Українські представники держави і громадськості обговорили проміжні результати й виклики у міжнародній санкційній політиці щодо Росії. Пресконференція відбулася 19 листопада в Українському кризовому медіацентрі. 

• Владислав Власюк, Уповноважений президента України з питань санкційної політики;
• Вікторія Вишнівська, старша дослідниця Незалежної антикорупційної комісії (НАКО);
• Агія Загребельська, директор з розвитку партнерств @Ради економічної безпеки України;
• Олександр Лємєнов, засновник аналітичного центру StateWatch, проєктом якого є Trap Aggressor.

Рада громадськості з питань санкцій створена для координації роботи представників влади та громадянського суспільства задля спільної адвокації, впровадження та оновлення обмежень проти Росії та її партнерів й об’єднує 13 організацій, зокрема Trap Aggressor.

Спікери обговорили успіхи й провали у санкційній політиці західних партнерів щодо РФ. Учасники виділили такі успішні результати економічного тиску на Росію з початку великої війни:

1. Нафтове ембарго ЄС. Воно стало одним із найважливіших інструментів скорочення доходів військового бюджету, проте не працює на повну потужність Єдиної позиції щодо запровадження всесвітнього ембарго досі не існує.
2. Формування спільноти, що протидіє постачанню критичних компонентів у РФ. Це важливо для того, щоб послабити російський військово-промисловий комплекс. Адже без іноземних компонентів і технологій Росія не зможе виробляти зброю і боєприпаси в таких масштабах.
3. Просідання російської економіки. Зокрема, знизилися доходи Росії від нафтогазового сектору.
4. Введені персональні санкції проти низки ключових російських політиків, бізнесменів і пропагандистів.

Серед прогалин у санкціях щодо РФ спікери назвали такі:

1. Попри чинні обмеження, Росії вдалося створити так званий «тіньовий флот». Однак, танкери ходять під прапорами різних юрисдикцій, а не виключно російської Загалом, це дозволяє обходити встановлений ціновий коридор. 
2. РФ продовжує імпортувати західну мікроелектроніку для виготовлення зброї через «треті» країни. 
3. Низка іноземних бізнесів досі не вийшли з Росії. Вони продовжують сплачувати податки в її бюджет, а отже, підсилюють її економіку і зокрема видатки на оборонний сектор.
4. РФ нарощує експорт скрапленого природного газу (СПГ). Експорт сировини залишається важливим джерелом надходжень у її бюджет.
5. ЄС не санкціонує окремі галузі, де російську продукцію можна замінити аналогічною українською. 

Владислав Власюк розповів про ключові переваги й недоліки у санкціях проти РФ, а Агія Загребельська і Вікторія Вишнівська поділилися рекомендаціями до міжнародних санкційних органів. Олександр Лємєнов описав актуальні виклики у санкціях щодо енергетичного сектору країни-агресорки, що є ключовим для її економіки.

«Санкції і протидія їм – це як боротьба з допінгом. Окремі недоброчесні спортсмени, часто це саме про росіян, вживають заборонені фармацевтичні препарати, а Всесвітнє антидопінгове агентство намагається спіймати їх на цьому і дискваліфікувати. Спортсмени знову пробують вживати новостворені препарати, а відповідна агенція – винайти механізми ідентифікувати їх». — пояснює Олександр Лємєнов.

Санкції проти Росії мають послабити спроможність Росії вести війну проти України. Для того, щоб посилити економічний тиск на Росію, Рада громадськості з питань санкцій підготувала санкційний to-do-list із рекомендаціями для партнерів України. Ознайомитися з ним можна за посиланням.