Із 18 підприємств Держкосмосу на сьогодні 5 перебувають у стані припинення, а 1 має статус банкрута.

На уроках школярі ще вчать, що Україна – це космічна держава. Дітям наводять історію Леоніда Каденюка, котрий відвідав простори всесвіту на борту американського шатла Columbia у 1997 році. А також дніпровський кластер космічних підприємств “Південьмаш”, КБ “Південне” та інші. Втім, навряд вчителі зможуть пояснити, чому попри наявність промислової бази немає жодних новин про успіхи вітчизняних супутників або ракет.

Загалом із 18 таких підприємств на сьогодні 5 перебувають у стані припинення, а 1 має статус банкрута. Серед невдах – реальні заводи, на яких колись працювали тисячі фахівців та розроблялися унікальні технології. Це Київський радіозавод, Дніпрокосмос, Харківський завод електроапаратури та інші.

Остання узагальнена фінансова звітність датована 2018 роком. За результатами того року підприємства Держкосмосу отримали 74,7 млн грн збитків замість запланованих 163 млн прибутків. Відповідно, загальні доходи сягнули 8,332 млрд гривень, а витрати – 8,407 мільярдів.

Середня чисельність працівників на космічних ДП протягом року склала 16,9 тис. осіб. Сукупні витрати на оплату праці досягли позначки в 1,7 млрд гривень.

Зарплата менеджерів середньої ланки по підприємствам Держкосмосу склала 10,6 тис. грн на місяць. А робітників – 8,5 тис. грн. При цьому в грудні 2018 року середня зарлата по Україні становила 10,5 тис. грн. Фактично, фінансова винагорода спеціалістам Держкосмосу ледь конкурує з популярними мережами супермаркетів, як, наприклад, “АТБ” чи “Сільпо”.

У процесі збору інформації по Держкосмосу один із інженерів Національного центру управління та випробувань космічних засобів надав StateWatch копію власного розрахункового листа за грудень 2018 року. Згідно з ним, чиста зарплата на руки після вирахування податків склала 5 864 грн.

Причини невтішних фінансових результатів та знецінення фахівців Держкосмосу йдуть від:

• Відсутності стратегічного бачення влади, що робити з такою високотехнологічною та дороговартісною галуззю.
• У неефективних управлінських рішеннях.
• Широко розповсюдженій корупції.

Два найбільші проєкти Держкосмосу так і залишаються проєктами, попри багатомільярдні бюджетні вливання. Створення “Національної системи супутникового зв’язку” в рамках українсько-канадського проєкту ніяк не завершиться з 2009 року.

Тоді Україна залучила кредитів під державні гарантії у сумі 292,4 млн доларів США. А україно-бразильський проєкт “Циклон-4”, на який залучили 410 млн доларів США, триває з 2003 року.

Чи варто уточнювати, що обидва проєкти провалилися? При тому, що з бюджету сплачувалися кошти як за погашення кредитів, так і за відсотки по них.

Красномовними є бюджетні програми, за якими в попередні роки витрачав гроші Держкосмос.

Наприклад, в 2017 році 50 млн грн були сплачені за програмою “Фінансова підтримка державного підприємства “Південьмаш” на погашення заборгованості із заробітної плати”. А в 2016 році за програмою “Фінансова підтримка “Південьмаш” на погашення заборгованості за спожиту електроенергію” з коштів платників податків виділено 400 млн грн.

Очевидно, коли провідне космічне підприємство не може самостійно сплатити ані за світло, ані зарплату, то щось з державним управлінням не так. Принаймні в сфері космосу.

Але ще не вмерла космічна галузь. І хоча в Програмі діяльності нового уряду немає жодного слова “космос” чи похідного від нього, перший суттєвий крок надає оптимізму. Це нещодавнє голосування парламенту за так званий закон про відкриття космосу.

Йдеться про закон, який дозволяє приватним компаніям в Україні досліджувати і підкорювати космос.

Що робити з державними підприємствами?

Аналітики StateWatch рекомендують провести стратегічний аудит галузі, щоб зафіксувати, як державні підприємства можуть скооперуватися з приватним сектором та іноземним бізнесом.

Ті ДП, які вже не несуть ніякої користі для підкорення всесвіту, – приватизувати.

До тих ДП, які залишаться, доєднати космічні підприємства від інших управителів. Наприклад, від “Укроборонпрому”.

Забезпечити створення незалежних наглядових рад та провести відкриті конкурси на посади директорів.

Додатково провести фінансовий та юридичний аудити для встановлення всіх прихованих ризиків, що можуть завдати фінансового удару по збереженим державним підприємствам. Це прострочені контракти, зобов’язання, штрафи, пені та інше.

В економічних новинах нерідко згадуються останні експортні досягнення України. То багато зерна продали за кордон, то курятини. Втім, ХХІ століття відзначиться битвою за сусідні планети, а не за ферми. І Україна, ще маючи деякі космічні козирі на руках, може посісти власне місце під Сонцем.

Ще 5-10 років застою дніпровського кластеру, і нашу країну можна сміливо викреслювати з елітного клубу космічних країн.