Матеріально-технічна допомога Україні від міжнародних партнерів стала надважливим рушієм розвитку та стабільності держави. Не є виключенням і медична сфера, особливо після пандемії та під час повномасштабної війни. Так, наша держава мала кілька джерел, що надавали кошти чи безпосередньо ліки, обладнання, а також іншу МТД під час пандемії коронавірусу. Зокрема, ведемо мову про глобальну ініціатива COVAX, яка займалась розподілом вакцин проти CoVID-19.
Звісно, будь-яке надходження вимагає висвітлення джерел та з вказанням мети фінансування, бажаних результатів та, власне, безпосереднього отримувача такої МТД. Відповідні дані можна знайти серед переліку проєктів допомоги, що зареєстровано у Секретаріаті Кабінету Міністрів України. Остання інформація про даний напрямок була опублікована 2 лютого 2022 року. Вона вміщує повний перелік усіх проєктів допомоги, що актуальний на час публікації, а саме 529. Медичний напрямок включає 45 із них, при цьому 32 – станом на липень 2022 року (час аналізу матеріалів).
Основними донаторами є США, Швейцарія, ОБСЄ, програми розвитку ООН, а також ЄС. Однак, що цікаво, є окремий блок допомоги від Німеччини та Норвегії, що чомусь відокремлені в табличці Секретаріату Кабміну, хоча ці країни є державами-членами ЄвроСоюзу. Загальне фінансування подібної діяльності 278 млн доларів, та об’єднує усі проєкти різної тривалості від 2016 року до 2026. Лідером допомоги є США із загальним об’ємом наданих коштів у 176 млн доларів.
Проєкти направлені на забезпечення різних галузей розвитку української медицини, наприклад – на підтримку медичної реформи або Центру громадського здоров’я України при МОЗ. Фінансування передбачає підтримку уже впроваджених змін та перехід до наступних етапів реформування, а також допомогу у функціонуванні та модернізації вже згаданого ЦГЗ.
Значний об’єм фінансування включає боротьба з інфекційними та неінфекційними факторами захворювань серед українців. Варто виділити таку категорію як “ВІЛ та опортуністичні інфекції”. Питання боротьби з розповсюдження ВІЛ та підтримка ВІЛ-інфікованих є лідером за об’ємом іноземного фінансування. Загальний об’єм переважає 100 млн доларів, тобто – понад третину всього фінансування. Звісно, сапортяться й інші напрямки, включаючи протидію пандемії коронавірусної інфекції, епідемічний контроль різних інфекцій, профілактика неінфекційних захворювань тощо.
У перспективі розвитку, важливим для забезпечення якісних медичних послуг для всього населення країни, в тому числі з прикордонних регіонів, є міжнародна співпраця. Яскравим прикладом є ефективна діяльність в рамках транскордонної співпраці України та Румунії. Станом на лютий 2022 року функціонувало 8 проєктів даного напрямку і з метою їх підтримки ЄС виділило близько 2 млн євро.
Не варто забувати і про медичну освіту. Для розвитку цього напрямку було передбачено близько 8 млн доларів. Донорами виступили США, ЄС, Швейцарія та ОБСЄ. Є також проекти фінансування яких направлене на підтримку психологічного здоров’я та реабілітації військових.
Уся інформація є вільною у доступі та дозволяє оцінити об’єм фінансування, напрямки та реципієнтів. Власне це і є важливою частиною контролю використання коштів. Проте останнє оновлення інформації датується лютим 2022-го, тобто за 6 місяців війни практично втрачено контроль за фінансовою допомогою медичних витрат. Дана галузь не містить вимоги засекречення в умовах війни, а отже може висвітлюватися повноцінно, як це було до початку повномасштабного вторгнення. Тобто, це означає, що Кабінету Міністрів України варто відновити висвітлення інформації про фінансову допомогу, насамперед це матиме позитивний ефект для донорів проєктів.
При цьому, хочеться нагадати про окремі нюанси, які доволі дивні і не вписуються у фарватер відкритості і прозорості. Зокрема, мова йде про нібито запущений у 2019 році офіційний веб-портал Координації міжнародної технічної допомоги ProAID. Тоді йшла мова як про старт інформаційної системи управління МТД, Нової і модерної, де вона буде постійно наповнюватися і оновлюватися, а сам портал ProAID доповнюватися свіжими функціями та інструментами. Але є одне але… пройшло три роки, а система досі не працює. Ми спробували розібратися чому, спитавши у чиновників, як її презентували.
Ексзаступник міністра економічного розвитку Макс Нефьодов, який три роки тому презентував цю систему, сьогодні зазначає, що запущена система не отримала розвитку, оскільки відповідна функція наповнення реєстру (порталу) була передана з Мінекономіки до Секретаріату Кабміну. Відповідно, підтримка і розвиток порталу перестали бути в фокусі. Портал – це лише інструмент. Якщо не займатися самою функцією, то помре й інструмент.
До слова, буквально декілька днів тому близько 30 громадських та експертних організацій, ДП “ПроЗорро”, міжнародні структури створили Коаліцію RISE. Це об’єднання триматиме орієнтир на конструктивний діалог з владою та міжнародними партнерами для просування принципів доброчесності та участі для розвитку України, розбудови механізмів підзвітності за відбудову тощо.
Загалом, в контексті Коаліції RISE варто виокремити ключові пріоритети. Перш за все, мова йде про формування і просування інституційної архітектури відбудови. По-друге, потребується створення електронної системи управління відбудовою. По-третє, має бути налаштовано моніторинг процесу відбудови для превенції зловживань та просування кращих практик.
Наостанок, наразі ключовим напрямком роботи для нас з експертної організації StateWatch, як експертів із відстеження бюджетних витрат у медичній сфері, має стати широкомасштабна дискусія про форми звітності української влади щодо надходжень, розподілу та витрат міжнародної допомоги на відбудову закладів охорони здоров’я. Наша держава і до війни отримувала кошти на медичний напрямок, звітуючи про це. Однак, зараз питання стоїть ще більш гостро – зруйновано і пошкоджено десятки закладів медичної сфери, а тому як західні партнери, так і пересічні українці бажають отримати не тільки фіксацію перерахунку коштів на державні рахунку, але й повноцінну систему звітності по вищезгаданому ключовому напрямку.
Стаття підготовлена StateWatch за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” у рамках проекту “Підзвітна відбудова системи охорони здоровʼя України”. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду “Відродження”.
Матеріал вперше було опубліковано у медіа “Бізнес Цензор”.
