Позиція Узбекистану щодо вторгнення Росії в Україну несистемна. На початку повномасштабного вторгнення там офіційно заявляли, що не визнають самопроголошені так звані «ДНР» та «ЛНР» і підтримують територіальну цілісність України. Втім, потім країна стала одним із хабів так званого «паралельного імпорту» до країни-агресорки і одним із головних напрямків «карткового туризму» для її громадян. Більше того, у 2022-2023 роках Росія імпортувала з Узбекистану продукції на 2,5 млрд доларів щороку, хоча до цього ця сума становила приблизно 1,5 млрд на рік. У лютому 2024 року Ташкент все ж доєднався до фінансових санкцій проти РФ, але попри це, станом на липень 2024, тобто лише за 6 місяців, вже було поставлено продукції на 1,2 млрд доларів. У вересні 2024 року прем’єр-міністр Росії Міхаіл Мішустін прибув до Узбекистану з метою переконати Ташкент стати повноправним членом Євразійського економічного союзу (ЄАЕС), де домінує Москва. Втім, росіяни отримали відмову. Аналітики Trap Aggressor дослідили, що саме Узбекистан постачав у Росію.
Співпраця у сфері безпеки й оборони між Узбекистаном та РФ також існує, втім вона не масштабна. Так, країна значно збільшила експорт до Росії бавовняної целюлози та виготовленої з неї нітроцелюлози – ключових компонентів для виготовлення вибухівки та пороху. У 2024 році також відбулася зустріч делегацій міністерств оборони обох держав, а АТ «Ташкентський механічний завод», який виробляє запчастини та комплектуючі для балістичного захисту, досі має дочірнє підприємство у Москві.
Російська компанія «Специальный Технологический Центр» (СТЦ) виробляє російські БПЛА «Орлан-10». Через це вона потрапила до численних санкційних списків країн світу. Втім у 2022 та 2023 роках продовжувала імпортувати продукцію з-за кордону через підставні компанії. Одним з постачальників компанії виявився Державний комітет Республіки Узбекистан з оборонної промисловості. Він спеціалізується на політиці та регуляції діяльності оборонних підприємств країни.
Так, у 2023 році російський «Специальный Технологический Центр» 5 разів отримував продукцію на суму 374 347 доларів від ташкентської логістичної компанії Cargo Star. Компанія поставила товар від державного оборонного органу Узбекистану.
Товари були поставлені в Росію на основі рекламації. Це претензія, яку висловлюють продавцю, якщо поставлений за умовами договору товар не відповідає заявленій якості чи кількості. Можна припустити, що раніше продукція не підійшла російській стороні та була відправлена назад до Узбекистану на ремонт чи заміну. А ці п’ять постачань свідчать вже про відправлення полагоджених товарів. Опис продукції також містить згадки про те, що три рекламації здійснили за умовами договорів, що були укладені в лютому, березні та квітні 2022 року, тобто вже під час російського вторгнення в Україну.
Ключове – в описі продукції напряму вказано, що вона військового призначення. Згідно з російським класифікатором ввозу та вивозу воєнної продукції, до вказаної в описі категорії належать різноманітні запасні частини та комплектуючі для гідроакустичної, радіолокаційної та радіонавігаційної апаратури військового призначення. Описи продукції містили відповідні HS-коди:
- 8471500000 – блоки автоматичних машин для обробки даних.
- 8529906508 – частини, призначені для апаратури товарних позицій 8524-8528.
- 8480710000 – формувальні бокси для ливарного виробництва металу.
- 8527990000 – радіоприймальна апаратура.
Такі постачання військових товарів до Росії з Узбекистану свідчать про несистемну позицію цієї країни щодо воєнного вторгнення РФ в Україну, попри публічні заяви. Так само країна-агресорка шукає будь-які шляхи обходу економічних санкцій, щоб отримати критично необхідні компоненти для зброї, якою щодня вбиває українців. Trap Aggressor продовжує досліджувати будь-які порушення міжнародного законодавства у сфері санкцій, аби послабити ворога.