Важливу роль у цій історії має і такий собі ексдепутат Одеської облради від забороненої ОПЗЖ Володимир Осипов, якого також називають «кумом Олега Кіпера». Після Революції Гідності його люстрували як прокурора, втім скандальний ОАСК поновив його на посаді. З 2020 року був радником глави Офісу Президента, а далі – очолив Одеську військову державну адміністрацію. За нашими даними, Осипов врегульовував проблемні питання  у переоформленні активів з балансу одних компаній на інші.

Далі організована (не)злочинна група [зворот, що описує широке і не до кінця ідентифіковане коло осіб, залучених до виведення з-під санкцій активів групи компанії «Юнігран» та перекидання відповідних спецдозволів – автор] звернулася до Держгеонадр України з проханням поновити дозволи на користування надрами для трьох компаній, а саме: АТ «Малинський каменедробильний завод», АТ «Коростенський кар’єр», ПрАТ «Пинязевицький кар’єр».

14 березня 2024 року відбулося засідання Робочої групи з питань надрокористування Держгеонадр, на якому згадувалися зазначені підприємства Наумця… 

Через декілька днів, 18 березня 2024 року, керівник Держгеонадр Роман Опімах підписав наказ, яким затвердив рішення про поновлення спецдозволів для трьох перелічених вище компаній. Порушення закону очевидне, адже санкції з цих підприємств ніхто не знімав, а лише всупереч закону було виведено підсанкційного кінцевого бенефіціара.

Проте історія набула несподіваного повороту. До профільного міністерства зі скаргою звернулась столична нотаріуска Тетяна Гапон, яка хотіла анулювати зміни в реєстрі щодо ПрАТ «Пинязевицький кар’єр». В своїй скарзі вона вказала, що відбулося несанкціоноване втручання в інформаційну систему єдиного держреєстру. Тож, це призвело до підробки внесеної інформації. І рівно за місяць – 18 квітня – Мін’юст задовольнив її скаргу.

Під час розгляду скарги, Мін’юст також виявив, що з реєстру було виключено відомості про кінцеву бенефіціарку підприємства – громадянку Великобританії Єлєну Калпу. Натомість, туди внесли відомості про громадянина Німеччини Вагенкнехта Фрітца Герберта Фолкера.

Згідно з вимогами чинного законодавства, держреєстратор (нотаріус) мав би перевірити факт застосування санкцій. І якби така перевірка була зроблена,  проведення державної реєстрації стало б неможливим. Тому не дивно, що Мін’юст встановив факт безпідставного і протиправного проведення перереєстрації.

Аналогічним чином, (не)відомі члени організованої групи здійснили несанкціоноване втручання в інформаційну систему єдиного держреєстру щодо компаній «Коростенський кар’єр» та «Малинський каменедробильний завод». Вони використали ключі доступу приватної нотаріуски з Львівської області Ірини Степчук та Вікторії Гашової з Одещини для зміни бенефіціарів компаній. 

Тож 18 квітня 2024 року Мінʼюст так само задовільнив скарги і цих двох нотаріусок. 

Пояснимо детальніше. Оскаржувалась заміна Єлєни Калпи, як кінцевого бенефіціара, на Вагенкнехта Фрітца Герберта Фолкера в «Малинському каменедробильному заводі», а також Ігоря Наумця, за аналогією, в  «Коростенському кар’єрі» на того ж таки німця. Нотаріуси стверджували, що вищевказаних реєстраційних дій не вчиняли. Мін’юст встановив – відповідні зміни проведені незаконно. Тому ситуацію щодо зміни даних в держреєстрі відмотали назад, поновивши Єлєну Калпу та Ігоря Наумця, як бенефіціарів.

25 квітня 2024 року, відбулося засідання тієї ж робочої групи Держгеонадр, де розглянули  зупинення дії спецдозволів для цих підприємств. У той же день, вже в.о. голови Держгеонадр Володимир Бучко частково скасував наказ Романа Опімаха.

В новому наказі, підписаному Бучком було зазначено – надрокористувачі зобов’язані зупинити проведення робіт, передбачених відповідними спецдозволами, на наданих їм в користування ділянках надр протягом 20 календарних днів після зупинення дії спецдозволів. А це означає, щочлени (не)відомої організованої групи ще 20 днів могли здійснювати незаконний видобуток корисних копалин.

І вже 2 травня 2024 року ці ж самі люди знову замінюють в реєстраційних даних трьох вищезгаданих підприємств, підсанкційних Ігоря Наумця та Єлєну Калпу на того ж таки громадянина Німеччини. Де на цей раз вони взяли ключі доступу – невідомо.

В той же день керівники трьох компаній звернулися до Держгеонадр із заявами про поновлення спецдозволів. 7 травня повторно відбувається засідання робочої групи Держгеонадр, за результатами якого його учасники вже самостійно звернулись до Мін’юсту за фактом незаконної зміни бенефіціарів.

Наостанок, ще один «юридичний акорд» зі спецдозволами. 21 серпня 2024 року в додаток  рішення РНБО щодо підсанкційних Наумця та Калпи було внесено зміни. 

Щодо Ігоря Наумця застосували ті ж види санкцій, включаючи обмеження щодо спецдозволів на користування надрами (за виключенням спецдозволу №634). Щодо Єлєни Калпи – за аналогією (за виключенням спецдозволів №766, №1601, №6136).

У результаті такого реверансу для всіх трьох підприємств поновили дію спецдозволів на користування надрами.

 Але є одне але. Ще у квітні 2024 року, директор «Малинського каменедробильного заводу» та «Пинязевицького кар’єру» Ігор Онопрієнко, а також директор «Коростенського кар’єру» Олександр Ярмолюк продали спецдозволи на користування надрами для ТОВ «Новел Пром», директором та єдиним засновником якого в реєстрі зазначено Марка Жігадовича Трабулсі. Ця особа, за даними наших джерел, безпосередньо повʼязана з Сергієм Шапраном, про якого ми розповідали на початку.

Відчуження спездозволів на користь «Новел Пром» погодили безпосередньо Держгеонадра. Втім, цю спецоперацію намагалася оскаржити підсанкційна кіпрська компанія. Вони спробували створити перепони для подальшого стягнення в дохід держави вказаних спецдозволів.

З заявами про отримання згаданих спецдозволів до Держгеонадр зверталися і фірми «Коростенська видобувна компанія» і «Малинська видобувна компанія». Обидві належать засновнику інвестиційного холдингу Alumeta Group та власнику Броварського алюмінієвого «без розгляду. Але не надовго. 

14 листопада спецдозволи, що належали компанії «Новел Пром» за погодження Держгеонадр, в порушення вимог ухвали суду по накладеним заборонам щодо відчуження, продали вищезгаданим двом компаніям. Цього разу наказ підписав т.в.о. голови Сергій Дехтяренко.

21 листопада 2024 року суддя Господарського суду міста Києва Роман Бойко ухвалив рішення – виправити описки в попередній ухвалі. Також було вказано, що Держгеонадрам заборонено вчиняти будь-які дії щодо зміни власника (надрокористувача) у цьому конкретному спецдозволі, виданому АТ «Коростенський кар’єр». Більше того, на наступне судове засідання викликали т.в.о. голови Держгеонадр Сергія Дехтяренка. Також, суд хоче  витребувати  ідентифікаційний номер, паспортні дані та місце реєстрації і самого Дехтяренка і всіх членів робочої групи, що були на засіданні 14 листопада 2024 року.

Наступне підготовче засідання у цій справі призначено на 12 грудня 2024 року.

«Юнігран» має бути передано державі

На сьогодні майже все майно групи компаній «Юнігран», як і спецдозволи на видобуток надр, по факту перекинули на інші новостворені компанії. І це вражаюча схема обходу санкцій. Через підроблені реєстраційні дані, маніпуляції з державними органами та використання прогалин у законодавстві підсанкційні активи, які фактично мали б стягнути в дохід держави, були розграбовані.