З початку вторгнення 98% санкцій України були проти російських “вишів”

З 24 лютого 2022 року Рада національної безпеки і оборони України ухвалила п’ять рішень про застосування санкцій проти 298 росіян та 241 російської компанії і організацій. 

Про це повідомляє група аналітиків Trap Aggressor, які опрацювали відповідь РНБО про санкції, які були запровадженні у дію Указами Президента. 

Переважна більшість діючих санкцій стосуються російських вищих навчальних закладів та їх ректорів. Водночас санкції до компаній російського військово-промислового комплексу майже не застосовувались.

З 241 організацій, які потрапили до українських санкційних списків, 236 є вищими навчальними закладами (або 98% від загальної кількості),  три  – це компанії, повʼязані з російським ВПК (1,2%), а також два банки (0,8%). При цьому, рішення стосовно Міжнародного резервного банку (раніше – АТ “Сбербанк”) було прийняте РНБО ще на початку лютого 2022 року. Утім Президент видав Указ щодо нього через три місяці, а саме 24 травня.

Серед університетів, які потрапили до санкційного списку, є багато маловідомих в Україні. Для прикладу під санкції РНБО потрапили  Державний аграрний університет північного Зауралля, Кубанський державний університет фізичної культури, спорту і туризму, Дагестанський гуманітарний інститут, Брянська державна сільськогосподарська академія, Російська християнська гуманітарна академія та інші. 

Відповідно до санкційних обмежень з російськими закладами освіти мають бути припинені культурні обміни, наукове співробітництво, освітні та спортивні контакти і розважальні програми.

Компанії російського ВПК, які потрапили під українські санкції з початку повномасштабного вторгнення, було три: 

1. Акціонерна фінансова компанія “Система” (володіє концерном “РТІ Системи”, що виробляє радіотехнічне обладнання, системи управління та зв’язку, серед яких радіолокаційні станції “Воронеж” та “Контейнер”);
2. Група “Кронштадт” (виробляє безпілотники, у тому числі “Оріон”, а також займається обладнанням та програмним забезпеченням для них);
3. ТОВ “ИТИС” (постачає наземні та корабельні станції космічного звʼязку для армії рф).

“Національна санкційна політика потребує визначення пріоритетів. В Україні є багато бізнесів, повʼязаних з російським ВПК. Але переважно вони поки уникають санкцій і подальшої конфіскації” – коментує ситуацію керівник Trap Aggressor Гліб Канєвський.

Подібна ситуація склалася і з фізичними особами. За пів року Україна наклала санкції на 298 громадян рф, 261 (87,5%) з яких – очільники російських закладів вищої освіти, 35 (11,7%) підсанкційних осіб займають вищі державні посади рф, зокрема диктатор владімір путін,  і лише 2 (0,7%) очолюють підприємства, пов’язані з росВПК.

Так, серед керівників великих компаній, які потрапили під українські санкції, були власник контрольного пакета акцій АФК “Система” Владімір Євтушенков та гендиректор “Росатома” Алєксєй Ліхачов. На Євтушенкова санкції накладені безстроково, на Ліхачова – на 3 роки.

Владімір Євтушенков став першим російським олігархом, у якого Вищий антикорупційний суд конфіскував активи на території України. Йдеться про 17 об’єктів нерухомості (земельні ділянки, квартири, нежитлові будівлі), а також частки в низці українських компаній. Справа очікує на апеляцію. 

02 вересня Кабінет Міністрів України запропонував РНБО розглянути застосування санкцій проти госкомпанії “Росатом” та пов’язаних з нею більш ніж 700 юридичних та фізичних осіб. Іншим рішенням уряд запропонував ввести санкції проти 82 фізичних та 52 юридичних осіб, причетних до незаконного поширення освітніх стандартів російської федерації на тимчасово окупованих територіях України. У переліку є вищі навчальні заклади рф та їх керівники. Також уряд запропонував РНБО розглянути застосування санкцій проти 132 фізичних та 172 юридичних осіб рф та білорусі, що сприяли широкомасштабній збройній агресії росії проти України. Список ВІП-претендентів на санкції очолили обидві доньки диктатора владіміра путіна. Однак, поки що це лише пропозиції не затвердженні рішеннями РНБО і Указами Президента. 

Аналітичний текст підготовлений у рамках проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) за підтримки МЗС Королівства Норвегії.