Інформація актуальна станом на 30 січня 2026 року

Збільшення чисельності військовослужбовців Збройних Сил України з початком повномасштабного вторгнення зумовило потребу в масштабуванні виробництва та закупівель індивідуальних раціонів харчування. Водночас від 2022 року й до кінця 2024 централізоване постачання сухих пайків мало несистемний характер та супроводжувалося серіями неякісних поставок та зривів договорів.

Показовим прикладом проблем у закупівлях сухпайків стала невдала поставка 1 млн наборів на початку повномасштабного вторгнення. У березні 2022 року Департамент державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони (ДДЗПМР), що тоді відповідав за нелетальні торги, законтрактував 1 млн пайків вартістю 430 млн грн у постачальника ТОВ «Танос Текнолоджи». Усю партію вилучили через невідповідність лабораторним вимогам.

Згодом ДДЗПМР розформували, а наступні закупівлі польових наборів вдалося провести лише наприкінці 2022 року Департаментом державних закупівель, що прийшов на заміну попередньому. Однак поставлені набори теж вилучили через невідповідність вимогам якості. Надалі нелетальні закупівлі делегували ДП «Державний оператор тилу» (ДОТ, від січня 2026 року – Агенція оборонних закупівель DOT). Агенція тим часом уперше розпочала закупівлі тільки в жовтні 2024 року, проте і вони супроводжувалися низкою системних проблем. Як внутрішні, так і зовнішні чинники призводили до несвоєчасного доведення потреби, стислих термінів виконання угод та недотримання постачальниками встановлених строків.

Команда StateWatch проаналізувала нормативну базу забезпечення військових ЗСУ сухими пайками, а також дослідила контракти Державного оператора тилу (ДОТ), ринок постачальників та виявила системні прогалини, що призвели до серії неуспішних торгів.

З 2024 року по грудень 2025 року в межах 40 успішних лотів Державний оператор тилу законтрактував близько 3 млн пайків (без урахування 16 розірваних угод). Зокрема, придбали 2,5 млн стандартних наборів і 486,7 тис. – посилених. Загалом неуспішно завершилися 64 лоти обсягом 4,5 млн наборів. До участі в торгах залучили 12 учасників, 9 з яких стали постачальниками. Середня кількість поданих пропозицій на торги становила 1,19 та 0,93 для звичайних та посилених пайків відповідно.

Частина тендерів ДОТ завершувалася безрезультатно, оскільки учасники ринку не подавали пропозицій. Водночас значну кількість підписаних контрактів згодом розірвали через несвоєчасні поставки або їхню відсутність. Серед ключових причин – (1) надмірна залежність компаній-переможців від сторонніх постачальників компонентів сухпайка, (2) нестача власних виробничих потужностей, (3) невідповідність продукції технічним вимогам та (4) проблеми з дотриманням строків та погоджених обсягів постачання. Водночас постачальники стикалися з обʼєктивними викликами щодо стислих строків – лише 1,5–2,5 місяці з моменту підписання контракту до перших поставок.

Рекомендації

– Агенції оборонних закупівель ДОТ

– Передбачити збільшення строків між датою укладання контракту та початком постачання наборів, з урахуванням виробничих циклів, спроможностей та логістичних особливостей постачальників.

– Розглянути можливість відкритих рамкових угод, що забезпечить додатковий час для кваліфікаційного відбору постачальників.

– Виокремити халяльні, кошерні добові польові набори в окремий предмет закупівлі.

– Встановити вимогу щодо обов’язкового подання актів лабораторних випробувань складників сухих пайків як передумову допуску потенційних постачальників до торгів. Наразі відсутність обов’язкових лабораторних випробувань на етапі допуску призводить до виявлення невідповідностей продукції встановленим вимогам лише під час вхідного контролю, що спричиняє затримки поставок та порушення умов договорів.

– Командуванню Сил логістики

– Доповнити наявні технічні специфікації меню, що не містять продуктів тваринного походження.

– Сформувати окрему потребу на рослинні, халяльні та кошерні сухпайки за результатом збору та оцінки кількості представників мусульманської та єврейської спільноти, а також військовослужбовців, які дотримуються веганських принципів харчування в ЗСУ.

Класифікація та оновлення специфікацій індивідуальних раціонів

Під час стаціонарного перебування у військових частинах забезпечується три- або чотириразове гаряче харчування залежно від норми забезпечення. Продукти закуповують відповідно до Каталогу, який включає 360 позицій.

У випадках, коли немає можливості приготувати гарячу їжу, військовим видають індивідуальні раціони харчування – так звані «сухі пайки». У Збройних Силах передбачено використання двох типів пайків:

– Повсякденний набір сухих продуктів (ПНСП) – формується відповідно до норми № 10. Переважно складається з консервів, призначених для споживання протягом кількох діб. Продукт має тривалий термін придатності (понад 20 місяців). ДОТ не здійснював закупівель цього виду раціонів.

– Добовий польовий набір продуктів (ДПНП), передбачений нормою № 15 – містить повноцінні готові до споживання страви з аналогічним терміном зберігання.

Норма № 15, запроваджена у 2016 році, передбачає два варіанти – стандартний і посилений. Обидва містять повноцінні страви (борщі, супи, каші з м’ясом та овочами), напої, спеції, серветки та одноразове столове приладдя. Посилений набір (ДПНП-П) додатково включає сухофрукти, шоколад, жувальну гумку та засоби для розігріву їжі без відкритого вогню. Загальна калорійність стандартного пайка становить щонайменше 3500 ккал, а посиленого – 4100 ккал.

У жовтні 2023 року меню посилених пайків збільшили з 7 до 14 раціонів. А вже у квітні 2025 року МОУ оновило технічні специфікації індивідуальних раціонів. ДПНП наразі має 14 харчових компонентів, а посилений набір – 19. Підставою для змін стали результати опитування в застосунку «Армія+» – із понад 9 тис. респондентів близько 25% заявили про потребу в інклюзивному харчуванні з урахуванням релігійних, медичних або етичних обмежень.

До стандартного переліку додали чотири спеціалізовані меню 15–18¹ – два халяльні та два кошерні². Проте попри відповідне оголошення у 2024 році, технічна специфікація на рослинні набори станом на січень 2026 року відсутня. Натомість протягом тривалого часу забезпечення військовослужбовців спеціалізованими харчовими наборами здійснювалося зусиллями волонтерських організацій. Своєю чергою раціони 1–14 оновили лише іншими смаками джему (абрикосовий, яблучний, чорносмородиновий) та технічними вимогами до пакування і маркування, що були несуттєво уточнені.

Контроль якості

Лабораторні випробування, запроваджені від березня 2024 року, є обов’язковою умовою перед комплектуванням ДПНП та ДПНП-П. Вони проводяться вже після укладення державного контракту з постачальником. Це означає, що підтвердження якості та безпечності харчових продуктів відбувається на етапі комплектації поставок, а не під час подання тендерної пропозиції.

Згідно з нормативними вимогами, на першому етапі відбір зразків усіх харчових складників набору здійснюють представники Управління безпечності харчових продуктів МОУ (УБХП) у присутності представника постачальника безпосередньо на виробничих потужностях. Далі УБХП проводить лабораторні дослідження. Перевірку нехарчових складників здійснює Головне управління державного гарантування якості МОУ (ГУ ДГЯ). Тільки після отримання протоколу лабораторних випробувань обох типів компонентів і письмового дозволу від агенції вони можуть входити до складу пайків. У разі невідповідності хоча б одного зразка вимогам ТС застосування таких складників забороняється, а постачальник зобов’язаний замінити їх власним коштом у визначений договором строк.

Після постачання наборів здійснюється їх приймання на обʼєднаних центрах забезпечення ЗСУ. Контроль процедури покладено на комісію, до якої залучаються фахівці ГУ ДГЯ, ДОТ, а також представник постачальника. Перевірка фактичної комплектації та наявності протоколів лабораторних випробувань проводиться через вибірковий огляд 5 пайків із кожної партії. Виявлені невідповідності мають усунути, а партії пайків із порушеннями повертаються постачальнику.

Згідно з відповіддю МОУ на запит StateWatch, станом на серпень 2025 року видали 71 протокол випробувань окремих складових набору різних виробників, ще 121 компонент сухпайка перебував на дослідженні. За результатами контролю 15,5% (11 зразків) визнали такими, що не відповідають нормативно-технічній документації. Порушення стосувалися, зокрема, смакових та якісних характеристик консервів, а також меду та цукру. Переважно не пройшли перевірку зразки постачальника ТОВ «Ходорівський М’ясокомбінат» (10 зразків), ще один випадок стосувався ТОВ «Партнер Юкрейн».

Аналіз ринку

Протягом 2024–2025 років до торгів ДОТ долучилися 12 учасників, фактично ж постачальниками стали 9 з них. Найбільшу активність продемонструвало ТОВ «Партнер Юкрейн» із Дніпра: компанія подала 39 пропозицій, за результатами яких підписала 25 контрактів на суму 550,25 млн грн. Від кінця 2025 року лідерські позиції також зайняло дніпровське ТОВ «Діджител», що уклало 6 договорів на суму 292,8 млн грн. Ці дві компанії обʼєднує однаковий співзасновник – венчурний фонд «ВС Інвестмент» дніпровського бізнесмена Владислава Штіпельмана. Помітну роль з-поміж постачальників також відіграв і «Пирятинський Делікатес», який здобув 9 договорів на 171,43 млн грн із 16 поданих заявок.

ТОВ «Фабрика Смаку» з Одеси своєю чергою здобула 3 угоди на 150,34 млн грн. Схожі обсяги фінансування отримали полтавське ТОВ «Юсмак» (4 контракти на 135,36 млн грн) та «Ходорівський М’ясокомбінат», зареєстрований у Львівській області (5 контрактів на 132,16 млн грн). Решта замовлень розподілилася між ТОВ «Мітформ» із Полтавщини, київськими «Юг Прод Торг» (нині – «Аларіумс Про») і «Преміум Сервісез». З останніми компаніями згодом угоди розірвали. 

Також анулювали три контракти із «Фабрика Смаку» на 150,34 млн грн, і на додаток ще по одному договору з «Преміум Сервісез» (на 33,14 млн грн) та «Мітформ» (на 59,87 млн грн). Два контракти «Юг Прод Торг» на посилені набори сумою 50,65 млн грн теж розірвали. Угоди з «Пирятинський Делікатес» передбачали поставку 180 тис. посилених і 261 тис. стандартних пайків – кожну з них ДОТ розірвав в односторонньому порядку.

Виробничі потужності постачальників

Аналітики StateWatch проаналізували тендерні документи компаній-постачальників і виявили, що більшу частину компонентів пайків учасники ринку не виробляють самостійно, а закуповують у сторонніх або афілійованих компаній. Це частково зумовлено широким різноманіттям компонентів набору (14 товарів у звичайному пайку), які мають різну природу та цикли виробництва.

Зокрема, ТОВ «Фабрика Смаку» та ТОВ «Юг Прод Торг» не мають власних виробничих потужностей і фактично виконували роль посередників. «Фабрика Смаку», приміром, лише комплектувала пайки продукцією інших виробників – це завершилося розірванням контракту та накладенням штрафу 6,56 млн грн. «Юг Прод Торг» також не виготовляв жодної позиції самостійно, а формував асортимент через ТОВ «Ерагро», яке було проміжним субпідрядником та теж закуповувало продукцію інших компаній. Прикметно, що з обома компаніями ДОТ у підсумку розірвав договори. «Юг Прод Торг» поставив 76 916 комплектів із 133 336 обіцяних, а «Фабрика Смаку» – 10 934 набори із 580 006.

Водночас «Ходорівський М’ясокомбінат», «Пирятинський Делікатес», «Преміум Сервісез» та «Мітформ» частково мають власні виробничі потужності, але їхня частка в загальній структурі поставок є обмеженою і становить близько 25%. Зокрема, ці компанії самостійно виготовляють перші та другі страви (борщі, супи, каші з м’ясом). Проте решту складників – від галет і сухарів до чаю, кави та спецій – так само закуповують в інших виробників і дистриб’юторів. Однак попри наявність порівняно вищих виробничих спроможностей «Преміум Сервісез», «Пирятинський Делікатес» та «Мітформ», усі угоди з ними розірвали.

Так, «Мітформ» не здійснив поставку товару у визначені строки, що призвело до анулювання договору після двомісячної затримки. А «Преміум Сервісез» напередодні граничного строку поставки запропонував припинити контракт, однак ДОТ вважав за необхідне продовжити співпрацю після заміни товару на той, що відповідає вимогам. У підсумку поставку так і не здійснили, а контракт розірвали після місяця очікування. Своєю чергою 9 угод із «Пирятинським Делікатесом» розірвали наприкінці 2025 року. Попри погодження проміжних щомісячних та квартальних термінів поставок, постачальник не здійснив жодної з них.

Натомість ТОВ «Партнер Юкрейн», яке виграло найбільше контрактів (38% від суми укладених угод), постачає лише обмежений перелік власної продукції (цукор, мед, джем, сухофрукти), тоді як основні компоненти – галети, сухарі, готові страви, напої, спеції – компанія закуповує у виробників «Грона», «Клуб Чіпсів», Sol Union, «Мультипак» та інших. ДОТ зауважував, що «Партнер Юкрейн» вдавалося виконувати поставки пайків, навіть випереджаючи графік. Це може бути повʼязано із близькістю компанії до венчурного фонду Владислава Штіпельмана «ВС ІНВЕСТМЕНТ», що володіє 10% «Партнер Юкрейн».

Група Sol Union Штіпельмана має в Дніпрі два заводи з виробництва їжі, готової до споживання, швидкого приготування, фасування та упаковки бакалійних продуктів, стіків цукру та кави, а також виробництва макаронних виробів, соусів та джему. На різних підприємствах групи в Дніпрі працює 340 робітників. Ще одну харчову фабрику наразі будують на Київщині. 

Від листопада 2025 року на торгах ДОТ зʼявилася ще одна компанія з орбіти Штіпельмана ТОВ «Діджител», яка комплектує набори складниками від 10 виробників. Згідно з даними аналітичної системи YouControl, ТОВ «Діджител» зареєстроване у 2003 році в Дніпрі (до 2021 року – ТОВ «ДДТ»). У листопаді 2025 року бенефіціаром підприємства став Владислав Штіпельман, після чого компанія вийшла на торги ДОТ.

«Діджител» формально орендує склади та закуповує обладнання і продукцію в підприємств бізнес-пула Sol Union. Натомість, аби вийти на торги, Діджител, що раніше не здійснювало подібних замовлень, документально підтверджує досвід великою мірою завдяки внутрішнім контрактам із фірмами, що повʼязані зі згаданим керівником. Такою компанією є, зокрема, «Партнер Юкрейн». Прикметно, що із появою «Діджител», «Партнер Юкрейн» більше не подавало пропозиції на закупівлях сухпайків ДОТ та АОЗ.

Своєю чергою ТОВ «Юсмак», яке вперше зайшло на торги в жовтні 2025 року, не має власного виробництва. Підприємство постачатиме пайки у 2026 році, виготовлені ТОВ «СМ-Каскад». Це підприємство своєю чергою виступало виробником у межах розірваного контракту ДОТ із іншим постачальником – ТОВ «Мітформ».

Фактична спроможність ринку великою мірою зосереджена навколо обмеженого переліку виробників, які стають спільною базою для різних постачальників. Аналітики StateWatch проаналізували кілька найбільш відомих компаній, чия продукція увійшла до складу сухого набору.

Борошняні вироби

Так, виробництво борошняної продукції зосереджене на потужностях компаній «Грона» та «Житомирські Ласощі» – відомого національного бренду із широким ринком дистрибуції, що входить до корпоративної групи родини Сергія Тищенка. Самого Тищенка у 2025 році ВАКС визнав винним у привласненні нафтопродуктів, які були речовими доказами в справах проти Сергія Курченка. Зрештою суд призначив вісім років позбавлення волі, але звільнив бізнесмена від покарання з випробувальним строком. Галети виробництва цієї фірми присутні в ланцюгах забезпечення всіх постачальників ДОТ за винятком «Фабрика Смаку» та «Юг Прод Торг».

Подібна ситуація спостерігається і в сегменті сухарів, де основним виробником для більшості постачальників є «Клуб Чіпсів» – компанія з групи Star Brands бізнесменів із Дніпра Івана та Лариси Омельченко.

Готові вироби

У групі готових страв, окрім постачальників із власним циклом виробництва («Ходорівський М’ясокомбінат», «Пирятинський Делікатес», «Преміум Сервісез» та «Мітформ»), значну частку замовлень для «Діджител» та «Партнер Юкрейн» забезпечує згаданий Sol Union. Своєю чергою власник Sol Union Владислав Штіпельман має частки в обох компаніях: «Діджител» та «Партнер Юкрейн».

Гарячі напої та спеції

Супутні складники, як-от кава, сіль, перець, цукор, джем та мед, переважно постачають фасувальники та дистриб’ютори ФОП Олександр Голдберг​​ та «Арго Мікс», співвласником якого є сам Голдберг. У 2024 році ще одним виробником джему для «Партнер Юкрейн» стало підприємство «Медуша», повʼязане з Владиславом Штіпельманом.

Саме ці дві компанії, через їхню спільну участь у закупівлі Одеської міськради продуктових наборів у 2023 році, стали фігурантами провадження Антимонопольного комітету України (АМКУ), у межах якого встановили ознаки можливих антиконкурентних узгоджених дій. Відповідно до даних аналітичної системи YouControl, власником 90% «Партнер Юкрейн» є Яблонський Станіслав, власницею «Медуша» – Яблонська Ірина; обидва зареєстровані за однією адресою. Ірина Яблонська також володіє ТОВ «Партнер Зекор» (керівником якого є Медуха Андрій Володимирович). У різний період керівником «Медуша» та «Партнер Зекор» був Владислав Штіпельман, який нині є бенефіціаром ТОВ «Діджител».

Сегмент гарячих напоїв (чай) здебільшого представлений брендами «Трипільське Сонце» та «Капсоул».

Бренд чаю «Трипільське Сонце» належить одноіменному ТОВ «Трипільське Сонце», проте в ЗМІ його пов’язують із «Компанією Май Україна». Щонайменше ці два підприємства обʼєднувала спільна адреса у м. Обухові, щоправда остання фірма вже там не зареєстрована. На додаток ті самі особи в різні періоди очолювали як першу, так і другу компанію. Хоча саме ТОВ «Трипільське Сонце» стверджує, що на 100% належить громадянам України.

До серпня 2022 року кінцевим бенефіціаром «Компанії Май Україна» був Ігор Лісінєнко – росіянин із мальтійським громадянством. Опосередкований вплив на юридичну особу він здійснював через російське ООО «Май», розташоване в Московській області, а сам Лісінєнко раніше був депутатом від партії «Единая Россия».

Надалі структура власності «Компанії Май Україна» зазнала кількох послідовних змін. У серпні 2022 року Лісінєнка замінила Юлія Коба, у жовтні – громадянин Вірменії Карлен Степанян, а в грудні 2022 року підприємство змінило юридичну адресу, перереєструвавшись із вул. Трипільської в Обухові до Сумської області. У жовтні 2022 року щодо компанії порушили кримінальне провадження за статтею про фінансування дій, спрямованих на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу.

Водночас у квітні 2022 року за попередньою адресою «Компанії Май Україна» зареєстрували ТОВ «Трипільське Сонце». Уже в червні його очолила Юлія Коба, а із жовтня 2022 року серед бенефіціарів з’явився Карлен Степанян – ті самі особи, які в цей період послідовно змінили власників «Компанії Май Україна»; при цьому адреса виробничих потужностей у місті Обухів та головний бухгалтер залишилися сталими.

Також 6 із 9 постачальників ДОТ у своїх пайках використовують прянощі компанії ТОВ «Брукс Лімітед», про яку детальніше йдеться нижче.

Непродуктові cкладники

Нехарчові компоненти також закуповуються у вузького кола суб’єктів: гігієнічні серветки постачають «Брукс Лімітед» та «Еко-Велварт», співвласниками яких є Віра Чайка та громадянин Туреччини Аднан Джюдже, який також є керівником «Брукс Ліметед» (третьою співвласницею «Брукс Ліметед» є киянка Інна Горяінова). Керівницею «Еко-Велварт» є Алла Джюдже – ймовірно, дружина Аднана Джюдже, який також є засновником низки українських компаній, що спеціалізуються на виробництві та постачанні серветок, одноразового посуду, порційних спецій і соусів, а також напоїв у концентрованій формі. Постачальником безполуменевих нагрівачів їжі переважно ставав «Ютак».

Закупівлі польових наборів харчування

Після зриву постачання 1 млн пайків за контрактом ТОВ «Танос Текнолоджи» на початку вторгнення наступна спроба закупити пайки за нормою № 15 відбулася наприкінці 2022 року. Однак і цю партію теж вилучили через невідповідну якість. До появи ДОТ крайні поставки норми № 15 в реторт-пакетах відбулися у 2023 році, однак потім, за даними агенції, її знову замінили на пайок № 10.

У березні 2024 року МОУ провело інспекцію стану забезпечення сухими пайками та зафіксувало низку порушень та скарг. Зокрема, у підрозділах військовим видавалися набори за нормою № 10. Такі пайки вочевидь лишалися на складах, але не були розраховані на тривале перебування поза пунктами постійної дислокації. Водночас відкрита інформація про публічні централізовані закупівлі пайків за нормою № 10 у цей період відсутня.

Востаннє пайки за нормою № 10 закупили наприкінці 2022 року. З огляду на термін споживання до 36 місяців, на початок 2024 року вони були вже протерміновані та непридатні до споживання. Так, до початку роботи ДОТ пайки за нормою № 15 фактично централізовано не забезпечувалися.

Від жовтня 2024 по грудень 2025 року ДП «Державний оператор тилу» оголосив 18 тендерів (120 лотів) на обидва види пайків на загальну очікувану вартість 3,4 млрд грн. Водночас попри підписані договори, 64 лоти на 4,5 млн наборів так і залишилися неуспішними, а 16 угод на понад 1,5 млн одиниць вартістю 465 млн грн – розірвали. Один із викликів для учасників ринку – стислі терміни постачання. Як правило, з моменту підписання контракту до перших поставок передбачалося лише 1,5–2,5 місяця. Для компаній, які не мають власних виробничих потужностей і значною мірою залежать від сторонніх постачальників, такі строки є критичними. Це призводило до зривів графіків і, зрештою, до розірвання частини договорів.

Водночас на перебіг та результати закупівель впливали особливості планування потреб і строків їх покриття. Закупівельні процедури розпочалися із запізненням, при тому, що станом на березень 2024 року потреба у відповідних обсягах постачання не декларувалася, що обмежило можливості для своєчасного контрактування.

Приміром, у грудні 2024 року ДОТ законтрактував близько 1,4 млн комплектів стандартних сухих пайків. Натомість фактичне постачання цих наборів на склади у 2024 році не відбулося: перші поставки розпочалися тільки в березні 2025. Водночас терміни поставок посилених наборів, які законтрактували в жовтні, перенесли з грудня 2024 на січень 2025 року. А ще один листопадовий договір одразу передбачав поставку на початок 2025 року. Відповідно посилені та стандартні сухпайки за контрактами ДОТ у 2024 році не постачали.

Посилений добовий польовий набір продуктів (ДПНП-П)

Перші закупівлі ДОТ посилених пайків (меню 1–14) відбулися лише в жовтні 2024 року. У підсумку підписали 5 контрактів на 333 340 наборів сумою в 140,92 млн грн. Зокрема, два договори ТОВ «Юг Прод Торг» охоплювали 40% закупленого обсягу. Їх уклали за найнижчою ціною – 379,86 грн. Утім згодом ці контракти розірвали: один через непостачання, інший – через затримку на 126 днів.

Водночас один із перших оголошених лотів (на 30,98 млн грн) завершився неуспішно через відсутність учасників. Цю закупівлю переоголосили в листопаді – у результаті підписали договір із ТОВ «Партнер Юкрейн» на 66 668 наборів сумою 28,66 млн грн (429,84 грн за набір). Загалом у 2024 році ціни за комплект коливалися від 379,86 грн до 458,04 грн при незмінній очікуваній вартості 464,71 грн.

Уже в липні 2025 року ДОТ провів два нові тендери із дещо зниженою очікуваною вартістю (460,5 грн). Перший із них (на 220 тис. наборів) виявився повністю неуспішним. У другій закупівлі єдиний учасник «Пирятинський Делікатес» подав пропозиції лише в половині з 12 лотів. За підсумком компанія отримала контракт на 180 012 посилених сухпайків (460,5 грн за набір). У серпні ДОТ оголосив додатковий тендер, тоді до торгів долучився тільки «Партнер Юкрейн». Відтак компанія здобула три договори на суму понад 101,11 млн грн за майже відсутньої економії (459,6 грн за пайок). Через 16 місяців угоду розірвали з огляду на непоставку товару.

Стандартний добовий польовий набір продуктів (ДПНП)

Закупівлі звичайних пайків стартували тільки в грудні 2024 року. Спершу підписали 7 контрактів на 1 412 908 наборів за ціною 252,9–265,14 грн. Водночас 4 договори (58% законтрактованих обсягів) – розірвали через непоставку та невчасні відвантаження. Зокрема, три контракти ТОВ «Фабрика Смаку» та один із ТОВ «Мітформ» агенція скасувала в односторонньому порядку.

Крім цього, сухпайки «Фабрики Смаку» не відповідали заявленому складу та вимогам до пакування. Так, окремі позиції були недопоставлені, тоді як інші – надходили в надмірній кількості. Унаслідок на виробника наклали обмеження на участь у торгах ДОТ терміном 1 рік (заборона діє до червня 2026 року) та штрафні санкції сумою 6,56 млн грн.

Протягом 2025 року ДОТ планував провести закупівлі 1,7 млн сухпайків на суму близько 485 млн грн. Торги відбувались у дві хвилі. У літній період агенція реалізувала 10 з 18 оголошених лотів на суму 304,9 млн грн (960 тис. наборів). Один із контрактів на 232,9 тис. пайків вартістю 28,4 млн грн уклали з ТОВ «Ходорівський Мʼясокомбінат». Іншу угоду на 120 тис. наборів – із ТОВ «Преміум Сервісез» згодом розірвали через невиконання постачань у встановлені терміни.

У межах другої закупівлі очікувану вартість підвищили з 276,36 до 339,18 (+22%), завдяки чому вдалося реалізувати всі вісім лотів. Чотири контракти на 401,4 тис. наборів уклали з ТОВ «Партнер Юкрейн», ще три – 261 тис. наборів – з ТОВ «Пирятинський Делікатес». Поставок стандартних пайків «Пирятинський Делікатес» також не здійснив. Третім постачальником із контрактом обсягом 56 тис. наборів стало ТОВ «Ходорівський Мʼясокомбінат». Укладені в цей період контракти підписувалися майже без економії – за цінами 336,60–339,12 грн.

У жовтні агенція оголосила 50 лотів та уклала 18 договорів із чотирма учасниками. 9 із них на постачання 163 тис. наборів підписали з ТОВ «Партнер Юкрейн» (загальна сума – 70,4 млн грн). Майже втричі більші обсяги (464,8 тис.) натомість законтрактовано в ТОВ «Юсмак» на понад 135 млн грн. Ще два договори уклали з ТОВ «Ходорівський Мʼясокомбінат». Прикметно, що в межах жовтневих торгів пропозицію подало також і ТОВ «Фабрика Смаку», до якого попередньо застосували обмежувальні санкції.

З листопада по грудень агенція уклала шість угод на суму 292,8 млн грн із ТОВ «Діджител». Постачальник брав участь у 16 з 18 оголошених закупівель, проте не виконав вимог про усунення невідповідностей в інших поданих пропозиціях.

У цьому періоді очікувана вартість коливалася в межах 416,86–432,51 грн, а більшість підписаних угод майже не згенерували економії та формували ціну в межах 408,36–432,48 грн. Найнижчу вартість законтрактувало ТОВ «Юсмак» – 368,34 грн та 389,64 грн, що забезпечило економію 10–15% для постачання близько 62 тис. наборів.

Неуспішні торги

Водночас включно по кінець 2025 року 64 лоти завершилися безрезультатно – незаконтрактованими залишилося 4,53 млн пайків на суму понад 1,78 млрд грн. У 2024 році частка нереалізованих обсягів склала 18%, у 2025 – 60%. Причинами стали відсутність пропозицій від учасників у 32 лотах та невідповідності в пакеті тендерних документів.

Окремо варто відзначити спробу закупівлі у 2025 році 180 000 наборів ДПНП 1–18 за оновленими технічними специфікаціями, які передбачали включення спеціалізованих меню (халяльного та кошерного по 20 000 пайків). Втім, усі ці торги скасували через відсутність пропозицій. Очікувана вартість становила ті ж 339,18 грн, що і для стандартного меню (1–14). У відповідь на запит ДОТ пояснив, що закупівлі наборів за стандартами Халяль та Кошер здійснювалися в межах єдиного предмета закупівлі, а отже, вартість для всіх позицій є однаковою.

Водночас специфіка виробництва халяльних та кошерних пайків, зокрема додаткові вимоги до сировини, сертифікації та виробничих процесів, зумовлює потребу у відмінному підході до ціноутворення та вищій вартості таких наборів і, відповідно, виокремленні таких раціонів в окремі технічні специфікації та предмети закупівлі.

Обґрунтування ДОТ

ДОТ зазначає, що у 2024–2025 роках у процесі закупівель сухпайків (ДПНП та ДПНП-П) актуальними залишаються організаційні виклики, зокрема необхідність дотримання стислих строків постачання готової продукції та подальше вдосконалення технічної специфікації. Попри те, що окремі тендери доводилося оголошувати повторно через відсутність пропозицій, в агенції наголошують: станом на вересень 2025 року потребу в сухпайках повністю законтрактували, а постачання здійснювалось згідно із затвердженими графіками.

Щоб підвищити конкуренцію на торгах, ДОТ комунікує з виробниками, організовує круглі столи та ринкові консультації, а також розбиває закупівлі на окремі лоти. Такий підхід, на переконання агенції, дає змогу залучати нових постачальників та враховувати їхні виробничі можливості. Крім того, із жовтня 2025 року виробники зобовʼязані наносити на пакування наборів QR-коди для збору зворотного звʼязку від військових для вдосконалення продукції.

Окрему увагу ДОТ звертає на закупівлі спеціалізованих раціонів (халяльних та кошерних), попередні торги щодо яких завершилися безрезультатно. Підприємство пояснює, що закуповувати їх за цінами звичайних пайків не вдасться, а без встановленої потреби з боку Командування Сил логістики (КСЛ) і визначеного бюджету реалізувати ці торги станом на січень 2026 року не є можливим.

Водночас, на думку StateWatch, доцільно посилити контроль попереднього оцінювання виробничих потужностей потенційних постачальників із метою перевірки спроможності виконувати умови договорів вчасно й у повному обсязі.

Втім, залишаються дискусійними окремі параметри компонентів пайка, що формують вимоги до предмета закупівлі загалом. Зокрема, під час доопрацювання технічних умов добових наборів значна увага приділялася параметрам, що не мають прямого впливу на безпечність чи поживну цінність продуктів.

Темою окремого обговорення Колегіального органу з питань розвитку матеріального забезпечення ЗСУ у 2025 році була фіксація точного розміру серветок. Деякі постачальники не змогли взяти участь саме через неможливість поставити серветки вказаного розміру. Збереження жорстко визначених параметрів без функціонального обґрунтування або допустимих відхилень зрештою обмежило можливість для розширення ринку.

Так само в процесі обговорення змін до технічних умов не сформували єдиної узгодженої позиції щодо обов’язковості стерилізації джему, який входить до складу сухпайка. Зазначене питання має прямий вплив на строки придатності продукції, вимоги до виробничих процесів і, відповідно, на коло потенційних постачальників. Водночас, хоча герметичність та якість реторт-пакету безпосередньо впливає на збереження харчових продуктів та їхню безпечність протягом усього строку придатності, контроль пакування здійснюється лише в межах візуальної оцінки.

Окремі зауваження також стосувалися умов випробувань комплектувальних елементів сухпайків, які проводяться за температурних режимів, що не повністю відповідають реальним умовам експлуатації в зоні бойових дій. Зокрема, температурні показники для тестування можуть бути суттєво вищими за фактичні мінімальні температури, у яких використовується продукція.

Це дослідження є частиною програми підтримки від Спеціального радника з питань оборони посольства Великої Британії в Україні, яку імплементує EDGE Foundation та StateWatch.

Виноски:

¹ Вони забезпечують триразове харчування (з баранини, яловичини, курки або індички), сухарі чи галети, напої, джем, мед, спеції, серветки й одноразові ложки.

² Оновлені технічні специфікації передбачають обов’язкову сертифікацію походження і виробництва товарів. Халяльні пайки (меню 15–16) передбачають підтвердження від духовного управління мусульман України або іноземної установи, акредитованої в країнах Організацій Ісламського співробітництва. Контроль охоплює всі етапи виробництва, а пакування здійснюється під наглядом експерта Халяль з обов’язковим маркуванням. Аналогічні правила діють для кошерних пайків (меню 17–18), відповідно до технологій виробництва та сертифікації.