І вона лише за 2024 рік продала в Росію своєї продукції на $16,6 млн, а епоксидних смол на $6 млн. Решта –  поліестерові смоли (мають гірші фізичні властивості, тому переважно використовуються для побутових покриттів) та деякі інші хімічні речовини. 

Російськими клієнтами італійської фірми переважно стали місцеві виробники фарб, які тісно співпрацюють із підсанкційним бізнесом та воєнно-промисловим комплексом. Продукції на понад $5,3 млн отримали компанії з групи «ЯрЛИ» (Ярославский институт лакокрасочных материалов).   

«ЯрЛИ», своєю чергою,  вже після початку повномасштабного вторгнення постачав лакофарбові матеріали для цілої низки підсанкційних підприємств, зокрема: автогіганта «КамАЗ», залізниці «РЖД», металургійного концерну «Северсталь», нафтової компанії «Татнефть», автозаводу «УРАЛ», танкового виробника «Уралвагонзавод» та розробника радарів АТ «Изумруд».Серед інших великих клієнтів італійського постачальника – «ЛКМ ГРУПП», «Уралпротект» та ООО «Прайм Топ». Остання виготовляє спеціальні покриття для металевих виробів та співпрацює з Магнітогорським металургійнийним комбінатом (під санкціями в ЄС, США та Україні), вже згаданою «Северсталь» та «НЛМК» (Новолипецкий металлургический комбинат), що  постачає електротехнічну сталь на заводи, які виробляють крилаті та балістичні ракети, дрони та ядерну зброю, однак уник санкцій. 

Інший  виробник з італійської Верони – Novaresine S.R.L. за 2024-ий рік відправив в Росію продукції на $14,1 млн. 

Фірма постачала переважно поліестерні та алкідні смоли. Більшість із них купила російська компанія «Вита Робус Коатинг». Також великі замовлення зробили вищезгадана «ЯрЛИ» та ООО «Акзо нобель коутингс» – російський підрозділ нідерландської глобальної компанії AkzoNobel, який продовжує бізнес в Росії. Хоча AkzoNobel не отримує напряму держзамовлення, її продукцією користуються мало не всі державні структури РФ.     

Тихий сімейний бізнес 

Обидві фірми – сімейні та достатньо непублічні організації. Їх сторінки в мережі пропагують захист навколишнього середовища та збереження ресурсів, а етичний кодекс, який можна знайти на сайті Sir Industriale, декларує принципи поваги, співпраці прозорості бізнесу.

Власник Sir Industriale – італійський холдинг P&R S.p.A. Компанія контролюється сім’єю Піццокаро та сім’єю Россі. Ключовою особою є засновник компанії Франческо Піццокаро.

Холдинг складається з низки підконтрольних підприємств, що працюють у фармацевтичній та хімічній галузях. Його сумарний оборот оцінюється у 900 млн євро за рік. Зокрема,  Sir Industriale повідомила про оборот у 2023 році у розмірі 131 млн євро, з якого чистий прибуток склав 647 тис. євро. У тому ж році компанія отримала майже 2 млн євро державного фінансування.

У 2024 році Марко Бенчіні — директор Sir Industriale, в інтерв’ю розповідав, що 65% обороту компанії приносить торгівля за кордоном, а фірма зосереджується на нових ринках у США та Близькому Сході. Однак, жодним словом не згадав про бізнес в Росії. 

Після кількох спроб сконтактувати, компанія врешті лише частково відповіла на наш запит. Зокрема, там підтвердили, що постачають епоксидні смоли НПК «ЯрЛИ» вже близько 15 років, але, мовляв, всі контракти з російськими клієнтами укладені до повномасштабного вторгнення в Україну (тобто понад 3 роки тому).