Владімір Лісін – власник величезних російських підприємств «Новолипецкий металургийный комбинат» (НЛМК, одне з найбільших підприємств чорної металургії рф), «Первая грузовая компания» (один із лідерів вантажних залізничних перевезень рф), «Первая портовая компания» та інших. Крім зазначених підприємств, Лісін володіє активами однієї з найбільших суднохідних компаній рф «Волжское пароходство». У 2024 році статки Лісіна російський Forbes оцінив у 26,6 млрд дол. США також він посів третє місце у глобальному рейтингу Forbes (20 найбагатших російських бізнесменів). Компанії мільярдера системно постачають сталь для російського військово-промислового комплексу, а отже олігарх бере участь у війні росії проти України. Попри це, він досі не під санкціями США, ЄС, Великої Британії, Канади та низки інших країн.
#Кишеніпутіна — цикл матеріалів про російських мільярдерів, які беруть участь у посиленні військово-промислового комплексу росії та веденні війни проти України. Новий фігурант #Кишеніпутіна — російський мільярдер Владімір Лісін.
Лісін періодично потрапляє в лідери рейтингів Forbes. Крім цього, олігарх увійшов у так званий «список путіна» що оприлюднений Мінфіном США. Його поповнили росіяни, які мають тісні зв’язки з кремлем. Лісін став важливою фігурою у цьому списку. На різноманітних з’їздах владної верхівки рф, Лісін описує теперішні проблеми російського бізнесу, розповідаючи анекдоти путіну. Разом з цим, мільярдер потрапив лише під санкційні обмеження тільки двох країн – Австралії та України.
Від електрослюсаря – до власника металургійного комбінату
Трудову діяльність Лісін розпочав електрослюсарем в об’єднанні «Южкузбассуголь». Після закінчення інституту працював на металургійних підприємствах, пройшовши шлях від помічника сталевара до заступника гендиректора Карагандинського металургійного комбінату. У 80-х Лісін очолив радянсько-швейцарську фірму «ТСК-Стил», що торгувала металом за кордоном. Вже у 90-х став головою ради директорів «Саяногорского алюминиевого завода». Тоді ж він взяв під контроль НЛМК. Лісін викупив акції комбінату у Джорджа Сороса та Ричарда і Кристофера Чандлерів і став головою ради директорів НЛМК.
Співпраця з Міноборони рф, Росгвардією і ВПК
Після вторгнення росії в Україну у 2014 році, НЛМК постачав сталь для підприємств російського ВПК. Зокрема, у 2016 році для «Марийского машиностроительного завода» на 865 789 руб. Підприємство виготовляє радіолокаційні станції для зенітних систем. Також, науково-виробничому об’єднанню «Электромашина» («Ростех») на 1 423 670 руб у 2017 році. Там створюють бойові модулі «Охотник» (деталь для кулемета).
Корпорація Лісіна НЛМК також систематично постачала сталь на державні підприємства рф, що займаються виготовленням ядерної зброї. Наприклад, «Всероссийскому научно-исследовательскому институту технической физики имени академика Забабахина» у 2018 році на 3 859 072 руб. Цей інститут розробляє ядерні та термоядерні боєприпаси.
Також «НЛМК» постачав сталь і іншим російським підприємствам:
- Акціонерному товариству «Технодинамика» (2016, на 622 332 руб). Це керуюча компанія підприємств авіаційної промисловості в галузі розробки та виробництва агрегатів, систем життєзабезпечення та електропостачання. Входить у корпорацію «Ростех».
- «Научно-производственный центр «Полюс» (2015 рік, 245 288 руб). Спеціалізується на створенні унікального бортового і наземного електротехнічного обладнання.
- «Ижевский электромеханический завод «Купол» (2017 рік, 2 658 540 руб). Займається виробництвом високоточних виробів ПВО і радіоелектронної апаратури військового призначення.
Дєріпаска, Потанін і «Алюмінієві війни» 90-х
За підприємство НЛМК у 90-х велися справжні війни між різними мільярдерами та кримінальними авторитетами. За даними Forbes, Лісін разом зі своїм партнером, а тепер мільярдером Олєгом Дєріпаскою їхав автомобілем, і в засідці на них чекали гранатометники. В останній момент бізнесмен, який замовив замах, відомий у певних колах як Татарин (Владімір Татарєнков, Прим. Ред), дав кілерам відбій. У ці роки Лісін курував кілька великих металургійних заводів (у тому числі НЛМК) на користь кримінальних авторитетів й братів Міхаїла та Льва Чєрних і опинився в епіцентрі «алюмінієвих воєн». Перехід підприємств під контроль компанії Чєрних Trans World Group (TWG) тоді часто супроводжувався вбивствами. У розпал цього розподілу територій і бізнесів у Лісіна згоріла дача, після чого він одразу ж відправив дітей жити до Ізраїлю.
Через кілька років Чєрні посварилися один з одним, і Лісін, що поклав око на НЛМК, вдало скористався сваркою. У 1997 він розірвав відносини з TWG і переклав експорт НЛМК на свою ірландську Worslade. Лісін хоч і домовився з Чєрнимі, проте брати зробили йому неприємний сюрприз – продали свої 34% НЛМК олігарху Владіміру Потаніну.
Таким чином у Лісіна, який на початку 2000-х контролював комбінат, з’явився новий опонент. Однак з часом третє за величиною сталеливарне підприємство рф перейшло під повний контроль Лісіна.
Нерухомість у Франції, «Єдіная Росія» та бізнес за кордоном
Олігарх Лісін фінансує путінську партію «Єдіная Росія», й за інформацію The Insider має вілли й завод NLMK Strasbourg у Франції, який спеціалізується на виготовленні оцинкованого прокату. Також у власності фірми Лісіна там же є ще виробничі площі на березі Рейну. За даними «Радіо Свободи» вілли Лісіна розташовані недалеко від Ніцци в муніципалітеті Villefranche-sur-Mer (Вільфранш-сюр-Мер). Маєтки зареєстровані на дві французькі компанії – SCI GAILLARDIA (власник – сам Володимир Лісін і син Юрій) і SCI BALEARA (власниками зазначені дружина і син Лісіна). Вілли розташовані по сусідству і мають вихід до моря.
Компанія Лісіна «Новолипецкий металлургический комбинат», за даними Disclose, володіє шахтами та металургійними заводами по всій росії та промисловими заводами в Європі, зокрема у Франції та Бельгії. Таким чином, Лісін спокійно може будь-коли подорожувати світом на своєму приватному літаку, за винятком Австралії, де на нього наклали санкції. Він також може вільно користуватися своїм замком і маєтком у Шотландії, а також двома своїми маєтками на Французькій Рів’єрі.
Від батька до сина: що відомо про сім’ю Владіміра Лісіна
За даними Forbes, у Лісіна троє дітей. Старшому сину Дмітрію зараз 43, середньому Юрію 40, а меншій доньці Анастасії – 26 років. Обидва сини займаються сімейним бізнесом.
Дмітрій – випускник Лондонської школи економіки й російської академії народного господарства та державної служби при президенті рф. Дмітрій працював у компаніях батька з середини 2000-х, входив до ради директорів «Первой грузовой компании» та «Первой портовой компании». Юрій, за інформацією ЗМІ, володіє люксембурзькою компанією RiskInvest Holding, їй належить 4,26% акцій Fletcher Group, яка володіє 79,3% НЛМК. До 18 лютого 2022 року Юрій входив до ради директорів Fletcher Group. Його сестра Анастасія також працювала директором Fletcher Group до 2022 року. У 2020 році дочка олігарха з відзнакою закінчила бакалаврат МГУ (економічний факультет) і, за повідомленнями місцевих ЗМІ, вийшла заміж за однокласника Фьодора Власова. За даними на 2021 рік, він працював у російському Citibank.
Владімір Лісін – один із ключових постачальників сталі для російського ВПК. Спонсоруючи війну в Україні, він також не гидує підтримувати путінську партію «Єдіная Расія». Його діти живуть яскраве життя, обіймаючи керівні посади на підприємствах татка.
А дружина – спокійно колекціонує роботи найвідоміших російських художників у приватній галереї. Гроші Лісіна не пахнуть не тільки його родичам, а й світовій спільноті. Адже лише Австралія та Україна дотепер включили мільярдера у свої санкційні списки.