
Наприкінці 2025 року у межах програми підтримки Спеціального радника з питань оборони Великої Британії (UK Special Defence Advisor Programme, SDA) аналітичний центр StateWatch спільно з Prozorro запровадили два нових індикатори до модулю ризиків для моніторингу додаткових угод до державних контрактів.
Зокрема команди запровадили такі індикатори:
– ARI 1-1 – фіксує публікацію в електронній системі закупівель трьох і більше додаткових угод до одного договору;
– ARI 1-2 – фіксує публікацію в електронній системі двох і більше додаткових угод до договору з підставою «покращення якості предмета закупівлі».
Вони маркують закупівлі, що містять ознаки безпідставних або необґрунтованих змін істотних умов договору, зокрема під виглядом покращення якості предмета закупівлі, та/або свідчать про підвищену ймовірність допущення таких порушень.
За перші два тижні після впровадження було зафіксовано 4195 спрацювань ризик-індикаторів. До переліку увійшли як оборонні, так і цивільні замовники з масштабними контрактами у сферах постачання пального, енергоресурсів, будівництва та утримання інфраструктури. Очікувана вартість закупівель сягала понад 40 млрд грн, а кількість додаткових угод за окремими договорами – до 11 змін.
Аналіз показав, що у п’яти з восьми замовників одночасно спрацювали два ризик-індикатори. Йдеться про наявність двох і більше додаткових угод до договору (ARI 1-1) та використання формулювання «покращення якості предмета закупівлі» для внесення змін до його істотних умов (ARI 1-2). Водночас до переліку потрапили й замовники, у яких виявлено лише один із цих індикаторів. Такі випадки також потребують окремої уваги.
Серед конкретних прикладів:
– АТ «Укрнафта» планувало закупити електричну енергію на 3,34 млрд грн. Після укладення договору сторони підписали ще три додаткові угоди. Причиною змін у них вказали зміну зовнішніх факторів, зокрема курсу валют і тарифів.
– ДП «Ліси України» спочатку планувало закупівлю пального на 1,14 млрд грн, однак фактично уклало договори на 1 млрд грн. Надалі сторони підписали 11 додаткових угод. Зміни обґрунтовувалися коригуванням ціни за одиницю товару та узгодженим зменшенням вартості. Після останньої зміни загальна сума договору зменшилася до 946 млн грн.
– Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області планувала будівництво пункту пропуску «Біла Церква – Сігету Мармацієй» на кордоні з Румунією. Очікувана вартість проєкту становила 2,04 млрд грн, а договір уклали на 1,99 млрд грн. Згодом до нього внесли дві зміни, формально обґрунтовані «покращенням якості предмета закупівлі». Водночас фактично ці зміни стосувалися авансу, банківських реквізитів та перерозподілу бюджетних зобов’язань на 2025 рік.
– Філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» планувала закупити дизельне пальне на 1,46 млрд грн. Після п’яти змін до договору його вартість зросла до 1,53 млрд грн. У двох із цих додаткових угод як підставу для змін також зазначили «покращення якості предмета закупівлі».
В інших замовників із топ-8 — зокрема Департаменту капітального будівництва Харківської ОДА, Генеральної дирекції Державної кримінально-виконавчої служби України та Агенції місцевих доріг Миколаївської області — під час моніторингу також зафіксували одночасну наявність обох ризик-індикаторів. Це вказує на підвищений ризик необґрунтованих змін істотних умов договорів.
Аналітики Центру дослідили не лише оголошені закупівлі, а й уже підписані договори. Результати показали, що в усіх 26 договорах, укладених у межах дослідження, було дві або більше додаткові угоди. В усіх випадках як підставу для змін зазначали «покращення якості предмета закупівлі».
Загалом у межах п’яти процедур закупівель, де замовником був ДОТ, укладено 26 договорів на суму 23,36 млрд грн. З них 1,64 млрд грн припадає на закупівлю дизельного пального (8 лотів), а 22,19 млрд грн — на закупівлі продуктів харчування (18 лотів).
Водночас у кожному з договорів зафіксовано щонайменше дві зміни істотних умов. Формально всі вони обґрунтовувалися «покращенням якості предмета закупівлі». Однак аналіз змісту додаткових угод показав, що в переважно йшлося про зміну реквізитів сторін, коду ЄДРПОУ або інші технічні й фінансово-адміністративні уточнення, які не мають прямого зв’язку з якістю предмета закупівлі.
Запровадження додаткових ризик-індикаторів у Prozorro дозволяє своєчасно виявляти підозрілі зміни в договорах, що, своєю чергою, зменшить можливості для маніпулювання закупівлями та неналежного розподілу публічних ресурсів. Підвищення прозорості та посилення нагляду з боку як органів публічної влади, так і громадянського суспільства сприятиме посиленню підзвітності у сфері публічних закупівель, що врешті-решт сприятиме підвищенню довіри громадськості до розподілу та використання державного бюджету.
Ця ініціатива є частиною програми підтримки від Спеціального радника з питань оборони, що фінансується урядом Великої Британії.
