В умовах повномасштабної війни питання забезпечення сил безпеки й оборони України та екстрених служб якісними медичними засобами набуло стратегічного значення. Система медичного постачання в ЗСУ функціонує недостатньо ефективно. Основні причини – недосконалість єдиної інформаційної системи обліку, фрагментарність підходів до закупівель, нестабільне фінансування та недостатня координація між центральними та місцевими рівнями. Це призводить до формування необґрунтованих заявок. Як наслідок – накопичуються надлишкові запаси окремих найменувань, але водночас спостерігається дефіцит критично важливих засобів.

Документ відображає результати комплексного оцінювання стану медичного планування, організації медичного забезпечення та якості надання догоспітальної допомоги в силах безпеки і силах оборони України. Звіт визначає ключові проблеми, що потребують термінового вирішення на державному рівні.

Особливу увагу в цьому аналізі приділено питанню забезпечення кровоспинними джгутами (турнікетами). Масивні кровотечі є однією з провідних причин загибелі на полі бою та під час надзвичайних ситуацій. Турнікет – ключовий інструмент тактичної медицини, а від його якості та надійності залежить виживання поранених.

Турнікет є невідʼємним елементом індивідуальних та групових аптечок військовослужбовців, поліцейських, рятувальників і медиків. Його також включають до цивільних наборів першої допомоги. Використання турнікетів повністю відповідає сучасним принципам тактичної медицини. Їхню ефективність у зниженні бойової летальності підтверджено міжнародним досвідом і науковими дослідженнями^,.

Однак застосування неякісних, неперевірених чи фальсифікованих турнікетів може призводити до тяжких наслідків. Серед них – посилення кровотечі, ушкодження тканин, розвиток ускладнень, необхідність ампутацій і навіть летальні випадки.

В Україні досі відсутній національний стандарт якості для кровоспинних турнікетів. Також немає акредитованої лабораторії для їх об’єктивного випробування. Це створює системні ризики та сприяє поширенню небезпечних МВ.

Методологія

Дослідження базувалося на системному підході, спрямованому на всебічне вивчення стану забезпечення сил безпеки і сил оборони кровоспинними турнікетами. Зокрема увага приділялася нормативному регулюванню процедур введення МВ в обіг, організації централізованих і децентралізованих закупівель, забезпеченню якості, доступності та раціонального застосування цих виробів. Проаналізовано та систематизовано нормативно-правові акти, наукові публікації та протоколи тактичної медицини.

Проведено серію напівструктурованих інтерв’ю з основними стейкхолдерами. Серед респондентів – представники БФ, фахівці з медичного забезпечення, інструктори з тактичної медицини, військовослужбовці, а також представники державних установ у сфері ОЗ і сектору оборони. Додатково надіслано офіційні запити до профільних органів влади та громадських організацій.

Здійснено маркетинговий аналіз національного ринку кровоспинних турнікетів. Зокрема проаналізовано турнікети, що зареєстровані на ринку за даними реєстру Держлікслужби. Оцінено наявність та вартість турнікетів в інтернет-магазинах, роздрібних аптеках та в е-каталозі Prozorro Market станом на вересень 2025 року. За даними аналітичної системи «PharmXplorer» компанії «Proxima Research» проведено аналіз показників цін та обсягів реалізації кровоспинних турнікетів через роздрібні аптеки у 2022–2025 роках.

Проведено детальний аналіз тендерів на Prozorro за період з 1 січня 2022 року до 20 серпня 2025 року. У межах аналізу виокремлено 654 лоти, що стосувалися турнікетів (кровоспинних джгутів). Оцінювання інформації з BI Prozorro здійснено за основними показниками: (1) формування потреби, (2) деталізація предмета закупівлі із застосуванням класифікації ЛЗ і МВ, (3) кваліфікаційні вимоги, (4) динаміка цін, (5) комунікації замовників із учасниками, (6) актуальність проблем у сфері навчання тактичної догоспітальної допомоги.

Ефективність системи медичного забезпечення сил безпеки й оборони оцінено за такими показниками: (1) наявність запасів, (2) рівень покриття замовлень, (3) своєчасність постачань, (4) якість МВ та якість догоспітальної допомоги, (5) наявність нормативних документів.

Обмеження дослідження

Основні обмеження дослідження зумовлені закритістю даних ЗСУ про закупівлі за процедурою «Оборонні закупівлі», засекреченістю оперативних запасів та фрагментованістю даних у Prozorro. Дослідження зосереджувалося переважно на механічних турнікетах вороткового типу.

Ключові результати

Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації у лютому 2022 року в Україні попит на турнікети зріс у десятки разів, проте державні закупівлі через Prozorro покривають лише частину потреби. Значні обсяги постачань забезпечуються за рахунок волонтерських ініціатив, гуманітарної та міжнародної технічної допомоги, а також індивідуальних закупівель.

Проведене оцінювання засвідчило вищу ефективність системи на децентралізованому рівні. Місцева влада та міжнародні БФ оперативніше реагують на запити передових пунктів надання медичної допомоги. Державне забезпечення здійснюється через централізоване постачання, донорську міжнародну допомогу, підтримку місцевих благодійних організацій і ресурси органів місцевого самоврядування. В умовах обмеженого фінансування актуалізується необхідність перегляду механізмів фінансування. Також необхідна краща координація взаємодії між центральними та місцевими структурами.

Проведене дослідження виявило низку системних проблем. Серед них – відсутність єдиного державного стандарту, непрозорість маркування, обмежена доступність виробів гарантованої якості у роздрібному сегменті та недостатній рівень обізнаності користувачів.

Результати опитувань свідчать, що однією з найгостріших проблем у системі медичного забезпечення є постачання якісних кровоспинних турнікетів (джгутів). Саме від надійності цих МВ часто залежить виживання поранених у зоні бойових дій.

Закупівлі через Prozorro: обсяги та прогалини

Аналіз показав, що у 2022–2025 роках через систему Prozorro було закуплено 20 680 турнікетів, що не відповідає реальній потребі. Загальні видатки держави на закупівлю турнікетів за цей період перевищили 115 млн грн.

Водночас визначити фактичний рівень забезпечення особового складу турнікетами неможливо. Значна частина постачань відбувається поза межами державних закупівель – через БФ, у межах міжнародної військової допомоги (МВД) та міжнародної технічної допомоги (МТД), а також у складі стандартних медичних комплектів. До таких комплектів належать аптечки медичні загальновійськові індивідуальні (АМЗІ), аптечки автомобільні загальновійськові (ААЗ), сумки/наплічники медичного стрільця-санітара (СМСС), наплічники медичного бойового медика / старшого бойового медика (НМБМ), які визначені наказом Міністерства оборони України від 04.07.2024 р. №506. Турнікети також надходять у складі інших групових та індивідуальних наборів.

Фрагментарність даних унеможливлює проведення повної оцінки рівня покриття потреби у кровоспинних засобах. Це формує ризики щодо якості, стандартизації та обліку МВ, що надходять до військових підрозділів.

Ціни, якість і ризики від неперевірених виробів

Основним обмежувальним чинником у забезпеченні військових турнікетами є ціна. У 2022–2025 роках ціни на турнікет коливалися від 186 до 1550 грн. Висока варіативність пов’язана з виробником, наявністю сертифікації та умовами тендерних закупівель.

За результатами структурованих інтерв’ю з військовослужбовцями та парамедиками встановлено серйозну проблему. Закупівля дешевих кровоспинних турнікетів непідтвердженої якості, непридатних до використання у бойових умовах, суттєво знижує ефективність надання тактичної догоспітальної допомоги. Це впливає на рівень виживання поранених і підвищує ризики ускладнень, зокрема ампутацій кінцівок.

Системні бар’єри: фінансування та стандартизація

Одним з основних системних бар’єрів є відсутність механізмів попереднього фінансування та довгострокових зобов’язань щодо закупівлі МВ. На відміну від міжнародних практик, в Україні майже не застосовуються інструменти прогнозування, багаторічного бюджетування, форвардних контрактів чи довгострокових цінових угод.

Це призводить до низки негативних наслідків: затримок із проведенням тендерів, зривів або відтермінування постачань, нестабільності цін через нерівномірний попит, труднощів у формуванні резервів. Також знижується оперативність забезпечення потреб підрозділів та закладів охорони здоров’я. У підсумку це зменшує прогнозованість і ефективність логістики МВ, підсилює ризики для оборонного й цивільного секторів і погіршує здатність держави забезпечити належний рівень медичного забезпечення в умовах високої турбулентності та дефіциту ресурсів.

Недосконала єдина інформаційна система обліку, узагальнення та візуалізації потреб у ЛЗ і МВ у Міноборони призводить до великої кількості помилок. Ці помилки виникають під час формування заявок, які подаються для гармонізації загальної потреби на національному рівні. Така ситуація знижує ефективність використання ресурсів та ускладнює координацію постачання на централізованому рівні.

Дослідження встановило, що на ринку України поширені турнікети сумнівної якості, що становлять загрозу життю і здоров’ю користувачів. В Україні відсутній національний стандарт якості для турнікетів. Також немає системи незалежного контролю якості та методології оцінки і перевірки технічних і функціональних характеристик турнікетів з урахуванням умов їх реального застосування. Це призводить до випадків летальності та тяжкої інвалідизації серед поранених військовослужбовців. Причини – необґрунтований вибір та державна закупівля неякісної продукції.

Водночас у 2022–2025 роках зафіксовано помітне покращення якості турнікетів національного виробництва. Це стало можливим завдяки системній діяльності громадянського суспільства, волонтерських організацій та експертних спільнот. Вони ініціювали незалежне тестування виробів, оцінку їхньої міцності та функціональності. Результати випробувань поширювалися серед виробників та споживачів, що стимулювало підвищення якості.

Важливо, що в межах програм МВД не було зафіксовано випадків постачання неякісних турнікетів. Це свідчить про вищі стандарти контролю якості, включно з сертифікацією, аудитом постачальників та відповідністю міжнародним протоколам перевірки.

Аналіз асортименту турнікетів, представлених у спеціалізованих онлайн-магазинах та роздрібних аптеках, підтвердив суттєву варіабельність за якістю, ціною та доступністю. Моделі, рекомендовані CoTCCC (CAT, TMT, SOFT-T, SAM XT), належать до високої цінової категорії, проходять багатоетапне тестування та відповідають міжнародним стандартам. Українські аналоги («SICH», «DNIPRO», «Пітон-3» тощо) є доступнішими, однак потребують додаткового підтвердження відповідності, зокрема через незалежні лабораторні випробування.

Для підвищення безпеки та ефективності використання кровоспинних турнікетів в Україні доцільно реалізувати комплекс системних заходів. По-перше, необхідно розробити та затвердити національний стандарт на турнікети для зупинки кровотеч. Цей стандарт має визначати технічні, матеріальні та експлуатаційні вимоги, методи випробувань та маркування. По-друге, слід створити реєстр рекомендованих моделей на підставі результатів незалежного тестування. По-третє, потрібно запровадити механізм державного контролю якості та систему незалежної сертифікації МВ. По-четверте, важливо підтримати національних виробників у впровадженні міжнародних стандартів та процедур якості. Нарешті, необхідно забезпечити системну підготовку кадрів – медиків, парамедиків, рятувальників, військовослужбовців, поліцейських. Акцент має бути на правильній техніці накладання турнікетів відповідно до протоколів TCCC.

Рекомендації

Для підвищення ефективності забезпечення сил безпеки й оборони України та екстрених служб якісними кровоспинними турнікетами центральним органам виконавчої влади в оборонній сфері та Міністерству охорони здоров’я України необхідно вжити такі заходи:

1. Розробити національну політику щодо ЛЗ і МВ з урахуванням оцінки медичних технологій. Ця політика має визначати пріоритетні групи захворювань та категорії військовослужбовців, забезпечення яких здійснюється за рахунок держави. Також необхідно окреслити механізми фінансування та відповідальність суб’єктів. Слід встановити критерії пріоритизації ресурсів в умовах обмеженого бюджету. Внести зміни до відповідних НПА для розширення пакетів медичних послуг Програми медичних гарантій (ПМГ) для ветеранів і військовослужбовців.
2. Переглянути перелік критичних ЛЗ і МВ. Необхідно визначити обсяг потреб, стандарти постачань, пріоритетність забезпечення та критерії включення до централізованих тендерів. Передбачити можливість передачі частини централізованих закупівель до спеціалізованих державних агентств (ДП «Медичні закупівлі України», ДП «ДОТ»). Це дозволить забезпечити стабільність поставок і оптимальні умови контрактування через використання рамкових угод.
3. Ініціювати розроблення та впровадження національного стандарту мінімальних техніко-функціональних вимог до механічних засобів зупинки кровотечі (турнікетів). Стандарт має включати технічні характеристики (матеріали, міцність, механізми фіксації, безпечність), вимоги до строку придатності, маркування та пакування. Розробити методики контролю якості (МКЯ) для оцінювання турнікетів та інших МВ на відповідність вимогам законодавства. Запровадити обов’язкову сертифікацію або визнання відповідності для постачальників МВ, що використовуються силами безпеки та оборони у тактичній догоспітальній допомозі під час бойових дій.
4. Провести оперативний аудит наявних запасів турнікетів та інших критичних МВ у військових частинах у зоні бойових дій. Визначити фактичні залишки на стабілізаційних пунктах і у місцях дислокації. Порівняти їх із нормами забезпечення. На підставі аналізу розробити пріоритетний план постачань і перерозподілу ресурсів з урахуванням логістичних ризиків та оперативних потреб.
5. Посилити координацію між Міноборони, МОЗ і профільними державними органами щодо управління різними програмами забезпечення. Це стосується централізованих закупівель, гуманітарної допомоги та волонтерських ініціатив.
6. Удосконалити систему внутрішнього моніторингу постачань, залишків запасів і розподілу витратного майна. Це дозволить ефективно витрачати бюджетні кошти в режимі реального часу. Після завершення воєнного стану запровадити незалежний аудит із залученням громадського контролю та публічністю даних щодо обсягів закупівель ЛЗ і МВ.
7. Розробити і запровадити систему моніторингу раціонального використання ЛЗ із застосуванням принципів оцінки медичних технологій (ОМТ). Це дозволить оптимізувати витрати та підвищити ефективність лікування.
8. Додати до електронної системи закупівель нові індикатори ризику, адаптовані до умов воєнного часу. Це попередить зловживання, неефективні закупівлі та порушення процедур.

Очікувані результати впровадження заходів

• підвищення ефективності використання бюджетних коштів та гуманітарної допомоги;
• покращення якості та доступності ЛЗ і МВ для військовослужбовців;
• зменшення фінансового навантаження на військовослужбовців;
• зниження корупційних ризиків і підвищення прозорості постачань;
• швидший і більш точний планово-оперативний розподіл ресурсів у кризових умовах.

Звіт підготовлено аналітичним центром StateWatch у рамках програми підтримки від Спеціального радника з питань оборони посольства Великої Британії в Україні, яку імплементує EDGE Foundation та аналітичний центр StateWatch.