знаходиться під управлінням АРМА.
Загалом у лютому постачальниками харчів та води стали три компанії.
Неуспішні та скасовані торги
Загалом з-поміж усіх оголошених закупівель протягом лютого не вдалося реалізувати 29 лотів на суму понад 2 млрд грн.
7 лотів на 180,8 млн грн у категорії БпЛА виявилися неуспішними. Агенція не змогла закупити 1 400 Mavic 3E з очікуваною вартістю 129 133 грн за одиницю. У торгах взяв участь лише один учасник, однак його пропозиція не відповідала технічним вимогам.
Через відсутність пропозицій не відбулися закупівлі й 110 000 фуфайок із коротким рукавом: 30 000 адаптивних (405,24 грн за одиницю) та 80 000 стандартних (210 грн). У січні з тих же причин не вдалося закупити 111 000 таких же фуфайок.
Окремо скасовано 5 лотів на 16 млн комплектів одноразового посуду на майже 140 млн грн. Участь у торгах взяло ТОВ «Еквіпторг» із найбільш вигідною пропозицією, але її відхилили через невідповідність документів щодо досвіду подібних контрактів. Компанія звернулася до суду, який зобов’язав агенцію скасувати рішення. Утім, через відсутність технічної можливості в системі закупівель, ДОТ скасував процедуру повністю, аби усунути порушення.
Моніторинг ДАСУ
Державна аудиторська служба зафіксувала порушення в жовтневій закупівлі харчів. Йдеться про одну з найбільших процедур на суму близько 37 млрд грн. Постачання мало охопити всі підконтрольні області на весь 2026 рік.
ДАСУ встановила, що під час цих торгів ДОТ безпідставно обмежив кількість лотів, які може виграти один учасник – не більше двох у межах процедури. Подібну практику служба вже фіксувала раніше. Зокрема, у червні ДОТ вимагав, щоб 1 учасник міг виграти тільки 1 лот, якщо таких багато в процедурі. Агенція натомість пояснює, що це запобігатиме зривам у постачанні та у відповідь лише збільшила граничну кількість лотів для переможця до двох.
У моніторингу ДАСУ також згадується і відомий неякісними консервами постачальник «Трейд Граніт Інвест». В одному з тендерів компанія не підтвердила наявність складських приміщень на весь період поставок. Однак агенція не лише не відхилила цю заявку, а й підписала договір на продуктові набори за Каталогом на 1 млрд грн. Раніше компанія потрапляла під обмежувальні санкції ДОТ строком на рік через використання анульованого протоколу випробувань на консерви. Ймовірно, строк санкцій уже завершився.
Схожа ситуація зі складами трапилася із ТОВ «Флавакор». Компанія теж не змогла підтвердити наявність складських приміщень, але ДОТ усе одно уклав договір. ДАСУ вимагає розірвати контракт, натомість агенція оскаржує це в суді.
У межах моніторингу StateWatch проаналізовано виключно закупівлі, оприлюднені в електронній системі Prozorro. Відповідно до вибірки не включено прямі договори та інші закупівлі, зокрема зброї та військової техніки, інформація про які містить державну таємницю та/або не була оприлюднена в системі. Відтак кількість договорів та їхня загальна сума, подана в моніторингу, відображає лише частину фактично законтрактованого обсягу.
