НАМН України підпорядковуються  36 наукових установ, серед яких є клініки та лікувально-діагностичні підрозділи. Для їхнього належного функціонування вони потребують серйозної фінансової підтримки зі сторони держави. Про те, як саме посадовці витрачають надані державні кошти, ми розповімо вам на одному з прикладів.

Національна академія медичних наук України (далі- НАМН – авт.)  – це найбільша самоврядна організація в Україні, яка займається дослідженнями з найважливіших проблем у медичній науці. Також варто відзначити, що НАМН має у своєму підпорядкуванні 36 наукових установ, серед яких є клініки та лікувально-діагностичні підрозділи. 

Варто відзначити, що для того, аби всі підрозділи НАМН функціонували та виконували свої функції – вони потребують серйозної фінансової підтримки зі сторони держави. Про те, як саме посадовці витрачають надані державні кошти, ми розповімо вам на одному з прикладів.

Нещодавно Рахункова палата України провела аудит у НАМН та на прикладі одного із пілотних проектів, що фінансується державою, виявила цілий ряд багатомільйонних порушень та розтрат в академії.

Мова йде про пілотний проект щодо зміни механізму фінансового забезпечення надання медичної допомоги у окремих науково-дослідних установах Національної академії медичних наук України, що мав на меті розпочати перехід системи охорони здоров’я України до фінансування на основі моделі державного солідарного медичного страхування громадян з використанням для цього коштів, акумульованих у державному бюджеті. У 2017–2019 роках на реалізацію пілотного проєкту було затверджено кошти державного бюджету у сумі 1 мільярд 697 мільйонів гривень, з них загального фонду – 1 мільярд 492 мільйони гривень.

Неефективне управління та організація проєкту

Як було встановлено аудиторами, влітку 2017 року при узгодженні пілотного проєкту, Урядом не було визначено мети, завдань, очікуваних результатів цього проєкту та повноважень НАМН України для забезпечення його ефективної реалізації.

Внаслідок цього та несвоєчасної підготовки МОЗ і НАМН, пілотний проєкт розпочався лише наприкінці 2017 року, але впродовж двох років триває без конкретного результату щодо його реалізації.

У зв’язку з цим аудитори прийшли до висновку, що НАМН як головний розпорядник бюджетних коштів не забезпечила належного планування коштів для реалізації пілотного проєкту та не створила системи внутрішнього контролю за використанням виділених з державного бюджету 1,5 млрд гривень.

Окрім цього, аудитором стало відомо, що Сектор реалізації даного пілотного проєкту, що мав би займатись втіленням його у життя, було створено лише через півтора роки після старту проєкту. Більше того, штат сектору не було укомплектовано навіть на момент перевірки аудиторами.

Також аудитори підмітили важливу деталь. Як стало відомо під час перевірки, через відсутність належного контролю НАМН України, учасниками пілотного проєкту у порушення умов вказаних договорів не було розміщено у доступних для пацієнтів місцях (реєстратурі, приймальному відділенні, приміщеннях для очікування, на вебсайті тощо) інформації, що послуги з третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги у межах реалізації даного пілотного проєкту оплачуються за рахунок коштів державного бюджету і надаються без додаткової плати пацієнта.

Корупційні ризики

Пілотний проєкт передбачав певний порядок направлення пацієнтів, які могли б отримувати безоплатну медичну допомогу. Однак, як вдалось з’ясувати аудиторам, медична допомога за рахунок коштів пілотного проєкту надавалась усім пацієнтам, які звернулися для її отримання, в тому числі і без направлень. Категорія осіб, яким медична допомога надавалася на платній основі, визначалася самими учасниками пілотного проєкту самостійно, що створило корупційні ризики. Варто відзначити, що учасниками даного проєкту стали одразу чотири державні установи, що підпорядковані НАМН України: “Національний інститут хірургії татрансплантології ім. О. О. Шалімова”, “Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова”, “Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова”, “Національний науковий центр “Інститут кардіології ім. акад. М. Д. Стражеска”.

Окрім цього, аудитори з’ясували, що пацієнти у вигляді благодійних внесків сплачували до благодійних фондів вартість консультативних послуг, лабораторних досліджень і діагностичних обстежень, враховану в розрахунку тарифів трьох учасників пілотного проєкту (ДУ “Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О. О. Шалімова НАМН України”, ДУ “Національний науковий центр “Інститут кардіологіїім.акад. М. Д. Стражеска НАМН України”, ДУ “Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова НАМН України”).

За рахунок цих внесків благодійними фондами закуповувалися матеріальні цінності та послуги, що надалі передавалися учасникам пілотного проєкту. У 2017–2018 роках і І півріччі 2019 року від благодійних фондів одержано 59 мільйонів гривень допомоги. Як наслідок, залучення благодійних внесків фактично перетворилося на джерело фінансування потреб зазначених установ, насамперед у придбанні лікарських засобів і медичних виробів, господарських матеріалів, оплаті послуг з технічного обслуговування та ремонту обладнання тощо, - зазначено в аудиті.

Неефективне використання коштів

Згідно з аудиторського звіту, окрім чисельних організаційних порушень, також було знайдено фінансові порушення, загальна сума яких складає близько 400 мільйонів гривень.

Було з’ясовано, що Державна казначейська служба за дорученням учасників пілотного проєкту здійснила платежів на суму понад 88 мільйонів гривень за відсутності затверджених паспортів бюджетної програми, чим було порушено вимоги бюджетного кодексу України.

Окрім цього, протягом 2017-2019 років НАМН України і “Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова НАМН України” у договорах про медичне обслуговування населення визначали вимоги, що не були передбачені проєктом. Таким чином, це призвело до використання коштів державного бюджету на суму понад 89 мільйонів гривень на витрати, що не були передбачені примірним договором проєкту.

Не обійшлось і без порушень із закупівлею медичних препаратів. Згідно з даними аудиторського звіту, учасники проєкту у 2017 році заключили 8 договорів за якими закупили лікарські засоби та медичні вироби. Однак, учасниками пілотного проєкту не було вчасно використано вище згадані лікарські засоби і медичні вироби, які було закуплено на виконання цих договорів. Загальна ціна невикористаних медичних засобів та препаратів склала понад 200 мільйонів гривень.

Не обійшлось і без порушень чинного законодавства. Аудитори визначили, що учасники пілотного проєкту протягом 2017-2019 років у порушення вимог використання коштів надали 1993 послуги, що не були передбачені переліком послуг та договорами про медичне обслуговування населення. Як наслідок, кошти загального фонду державного бюджету у сумі понад 23 мільйони гривень було використано з порушенням вимог чинного законодавства.

Як бачимо, лише на прикладі одного пілотного проєкту, аудиторам вдалось знайти величезну кількість організаційних проблем та, як наслідок, фінансових порушень на загальну суму понад 400 мільйонів наших з Вами коштів. Це дає привід замислитись над тим, як витрачаються всі інші кошти, що надаються з державного бюджету, адже лише у 2019 році об’єм фінансування НАМН України з державного бюджету складав понад 4 мільярди гривень.