2023 рік. Відбувшись трьома умовними строками на Батьківщині, естонський контрабандист вирішує повернутися до звичного ремесла. Тепер вибір падає на Гонконг, а мета стає значно серйозніша: допомогти російському військово-промисловому комплексу. Аналітики Trap Aggressor викрили механізми роботи цілої мережі посередницьких компаній, які допомагають Росії отримувати західні технології попри міжнародні заборони. До розслідування долучився естонський журналіст Майнхард Пульк, який зібрав інформацію про біографію головного фігуранта історії.

* Реєстраційні дані згаданих у розслідуванні гонконгських компаній були надані аналітичним та дослідницьким відділом OCCRP

Ключові знахідки:

• За рахунок особливих економічних та географічних чинників Гонконг став однією з головних юрисдикцій для експорту критичної продукції до РФ в обхід міжнародних санкцій.
• У листопаді 2024 року гонконгська компанія Gustave HK Limited поставила до Росії заборонені до експорту тайванські процесори Adink на суму понад 180 тис. доларів.
• Ці компоненти можуть використовуватися у виробництві військової техніки, що безпосередньо загрожує безпеці України та її союзників.
• Засновник компанії, естонець Дмітрі Полонскі, у минулому був тричі засуджений у себе на Батьківщині за організацію нелегальних міжнародних перевезень та податкові махінації.

Становлення естонського шахрая

Знайомтеся: Дмітрі Полонскі – естонець, колишній член Об’єднаної Лівої партії та завзятий гравець у теніс, а ще власник гонконгської компанії, що постачає підсанкційну електроніку до Росії. За плечима в Дмітрі – цікаве минуле та декілька судових вироків, пов’язаних із шахрайством.

Кримінальний шлях Полонскі почався у 2007 році, коли його було засуджено за організацію незаконного перевезення через Естонію контрабандної продукції. Тоді угруповання з десяти осіб отримало більше мільйона виготовлених на нелегальній фабриці в Росії сигарет і намагалося під виглядом дров провезти їх у стелі й підлозі вантажного причепа до Швеції. Усе йшло за планом, допоки в одному з портів митників не зацікавило, чому дрова перевозяться в рефрижераторному трейлері.

Як імовірний ватажок цієї групи, Дмітрі Полонскі отримав три роки умовного покарання та понад 20 000 євро штрафу. Спеціальний прокурор Північного округу Кадрі Велінг назвала контрабанду значною в естонському масштабі: «Полонскі був обізнаний з усіма деталями, він організував та координував усе постачання»

Надалі Полонскі було визнано винним у ще двох різних схемах податкового шахрайства, пов’язаних із діяльністю фіктивних компаній. Зокрема було доведено його причетність до створення «фабрики рахунків», через яку три компанії протягом 2017-2019 років уникнули сплати податків на 530 000 євро. Гроші нібито йшли на закупівлю товарів у Європі й Китаї та подальший їх експорт до Росії, а насправді ж готівка поверталась в Естонію до Полонскі та його спільників. 

Нарешті, у 2020 році від імені двох контрольованих Полонскі компаній шахраї замовили в естонських виробників понад 1 мільйон літрів алкоголю. Постачання було оформлене як експорт до Німеччини, тож акцизні податки не сплачувались. Насправді ж документи були підроблені, а напої реалізовувалися в Естонії. Держава втратила на цій схемі близько 1,4 млн євро, за що Полонскі знову було засуджено до більш ніж 4 років позбавлення волі. З яких він, однак, відбув лише 4 місяці в слідчому ізоляторі.

Підіб’є підсумок щодо персоналії Дмітрі один із його особистих знайомих. У медіа можна знайти багато згадок про те, що Полонскі захоплюється тенісом – У 2011 він навіть брав участь у турнірі серед багатих естонців. Майнхард Пульк, журналіст-розслідувач естонського національного новинного медіа Postimees, зміг взяти коментар естонського бізнесмена Урмаса Соорумаа, власника тенісного центру, міноритарним акціонером якого був Дмітрі Полонскі.

«Я добре його [Полонскі] знаю. Як члену тенісного клубу, мені немає, що сказати. Професійних справ із ним я не мав. Поки що мої контакти з ним обмежувались спортом. (…) Коли я займався бізнесом у Росії [за словами Сійрумаа, він вийшов з російського ринку в 2011–2012 роках], я часто зустрічав його. (…) Так, я дещо чув [про минулі податкові махінації Полонскі]. Він завжди був на межі, «пограничним» випадком. Скоріше хитрун, аніж злодій. Намагається бути розумнішим за всіх».

Три судові справи, очевидно, не справили глибокого враження на Полонскі. Відбувшись умовними строками, Дмітрі обрав повернутися до своєї звичної справи – організації міжнародних перевезень через компанії-прокладки. Став у пригоді й старий досвід роботи з росіянами – однак на цей раз Полонскі вирішив вести свою діяльність не в Естонії.

Нові горизонти: Гонконг, Росія і санкції

16 лютого 2023 року за адресою 7/F, MW Tower, 111 Bonham Strand, Sheung Wan у Гонконзі було засновано компанію Gustave HK Limited. У призначенні компанії зазначено «логістика та транспортно-експедиторські послуги», а єдиним акціонером та директором у річному поданні компанії до Реєстраційної палати Гонконгу вказано естонця Дмітрі Полонскі.

Місце для бізнесу Полонскі обрав не випадково: за останні роки Гонконг став надзвичайно привабливою юрисдикцією для реєстрації компаній-прокладок з іноземними засновниками. Оскільки Гонконг є великим фінансовим центром, постачання туди рідко викликають запитання у західних виробників, а товари звідти можуть безперешкодно відправлятися будь-куди далі. Водночас регуляторне середовище Гонконгу дозволяє приховувати імена власників бізнесів та забезпечує можливість швидкого створення й ліквідації компаній, що значно ускладнює виявлення будь-якої нелегальної діяльності відповідними органами. 

Не менш важливим є й географічний чинник: особливий адміністративний район одночасно з’єднаний і з материковим Китаєм, і з ключовими світовими морськими шляхами. Торгівля є особливо вигідною, бо податки на дохід у Гонконзі менші, ніж у Китаї, а податок з прибутку, отриманого за межами району, не стягується взагалі. Сукупність цих факторів робить Гонконг зручним логістичним вузлом для обходу санкцій і постачання забороненої до експорту продукції в держави, що перебувають під міжнародними санкціями, зокрема до Північної Кореї, Ірану та Росії.

Втім, Полонскі все ще не зміг би створити компанію самостійно. Гонконгське законодавство вимагає закріплення за кожною юридичною особою корпоративного секретаря – іншої зареєстрованої в Гонконзі компанії, що контролюватиме дотримання місцевих законів, займатиметься документацією та сприятиме доброчесній комунікації компанії з державними органами. На практиці ж секретарські компанії нерідко співпрацюють із росіянами й, на додаток до управлінських послуг, пропонують їм недорогу й швидку реєстрацію гонконгських юридичних осіб.

«Це називається зниженням юрисдикційних ризиків. (…) Ми готові повністю розв’язувати питання клієнтів у Китаї та Гонконзі. Ми допомагаємо реєструвати товарні знаки, вести бухгалтерський облік та проходити всілякі перевірки державних органів» – розповідає в інтерв’ю для журналу росіянин Артьом Сароян – директор однієї з таких гонконгських юридичних осіб Sino Secretary Limited.

Тож для реєстрації Gustave HK Limited Дмітрі Полонскі звернувся до секретарської компанії West Union Global Limited. На своїй вебсторінці West Union позиціонує себе як інтернаціональний холдинг з офісами в 32 країнах, що допомагає реєструвати бізнеси підприємцям з усього світу. На сайті навіть указано, що компанія має філіал у Києві. Однак за окремим посиланням, доступним лише для розташованих у Росії IP-адрес, відкривається російськомовна копія сторінки із зовсім іншим наповненням.

На ній – абсолютно новий набір контактів: замість українського офісу раптом з’являються представництва West Union у Москві та Санкт-Петербурзі, а номери телефонів змінюються на російські. Сторінка при цьому є активною та регулярно оновлюється: сайт із порогу запрошує користувачів на прийдешній вебінар «Бізнес у Китаї та Гонконзі», що проводитиметься за московським часом. Якщо ж відкрити профіль West Union на сайті з розміщення відгуків, то виявляється, що в компанії жахливий рейтинг і десятки негативних оцінок: росіяни як один скаржаться на шахрайство.

Далі – більше: компанії під опікою West Union Global Limited вже неодноразово «відзначалися» порушенням міжнародних експортних норм. Наприклад, гонконгська Piraclinos Limited заявляла, що займається реалізацією добрив і деревного вугілля, але насправді заробила мільйони доларів через продаж мікросхем російській компанії «ВМК», за що опинилася під санкціями. При цьому серед директорів і власників Piraclinos Limited з’являлися громадяни Киргизстану, а також співробітники West Union Свілен Спасов і Катерина Хаджікіріаку, що проживають на Кіпрі.

Ще один клієнт секретарської компанії, Skytop Electronics Limited, навіть не приховує своєї діяльності і заявляє про торгівлю електронікою з РФ на першій же сторінці сайту. За митними даними, протягом 2024 року компанія завезла до Росії підсанкційної продукції щонайменше на 140 тис. доларів, за що американське Бюро промисловості й безпеки занесло Skytop Electronics до «непідтвердженого списку» – переліку компаній, що порушили міжнародні експортні норми й не змогли довести законність кінцевого використання товарів.

Обидві компанії прописані за тією ж гонконгською адресою, що й Gustave HK Limited: 7/F, MW Tower, 111 Bonham Strand, Sheung Wan. За такого сусідства зовсім не дивно, що незабаром і компанія Полонскі розпочала продаж товарів до Росії.

Пункт призначення – російська зброя

Gustave HK Limited розпочала свою діяльність із  кількох дрібних постачань батарейок з Литви до Калінінграда. Після цього компанія почала завозити до РФ процесори тайванського виробника Adlink – критично важливу електроніку, яка входить до переліку товарів подвійного призначення, заборонених для експорту до Росії. За листопад 2024 року компанія продала процесорів більше ніж на 180 тис. доларів. 

Відповідаючи на запити Майнхарда Пулька, Дмітрі Полонскі відкинув будь-які зв’язки з Gustave HK Limited, заявив, що вперше чує про цю компанію й запитав, що таке комп’ютерні процесори. Отримавши від журналіста докази постачань продукції до РФ, естонець перестав відповідати на листи.

Імпортером продукції з російського боку було підприємство ООО «Сервискомплект», причому в митних документах вказано податковий номер юридичної особи, що припинила існування ще у 2013 році. Імовірно, справжнім кінцевим отримувачем товарів був «Сервискомплект», заснований у 2023 році в Єкатеринбурзі.

На односторінковому сайті «Сервискомплекта» заявлено, що компанія займається виготовленням обладнання для промислового птахівництва. У державному реєстрі ж вказано, що «Сервискомплект» торгує електронним і телекомунікаційним обладнанням, комп’ютерами та програмним забезпеченням – жодного прямого зв’язку з агротехнікою чи птахофабриками, хоча законодавство РФ передбачає класифікатори і для таких видів діяльності.

Щобільше: Полонскі – не перший постачальник заборонених товарів на замовлення «Сервискомплекта»: з червня 2023 року на цей самий «недійсний» податковий номер надійшло підсанкційної продукції щонайменше на 2,4 млн доларів. Половину з цих товарів експортувала до Росії заснована громадянами Молдови турецька компанія Sinerji Endüstriyel Ekipman ve İnşaat Malzemeleri Dış Ticaret Limited Şirketi, яка опинилася під санкціями в жовтні 2024 року. Передусім завозилися мікросхеми американських компаній Texas Instruments Inc. та Microchip Technology Inc., а також швейцарської STMicroelectronics. Ще низку постачань на «Сервискомплект» здійснила гонконгська Jove Hongkong Limited, власника якої – росіянина Дєніса Постового – пізніше заарештували в США за продаж американської мікроелектроніки. За версією слідства, експортовані компоненти могли бути використані в РФ для виробництва дронів.

І не тільки дронів: за даними порталу ГУР МО «War & Sanctions», окрім «Шахедів» та розвідувальних БПЛА росіяни використовують західну електроніку в крилатих і балістичних ракетах, баражуючих боєприпасах та бронетехніці. Наприклад, комп’ютер виробництва Adlink – компанії, процесори якої Gustave HK Limited продала до Росії – було знайдено в складі електронної обчислювальної машини російської реактивної системи залпового вогню «Торнадо-Г», а продукція STMicroelectronics та Texas Instruments застосовується в ракетах типу Х-101, Х-59 та «Кинжалах».

За серійним номером компонентів нерідко можна дізнатися дату їхнього виробництва: багато деталей були вироблені у 2023-2024 роках і приїхали до РФ уже після початку вторгнення через постачання сотень фірм таких «бізнесменів» як Дмітрі Полонскі.  

На тлі падіння «Шахедів» у Польщі і провокацій РФ на кордоні з Естонією історії на кшталт цієї звучать абсурдно. У той час як коаліція партнерів працює над запровадженням санкцій, Росія використовує європейських підприємців для налагодження схем із переказу товарів і коштів через треті країни. Шлях компанії Полонскі висвітлює основні практики цього конвеєра: сумнівну реєстрацію в Гонконзі, фальшиві сайти, приховані копії сторінок та викривлені дані в митних документах. Підприємці вступають у торги з росіянами і заради власної вигоди насичують критичними компонентами російський військово-промисловий комплекс – абсолютно не зважаючи на те, що завтра він може принести смерть і руйнування до них же додому.

Цю публікацію було підготовлено за підтримки Празького центру громадянського суспільства. Її зміст є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає погляди Празького центру громадянського суспільства.