7 вересня 2025 року. Нікопольщина. Загинув чоловік, зруйнований будинок, потрощена АЗС. Це – наслідки ворожого обстрілу важкою артилерією та РСЗВ «Град». Ця зброя чи не щоночі застосовується російськими військовими всюди, ближче до фронту, куди може дотягнутися.

За півтори тисячі кілометрів звідси на «Брянському хімічному заводі» снаряди для «Градів» начиняють порохом, до складу якого входить і аміачна селітра. Селітра з 2014 року їде до Брянська з заводу «олігарха добрив» Дмітрія Мазєпіна – «Уралхим». Її виготовляють і на іншому підприємстві Мазєпіна – «Уралкалий». Втім, компанії олігарха за 11 років війни так і не потрапили  до жодних санкційних списків. Вони годують Європу добривами для вирощування овочів, і щороку отримують за це мільярди доларів з ЄС, США та інших країн світу.

Тільки за грудень 2024 року «Уралкалий» поставив заходу продукції на 248,4 млн дол. Саме тому підприємство отримало звання «експортер року-2024» від російської влади. Так би мовити, ситуація win-win. Команда проєкту Trap Aggressor аналітичного центру StateWatch  зʼясувала: 

• «Уралкалий» з 2014 року продовжує співпрацювати з російськими підсанкційними компаніями. 
• Працівники «Уралкалия» відкрито підтримують війну, а компанія імпортує західне обладнання, зокрема продукцію компанії Siemens, в обхід санкцій.
• «Уралкалий» постачає продукцію на підсанкційні заводи російського ВПК і має мільярдні контракти з «Российскими железными дорогами» (РЖД), які забезпечують військову логістику.
• Компанії Мазєпіна постачають сировину для виробництва вибухівки, ракет і артилерійських боєприпасів. Сам Мазєпін інтегрований у військово-промислову систему РФ, зберігає політичні зв’язки з Путіним і продовжує домагатися скасування санкцій ЄС, які були застосовані щодо нього з початку повномасштабного вторгнення.

«Уралкалий» – один із найбільших виробників калійних добрив у світі, що постачає сировину до ЄС, США, Китаю, Індії, країн Латинської Америки та Південно-Східної Азії. Попри повномасштабну війну, компанія продовжує активно нарощувати експорт: лише у 2024 році постачання хлористого калію зросли більш ніж на 30% і сягнули 10 млн тонн. У травні цього року підприємство «Уралкалий» отримало чергову нагороду – звання «Експортера року» у промисловій сфері, що російська влада подає як «внесок у глобальну продовольчу безпеку». Крім Китаю, Індонезії, Туреччини та Бразилії, згідно з експортними даними, «Уралкалий» експортує з початку повномасштабної війни продукцію в США, Японію та ЄС. Водночас компанія співпрацює з російськими підприємствами, які перебувають під санкціями ЄС та США. Попри це, «Уралкалий» досі не внесений до західних санкційних списків, що фактично дозволяє кремлівському бізнесу й надалі заробляти мільярди на міжнародних ринках під прикриттям «життєвої важливості» аграрної продукції.

Власники «Уралкалия»

Дмітрій Мазєпін відомий у Росії як «олігарх добрив». Він володіє майже половиною акцій «Уралхима», якому, своєю чергою, належить понад 80% акцій «Уралкалия», він і досі лишається одним із ключових власників компанії. Бізнесмен відкрито інтегрований у військово-промислову систему РФ. Він не лише кілька разів від початку повномасштабної війни зустрічався з Путіним – у день вторгнення, у листопаді 2022-го та березні 2023 року, – а й забезпечує російську армію сировиною. Компанії Мазєпіна постачають концентровану азотну кислоту та селітру на підприємства, що виготовляють вибухівку, артилерійські снаряди, ракети «Аркан» і боєприпаси для РСЗВ «Град», «Торнадо» та «Смерч».  

З 2014 року «Уралхим» забезпечує сировиною:

• «Бийский олеумный завод», який виробляє вибухові речовини, у тому числі тротил; 
• «Брянский химический завод», що спеціалізується на боєприпасах для реактивних систем залпового вогню; 
• «Завод им. Свердлова», де виготовляють протитанкові ракети «Аркан», авіаційні бомби та артилерійські снаряди.

Мазєпін потрапив під санкції ЄС у березні 2022 року, оскільки його компанії «Уралхим» і «Уралкалий» віднесені російською державою до категорії «стратегічних активів». Таким чином, він залучений у секторах економіки, які забезпечують суттєві доходи РФ. Крім того, Мазєпін входить до найближчого кола Владіміра Путіна, бере участь у зустрічах з ним від початку повномасштабного вторгнення та підтримує дії, що підривають територіальну цілісність України. Це підтверджує його роль як одного з провідних бізнесменів, залучених до фінансування РФ.

Санкції щодо Мазєпіна також запровадили Канада, Швейцарія, Великобританія, Австралія та Нова Зеландія. Починаючи з 2022 року він намагається скасувати санкції ЄС, утім безуспішно. На відміну від  сина олігарха, колишнього гонщика «Формули-1» Нікіти Мазєпіна, який у 2024 році виграв суд проти Євросоюзу та все ж домігся зняття санкцій. 

Сьогодні Нікіта очолює фонд «Мы выступаем как один», який у 2023 році звертався до МОК із вимогою допустити до міжнародних змагань російських спортсменів, відсторонених за «неспортивними» причинами. 

Тоді він заявив: 

«Спорт должен оставаться нейтральной территорией. И с этой идеей мы будем двигаться только вперед». 

«Уралкалий»: постачання підсанкційної продукції на мільйон

Київська Школа Економіки (KSE) визначила перелік митних кодів, до яких належать товари, які мають критичне значення для російського ВПК. Загальна вартість таких ідентифікованих постачань «Уралкалию» з початку повномасштабної війни сягнула 1 млн євро. 

До 2022 року, згідно з митними даними, «Уралкалий» імпортував шланги, пружини, труби, вироби з пластику, гідравлічні двигуни, пігменти оксиду, гайки та ущільнювальні кільця. Однак після початку повномасштабної війни компанія найчастіше імпортувала електричне обладнання високої напруги та силові компоненти: високовольтні дугогасильні котушки та шафи для апаратури зі Швеції (виробник Swedish Neutral AB) через британську компанію Simex Industrial LLP. Партії варіювалися від кількох кілограмів до десятків тонн, а суми – від 21–27 тис. євро за окремі процесори до 262–263 тис. євро за великі котушки.

За митними даними, у 2023 році «Уралкалий» імпортував високотехнологічне обладнання Siemens – процесори Simatic S7-400 і силові модулі Sinamics. Хоча офіційно вантажі вирушали з Мальдівів, країною походження було зазначено Німеччину, – типова схема обходу експортних обмежень. Це обладнання формально призначене для промислових автоматизованих систем, але фактично може обслуговувати виробництво, логістику та критичну інфраструктуру, необхідну для воєнних потреб РФ.

Працівники «Уралкалия»: хто вони й чому теж «в грі» проти України

Генеральний директор «Уралкалия» – Віталій Лаук.  Він приховує членів сім’ї, не веде соцмережі та не говорить про війну у своїх інтерв’ю. Натомість безліч працівників цього підприємства відкрито підтримують війну проти України й не приховують цього у соцмережах. Хтось бере участь у так званій «СВО», а молодіжні організації та Рада ветеранів підприємства плетуть сітки та передають їх та інші матеріали для фронту. Крім того, компанія надає фінансову допомогу дітям російських військових, які беруть участь у воєнних діях. 

«Уралкалий»: співпраця з російським ВПК

«Уралкалий» навіть після початку повномасштабного вторгнення продовжував постачати теплову енергію до виправних колоній Пермського краю, зокрема «ИК-38» у Березниках. Ця колонія зараз під загрозою закриття через різке скорочення кількості ув’язнених, яких масово відправляють на фронт. Загалом із лютого 2022 року сума контрактів склала 42,83 млн руб – майже півмільйона доларів.

Найбільшим клієнтом на державних торгах за відкритими російськими даними стала компанія «Российские железные дороги». Сума контракту між «Уралкалием» та «Российскими железными дорогами» (РЖД) склала 70 800 035 387 092 руб (850,3 млрд дол). Точна дата укладення контракту в публічному доступі відсутня, але масштаби постачання свідчать про стратегічне значення співпраці для обох сторін.

«РЖД» перебуває під санкціями Заходу. Європейський Союз запровадив обмеження щодо підприємства у квітні 2022 року через його ключову роль у забезпеченні російських військових перевезень та підтримку логістики окупаційних сил. США також внесли його до санкційних списків. Це блокує доступ компанії до міжнародних фінансових ринків та унеможливлює співпрацю з більшістю західних партнерів.

На офіційному сайті арбітражних судів є судові справи за 2025 рік між «Уралкалий» та «РЖД». Тож, очевидно, що співпраця між підприємствами триває до сьогодні.

Попри війну, «Уралкалий» продовжує демонструвати фінансові результати, які роблять його одним із найбільш прибуткових гравців російської економіки. Тільки у першому півріччі 2025 року виручка компанії зросла на 30% і сягнула 230,5 млрд руб – понад 2,5 млрд дол. Прибуток від основної діяльності збільшився на 48% і склав 86,2 млрд руб, а чистий прибуток зріс у 2,2 рази – до 110,2 млрд руб. Таким чином, фінансові успіхи «Уралкалия» автоматично перетворюються на податки, а вони – на частину «спецоперації» Кремля.

 Дочірні підприємства та їхня роль у російській оборонці

Дочки «Уралхима» також постачають продукцію на заводи російського ВПК, що перебувають під міжнародними санкціями. 

Зокрема, ООО «Торговый дом «Уралхим» постачає продукцію в АО «Научно-исследовательский институт полимерных материалов» (АО «НИИПМ»), який внесений до санкційних списків України та США. За наявним контрактом, ООО «Торговый дом «Уралхим» поставив на адресу НИИПМ продукції на суму 110,7 млрд руб. 

Інститут входить до концерну «Техмаш» держкорпорації «Ростех» і спеціалізується на розробці та випробуванні порохів і твердих ракетних палив для систем ПРО, ППО, РСЗВ, крилатих ракет, авіаційного озброєння та артилерії, а також займається утилізацією ракетних двигунів. Крім того, НИИПМ бере участь у виробництві твердопаливних газогенераторів 526М для турбореактивних двигунів Р95-300 і Р95ТП, які застосовуються у керованих авіаційних ракетах Х-59М2/Х-59М2А.

США, Японія та ЄС після початку повномасштабного вторгнення Росії запровадили санкції щодо Федерального казенного підприємства «Тамбовский пороховой завод», який входить до складу концерну «Техмаш» державної корпорації «Ростех», через його ключову роль у виробництві вибухових речовин і порохів для артилерійських систем, реактивних систем залпового вогню, стрілецької зброї та іншого озброєння. Попри це, «Торговый дом «Уралхим» продовжив співпрацю з підприємством і поставив на його адресу продукції на суму понад 1,38 млрд руб. 

Калійний бізнес Мазєпіна забезпечує зброярів усередині РФ і водночас безперешкодно заробляє на глобальних ринках. Лише за 2024 рік експорт російських добрив до ЄС зріс на 33% і сягнув 1,75 млрд євро. 

 Компанії Дмітрія Мазєпіна – це приклад того, як бізнес Кремля поєднує два світи: міжнародний ринок і війну. З одного боку, підприємство постачає мільярдні обсяги калійних добрив до ЄС, США та Азії, формально забезпечуючи «глобальну продовольчу безпеку». З іншого – та сама продукція та фінансові потоки живлять російський ВПК, допомагаючи виготовляти ракети та боєприпаси, якими вбивають українців.

Попри санкції проти ключових структур РФ і особисті обмеження проти Мазєпіна, «Уралкалий» продовжує залишатися не під санкціями, нарощує експорт і співпрацює з підсанкційними підприємствами. Це демонструє глибоку системну проблему: навіть під час війни глобальні ринки залишають російські «стратегічні активи» безкарними, дозволяючи Кремлю одночасно продавати «добрива для людства» і фінансувати війну проти України.

І поки українці гинуть від зброї, що виготовляється з допомогою продукції «Уралкалия», Москва продає світові образ «годувальника планети». Але справжня ціна цього калію – це ще одна партія пороху й ракетного палива для російських заводів.

Цей матеріал створено в межах програми «Школа журналістських розслідувань» від освітньої ініціативи Kyiv Media School.