Найзбитковішою держкомпанією у 2024 році стала НЕК «Укренерго» із чистими втратами у 38 млрд грн — переважно через наслідки російських атак. При цьому за 2023 рік прибуток підприємства склав 400 млн.
На другому місці — Державна продовольчо-зернова корпорація зі збитками у 8,5 млрд грн. У трійку антилідерів увійшла й Укрзалізниця, яка завершила минулий рік із від’ємним результатом 2,7 млрд грн. Хоча 2023 рік був для монополіста успішним та завершився прибуток розміром у 4,8 млрд грн.
Загалом сумарні збитки десятьох антилідерів 2024 року склали 57,7 млрд грн. Це становить 95,7% негативного фінансового результату серед усіх держкомпаній.
Аналітичний центр StateWatch зібрав порівняльні дані про результати господарської діяльності найбільших держпідприємств за 2024 та 2023 роки, що наразі відкрито не публікуються, на тлі липневого Указу Президента України №544 «Про заходи для скорочення бюрократичних процедур та проведення негайного аудиту державних видатків.
Характерно, що чотири компанії з «десятки» антилідерів працюють в енергетичній сфері, інфраструктура яких постійно зазнає ворожих атак. Через війну і заборону польотів простоює й аеропорт «Бориспіль», що завершив минулий рік зі збитками в сумі 1,2 млрд грн. Своєю чергою «Одеський припортовий завод», що до вторгнення приймав аміак з РФ. Чисті збитки акціонерного товариства склали 1,8 млрд грн.
До рейтингу також потрапило і частково націоналізоване ТОВ «Інвестиційний союз «Либідь» – власник торгового центру Ocean Plaza, 66,65% якого належать Фонду держмайна. Цю частку до повномасштабного вторгнення контролював російський олігарх Аркадій Ротенберг. Варто відзначити, що формально компанія ніколи не була прибутковою, попри цінний актив в центрі Києва, адже попередні власники створили «схему» виведення прибутків з ТЦ через штучний кредит. Наразі триває підготовка до приватизації.
Окрім наслідків воєнних дій, збитки можуть бути пов’язані з неефективним державним управлінням. Зокрема, нещодавній корупційний скандал під назвою «міндічгейт», коли детективи НАБУ півтора року фіксували організовану корупцію в державному енергетичному секторі під час операції «Мідас», призвів до очікуваного рішення Кабміну перезавантажити наглядові ради як органи управління, зокрема і на НЕК «Укренерго».
Також збиткові державні підприємства оперують у складних політичних і регуляторних умовах. Наприклад, НЕК «Укренерго» і ДП «Регіональні електричні мережі» працюють на зарегульованих ринках. Укрзалізниця своєю чергою здійснює перевезення в умовах систематичних повітряних атак та залежить від урядових субсидій.
Оприлюднені фінансові результати великих державних компаній, зокрема монополістів, вимагає від Уряду пошуку стратегічних рішень щодо функціонування державного сектору під час довготривалої масштабної війни. І, очевидно, рішеннями про перезавантаження наглядових рад в такій ситуації не обійтися.
StateWatch наполягає на тому, що державні компанії в першу чергу мають забезпечити доступну фінансову підзвітність. Для того щоб платники податків мали можливість оцінити результати урядового управління. А Кабмін мав аналітику необхідну для ухвалення таких необхідних управлінських рішень, як приватизація не властивих для державного сектору бізнесу (як ТОВ «Либідь»), чи перегляд планів розвитку для монополістів в енергетиці, перевезеннях тощо.