Ліцензії на ядерку
У 2015 році завод отримав ліцензію на «Розроблення, виробництво, випробування, встановлення, монтаж, технічне обслуговування, ремонт, утилізацію і реалізацію зброї і військової техніки». У 2021 — на «Діяльність організацій з використання ядерних матеріалів і радіоактивних речовин при проведенні робіт з використання атомної енергії на оборонних цілях, включаючи розробку, виготовлення, випробовування, транспортування, експлуатацію, збереження, ліквідацію і утилізацію ядерної зброї і ядерних енергетичних установок воєнного призначення». Ліцензія дійсна до лютого 2026 року. У 2023 році завод отримав ліцензію на «Конструювання і виготовлення обладнання для ядерних установок, радіаційних джерел, пунктів збереження ядерних матеріалів і радіоактивних речовин, сховищ радіоактивних відходів».
ЧМЗ виробляє 70% титанового зварювального дроту в Росії. Виготовлена продукція становить 18% світового ринку цирконієвого прокату (у формі листів, застосовують в атомній енергетиці, Прим. Ред).
«Чепецкий механический завод»: інновації для атомки та підтримка Путіна
Генеральний директор ЧМЗ — Сєргєй Чінєйкін. Під його керівництвом на заводі активно впроваджуються нові технології для атомної енергетики та ВПК. У 2024 році на базі ЧМЗ почали виготовляти хромовані оболонки для ТВЕЛів (ТВЕЛи — тепловидільні елементи, Прим. Ред) — це технологія, що покращує безпеку атомних реакторів. Такі розробки важливі для розвитку ядерного палива в Росії.
Сам Чінєйкін — член путінської фракції «Єдиная Россия» в раді Удмуртської республіки, член постійної комісії з питань бюджету, податків та фінансів. Відповідно, у своїх соцмережах активно підтримує Путіна й дякує російським військовим за виконання громадянського боргу в ході «СВО».
Титан, вироблений на Чепецькому механічному заводі, став стратегічним експортним товаром, що вільно долає санкційні бар’єри завдяки добре вибудованій системі міжнародного посередництва. Зокрема, завод налагодив стійкі канали постачання через підставну німецьку компанію Hermith GmbH та турецьку фірму Ti̇tan 2 Ic İçtaş İnşaat Anoni̇m Şi̇rketi̇, яка є фактично спільним підприємством з російським концерном, що дозволяє обходити міжнародні обмеження та продовжувати експорт критично важливої сировини західним компаніям.
Фіктивні партнери: як російський титан потрапляє на західні ринки
Так звана «німецька» компанія Hermith GmbH зареєстрована в Мюнхені у 2004 році. З того часу її очолює вихідець з РФ Алєксєй Рассказов.
До 2000-го року він працював менеджером у кількох великих компаніях в Москві. Після цього перебрався у Лондон, звідти — в Сербію. А тепер керує німецькою Hermith GmbH у Мюнхені.
У 2017 році делегація з Німеччини на чолі з Прем’єр-міністром Баварії Хорстом Зеехофером відвідала Москву з робочим візитом. Результатом зустрічі стало підписання довгострокового контракту між баварською компанією Hermith GmbH і АТ «ЧМЗ» на постачання понад 1000 тонн титанової продукції в Європу.
«Завдяки налагодженій взаємодії нашого інженерного складу та виробничої бази, яка знаходиться в Росії, ми можемо оперативно реагувати на зміни запитів ринку та надавати споживачеві не тільки матеріал, а й готове комплексне рішення щодо його застосування», — говорив тоді гендиректор Hermith GmbH Алєксєй Рассказов.
Вже у 2019 році компанія Hermith GmbH і компанія Росатома «ТВЭЛ» на форумі «Атомэкспо-2019» в Сочі (Росія) погодили спільне виробництво готових виробів із титанового сплаву.
Турецька Ti̇tan 2 Ic İçtaş İnşaat Anoni̇m Şi̇rketi̇ є спільним підприємством турецької будівельної компанії IC İçtaş İnşaat та російського концерну «ТИТАН-2», тісно пов’язаного з держкорпорацією «Росатом» («ТИТАН-2» — один із ключових підрядників та партнерів держкорпорації, Прим. Ред). Така структура власності дозволяє Росії обходити санкції, зберігати присутність на західних ринках і продовжувати фінансування військової агресії, використовуючи титанову продукцію для виробництва зброї.
Директором Ti̇tan 2 Ic İçtaş İnşaat Anoni̇m Şi̇rketi̇ є Хакан Горей, який теж у своєму профілі в LinkedIn вказує роботу у РФ. З 2014 по 2015 рік Хакан працював керівником групи в рамках спільного підприємства між шведською компанією ICA і турецькою ІÇТАŞ, що реалізовувало проєкт будівництва терміналу Пулковo, що знаходиться в Санкт-Петербурзі.
Попри системну роботу на російський ВПК, ні Чінєйкін, ні ЧМЗ, досі не внесені до санкційних списків США та ЄС. Це дозволяє заводу продовжувати заробляти мільйони, постачаючи сировину для військових потреб Кремля.