У 2025 році Агенція оборонних закупівель уклала контрактів на озброєння, військову техніку та інше майно на рекордні 624,42 млрд грн. За перше півріччя 2026-го сума вже сягнула 538,29 млрд грн, тобто 86% від показника всього попереднього року. StateWatch проаналізував обсяги та ефективність закупівельних процедур АОЗ за 2025 рік та перше півріччя 2026 року на основі відповіді агенції на інформаційний запит та даних Prozorro.
Скільки контрактів уклала АОЗ у 2025 році
Бюджет АОЗ на 2025 рік склав 537,2 млрд грн — у 1,8 раза більше, ніж у 2024-му (306,1 млрд грн). Сукупно за рік агенція підписала 1291 контракт на 624,42 млрд грн; сума враховує як поставки 2025 року, так і контрактування на 2026-й, укладене в листопаді–грудні, а також довгострокові угоди.
- Українські компанії отримали 88% замовлень — на 33% більше, ніж у 2024 році.
- Найбільше коштів пішло на БпЛА та РЕБ — 328,3 млрд грн.
- На боєприпаси спрямували 255,3 млрд грн, на техніку — 40,8 млрд грн.
Оборонні контракти АОЗ (2025 – І півріччя 2026)
| № | Категорія товарів | Кількість контрактів | Сума угод, млрд грн | ||
|---|---|---|---|---|---|
| 2025 | І півріччя 2026 | 2025 | І півріччя 2026 | ||
| 1 | БпЛА та РЕБ | 877 | 646 | 328,34 | 370,46 |
| 2 | Боєприпаси | 226 | 79 | 255,29 | 116,3 |
| 3 | Бронетехніка | 188 | 240 | 40,79 | 51,53 |
| 4 | УСЬОГО | 1 291 | 965 | 624,42 | 538,29 |
Розподіл подано за основними категоріями (у межах існуючих в агенції програм закупівель за летальною номенклатурою, у агрегованому вигляді). Дані сформовано з урахуванням початку контрактування на 2026 рік та укладання довгострокових контрактів.
За перше півріччя 2026 року частка українських виробників за летальним напрямом становила 694 контракти на 399,6 млрд грн — тобто 71,9% кількості та 74,2% вартості угод цього напрямку (965 контрактів на 538,3 млрд грн). За нелетальним напрямом українські виробники забезпечили 100% контрактів як за кількістю, так і за вартістю — 457 угод на 35,3 млрд грн.
Чому зросла кількість закупівель у 4 кварталі 2025 року
На четвертий квартал 2025 року припало 281,2 млрд грн, або 45% усієї річної суми контрактів. Саме тоді АОЗ уперше почала контрактування на наступний рік. Для порівняння, у другому й третьому кварталах суми були значно меншими — 70,7 та 74,6 млрд грн відповідно.
Укладені контракти АОЗ (2025)
| № | Квартал | Кількість контрактів | Сума угод |
|---|---|---|---|
| 1 | I квартал 2025 | 352 | 197,91 млрд грн |
| 2 | II квартал 2025 | 319 | 70,70 млрд грн |
| 3 | III квартал 2025 | 261 | 74,58 млрд грн |
| 4 | IV квартал 2025 | 359 | 281,23 млрд грн |
| 5 | УСЬОГО 2025 | 1 291 | 624,42 млрд грн |
Укладені контракти АОЗ (I півріччя 2026)
| № | Квартал | Кількість контрактів | Сума угод |
|---|---|---|---|
| 6 | I квартал 2026 | 597 | 157,86 млрд грн |
| 7 | II квартал 2026 | 825 | 415,69 млрд грн |
| 8 | УСЬОГО 2026 | 1 422 | 573,55 млрд грн |
Поквартальні показники включають і довгострокові угоди, і контракти під потреби наступного року — як у випадку четвертого кварталу. Практика довгострокового контрактування наперед не нова для боєприпасів, але торік вона вперше поширилася й на БпЛА.
Як змінилася структура контрактування у 2026 році
Розподіл угод усередині року також змінився. Якщо у 2025-му пік припав на четвертий квартал, то в першому півріччі 2026-го основний обсяг сформувався вже у другому кварталі — 415,7 млрд грн проти 157,9 млрд грн у першому.
Такий дисбаланс пов’язаний зі змінами до державного бюджету на 2026 рік, які передбачають фінансування сектору безпеки й оборони за рахунок кредитного пакета ЄС на 90 млрд євро (2026–2027 роки). Перший транш у 3,2 млрд євро надійшов у червні 2026 року.
У структурі летальної номенклатури за перше півріччя 2026 року на БпЛА та РЕБ припало 370,46 млрд грн, на боєприпаси — 116,3 млрд грн, на техніку — 51,5 млрд грн. Частка БпЛА та РЕБ у сумі летальних контрактів зросла до 69% — проти 53% за весь 2025 рік.
Звідки АОЗ бере фінансування
Основне джерело — видатки державного бюджету, доповнені відшкодуваннями зі спецфонду UNITED24.
Джерела фінансування контрактів АОЗ (2025 – І півріччя 2026)
| Період | Видатки з бюджету | Відшкодування зі спецфонду UNITED24 | Всього |
|---|---|---|---|
| 2025 | 555,12 млрд грн | 69,3 млн грн | 624,42 млрд грн |
| І півріччя 2026 | 558,1 млрд грн | 15,45 млрд грн | 573,55 млрд грн |
У 2025 році через UNITED24 залучили 69,3 млрд грн із 624,4 млрд грн законтрактованих коштів. За перше півріччя 2026-го зі спецфонду, включно з фінансуванням за данською моделлю (частина UNITED24), профінансували закупівель на 15,5 млрд грн — 2,7% від суми контрактів за півріччя.
Яка роль DOT-Chain Defence
DOT-Chain Defence — ІТ-маркетплейс, через який військові частини замовляють конкретні вироби, а закупівлю та оплату здійснює АОЗ.
У 2025 році через систему уклали 209 контрактів із 106 постачальниками, а до замовлення долучилися 208 військових частин. За рік військові отримали через DOT-Chain Defence 200 тис. БпЛА та понад 7 тис. дронів-перехоплювачів. Середній термін доставки становив 10 днів. За перше півріччя 2026 року показники системи зросли: укладено 295 контрактів, через платформу доступний 1181 засіб від понад 300 виробників, а кількість бойових підрозділів, які користуються системою, досягла 486. Середній термін доставки скоротився до 9 днів.
Продаж дронів через систему передбачає рамкові угоди: на цьому етапі АОЗ і виробники фіксують намір підписати майбутні контракти та можливі максимальні суми й обсяги. Самі рамкові угоди лише передбачають можливість майбутніх поставок за наявності замовлень від військових — фактичні відвантаження та оплату здійснюють на основі додаткових угод.
- У 2025 році рамкові угоди у межах DOT-Chain Defence уклали на 1,2 трлн грн.
- Фактично відправлені через систему дрони того ж року становили 16,9 млрд грн — близько 5% річних видатків агенції на БпЛА та РЕБ.
- У першому півріччі 2026-го рамкові угоди сягнули 751 млрд грн, а додаткові угоди, за якими йде реальне постачання, — 172,8 млрд грн.
З урахуванням рамкових контрактів, підписаних ще у 2025 році, частка DOT-Chain Defence у видатках на БпЛА та РЕБ (370,5 млрд грн за категорією у I півріччі 2026-го) зросла до 46,6%.
Наскільки ефективно стягують штрафи з постачальників
Станом на кінець 2025 року дебіторська заборгованість АОЗ становила 18 млрд грн — це кошти, які агенція вже сплатила за контрактами на летальну продукцію, але постачальники не поставили або прострочили поставку. За даними АОЗ, з цієї суми лише 1,4 млрд грн агенція згенерувала безпосередньо протягом 2025 року; решта — зобов’язання за контрактами попередніх періодів.
На 1 січня 2026 року прострочена заборгованість зросла до 45,8 млрд грн. Значна частина приросту пояснюється тим, що для низки контрактів граничний термін поставки припадав саме на 31 грудня 2025 року, після чого невиконані на той момент зобов’язання перейшли до категорії простроченої заборгованості. За словами агенції, понад 20,1 млрд грн цієї суми припадало на контракти двох українських оборонних підприємств, чиї потужності було уражено влітку 2025 року; до червня 2026-го продукцію за цими контрактами поставили повністю. Станом на кінець червня 2026 року прострочена заборгованість скоротилася до 14,6 млрд грн.
Із фактично пред’явлених у 2025 році штрафних санкцій на суму 25,9 млрд грн реально сплатили лише 1 млрд грн — близько 4%. За перше півріччя 2026 року АОЗ пред’явила 391 претензію (з них 41 уточнену) на суму близько 3,8 млрд грн і подала 59 позовів на 6,1 млрд грн. За результатами претензійно-позовної роботи на рахунок агенції надійшло 831 млн грн — близько 14% від суми позовів.
Що змінилося на краще, а що лишається ризиком
Серед позитивних змін року:
- АОЗ уперше вийшла на контрактування наступного року ще у листопаді–грудні 2025-го, і довгострокові угоди, забезпечені фінансуванням, поширилися з боєприпасів на БпЛА — це мало зменшити ризик касових розривів на початку 2026-го.
- DOT-Chain Defence скоротив середній термін від замовлення військової частини до отримання виробу до 9 днів — це перший випадок, коли частини могли замовляти конкретні вироби напряму через маркетплейс.
- У 2026 році розширилася практика конкурентних закупівель за тактико-технічними характеристиками — як для дронів, так і для наземних роботизованих комплексів; з’явилися авансування виробників і щомісячне гарантування обсягів закупівель.
- У межах DOT-Chain Defence запровадили «конструктор дронів»: підрозділи самостійно обирають конфігурацію виробу під час замовлення, а виробники комплектують пристрої під конкретний запит.
Водночас дебіторська заборгованість у 18 млрд грн і фактична сплата лише близько 4% нарахованих штрафів вказують на слабкість механізму відповідальності постачальників: навіть за наявності санкцій реальне стягнення коштів залишається обмеженим.
Хто очолює АОЗ зараз
На початку 2025 року Арсен Жумаділов змінив Марину Безрукову на посаді керівника АОЗ — на тлі затяжного інституційного конфлікту між агенцією та Міністерством оборони щодо зривів поставок, результатів аудиту та меж повноважень наглядової ради. У січні 2026 року АОЗ і Державний оператор тилу об’єдналися в єдину агенцію, яку очолив Жумаділов, успадкувавши як незакриті контрактні зобов’язання АОЗ, так і повний обсяг тилових функцій ДОТ.
У серпні 2026 року Жумаділов подав заяву на звільнення з посади директора. Тимчасово виконувати обов’язки керівника призначили Артема Романюкова, який раніше очолював Департамент політики закупівель Міноборони. Конкурс на постійну посаду планують завершити до кінця 2026 року. Водночас для проведення конкурсу на постійного керівника ДОТ доукомплектовує наглядову раду двома незалежними членами, оскільки наразі відсутність кворуму унеможливлює його реалізацію.
Ця аналітика є частиною програми підтримки від Спеціального радника з питань оборони, що фінансується урядом Великої Британії.