Жінки в Силах оборони: контекст і статистика

Місце і роль жінки в українському війську зазнали еволюційних змін у відповідь на виклики, що спричинила російська агресія від 2014 року. Військовослужбовиці, зокрема й ті, які перебувають на військовому обліку, долучаються до лав захисниць виключно добровільно. І їхні права та голос посилюються радше як наслідок проактивної позиції самих жінок, волонтерських та громадських рухів, аніж послідовної політики держави.

Лише у 2016 році для захисниць розширили перелік військових спеціальностей, додавши, приміром, посади стрільчині або розвідниці. А за два роки парламент зрештою дозволив обіймати жінці будь-які посади у війську на рівні з чоловіками. Цей закон набув чинності, коли захисниці вже активно брали участь у бойових діях від початку окупації Донеччини та Луганщини, але часто у неофіційних ролях або як доброволиці. Водночас тільки із 2019 уряд дозволив вступати до військових ліцеїв дівчатам.

За час повномасштабного вторгнення чисельність військовослужбовиць ЗСУ зросла на майже 75%. У вересні 2025 року їхня кількість сягнула 54 тис. осіб, натомість наприкінці 2021 – налічувалося близько 31 тис. У лавах Державної прикордонної служби України у 2025 році служили 8 156 жінок-військових, Національної Гвардії України – 6 665, а Державної спеціальної служби транспорту – 922.

Хоч рівні права й можливості для жінок та чоловіків на службі і є частиною національної правової бази, здебільшого лише у ході війни захисниці отримали шанс активніше домагатися як карʼєрних можливостей, так і протидії дискримінації. Так, тільки із 2024 по кінець 2025 року частка офіцерок збільшилася з 4% до 21% серед усіх військовослужбовиць ЗСУ. 5 500 військовослужбовиць своєю чергою перебували безпосередньо на передовій. 

Водночас у період воєнного стану реалізація прав військових може обмежуватися з огляду на потреби служби. Робочий день та умови проживання, особливо у зоні бойових дій, не є нормованими, а навантаження нерідко сягає екстремального. Зокрема, відпустки часто переносять або скорочують за рішенням командування. Для жінок із дітьми це має особливе значення, оскільки вони частіше поєднують виконання службових обов’язків із сімейними функціями. З-поміж основних викликів для матерів на службі варто відзначити й нечутливість командування до їхніх потреб, а також емоційні проблеми, викликані тривалою відсутністю вдома, нестабільністю та сумом за рідними. 

 Що ж до спорядження: історично склалося так, що система постачання ЗСУ орієнтована переважно на чоловіків. Відповідно більшість предметів речового забезпечення, а відтак і технічні специфікації, розроблялися під їхні потреби. Раніше затверджена Міноборони окрема форма для жінок була призначена виключно для виконання повсякденних, небойових задач. Зокрема, жінкам постачали тільки спідниці, без опції штанів, у парадній і повсякденній формах. Водночас туфлі на підборах як єдина опція взуття в парадній формі були безальтернативними ще у 2021 році, що викликало палку критику в суспільстві.

Від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році весь особовий склад ЗСУ забезпечували однаковим бойовим єдиним комплектом, що був розроблений для чоловіків і не враховував анатомічних особливостей жіночої тілобудови. 

Протягом 2023–2025 років впроваджено суттєві зміни для усунення цих дисбалансів, як відповідно до Плану заходів із реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні, так і за сприяння громадянського суспільства, зокрема, ініціативи Armwomennow ГО «Смілива Україна». Міноборони розробило технічні специфікації (ТС) та розпочало централізовані закупівлі літнього польового костюма та спідньої білизни для жінок, а також сертифікувало перші зразки бронежилетів, адаптованих до анатомії захисниць. 

Попри прогрес в адаптації уніформи, досі наявні істотні процедурні та нормативні перешкоди у забезпеченні якісною аптечкою та турнікетом. Це є ризиком для всього особового складу. Централізовано ці предмети не закуповуються, відтак переважна більшість поставок йде в межах гуманітарної чи військової міжнародної допомоги, що не завжди відповідає стандартам якості.

Виклики у системі надання медичних послуг, особливо ургентних, переважно не мають гендерних відмінностей. Натомість війна може мати більш виражений вплив на здоров’я жінок. Зокрема, відсутність доступу до гігієни провокує інфекції, а тривале носіння важкого спорядження – запалення молочних залоз та хвороби опорно-рухового апарату. Також порівняно з цивільними, військовослужбовиці частіше стикаються з безпліддям, незапланованою вагітністю, інфекціями, що передаються статевим шляхом, а також із випадками сексуального насильства.

Для вдосконалення політик та процедур у забезпеченні та рівних можливостях військовослужбовиць аналітичний центр StateWatch наводить перелік рекомендацій до командування Збройних Сил, Національної гвардії, а також керівництву Державної прикордонної служби.

Методологія

Для аналізу системних бар’єрів, специфічних потреб і викликів, перед якими постають жінки на службі в Силах оборони, команда StateWatch дослідила стан матеріально-речового забезпечення, медичного обслуговування, соціальних та сімейних ролей, а також умов служби та кар’єрних можливостей військовослужбовиць у лавах Збройних Сил, Державної прикордонної служби та Національної гвардії.

Щоб виявити ключові аспекти та виклики під час служби, аналітикині застосовано комбінований підхід, що поєднує вивчення нормативно-правової бази, оцінку реалізації державних політик та аналіз досвіду військовослужбовиць. 

Дані про досвід захисниць отримано шляхом проведення 12 соціологічних інтерв’ю з респондентками, яких відібрали відповідно до сформованої вибірки за типом підрозділу, посадою, досвідом служби та соціально-сімейним контекстом. Також для оцінки рівня забезпеченості спорядженням разом з ініціативою ArmWomenNow проведено анонімне анкетування 228 військовослужбовиць Сил оборони.

З-поміж опитаних 88% мають бойовий досвід, а понад 90% – служать у ЗСУ, зокрема близько половини – в Сухопутних військах; майже 6% – НГУ; близько 1% – ДПСУ. Попри те, що вибірка сформована за принципом доступності й не є статистично репрезентативною, комбінування анкетування з інтерв’ю дозволило отримати змістовні й насичені дані.

Також проаналізовано технічні специфікації окремих компонентів Бойового єдиного комплекту ЗСУ, ДПСУ та НГУ та закупівлі їх на Prozorro. Для аналізу обсягів та розмірів, що контрактують Сили оборони, аналітики StateWatch дослідили такі предмети екіпірування:

(1) модульний бронежилет; (2) жіночий літній польовий костюм; (3) зимова вітровологозахисна куртка; (4) зимові берці з високою обрізкою; (5) жіночі топ та труси. Проведено аналіз переважно централізованих процедур Міноборони, Держприкордонслужби та Національної гвардії. 

Під поняттям Сили оборони у цьому тексті мається на увазі виключно ЗСУ, ДПСУ та НГУ, що стали предметом аналізу. Тож наведені узагальнення та висновки стосуються тільки цих військових формувань. 

Проаналізовано тільки ті закупівлі, дані щодо яких є відкритими на Prozorro. Інформація актуальна станом на 13.01.2026. Показники НГУ включають 5 договорів, укладених в/ч 3078 у межах централізованих оборонних закупівель. До аналізу віднесено ті договори, постачання по яких передбачено в межах календарного року (2024 та 2025). 

Закупівлі бойового комплекту

Бронежилети з елементом «Ж»

З-поміж усіх предметів бойового комплекту бронежилет є найбільш суттєвим елементом, водночас має найбільшу вагу і є найдорожчим у закупівлях. Ці обставини породжують системні недоліки в забезпеченні жінок уніфікованими, а радше чоловічими комплектами. До 2026 року жіночі моделі централізовано не постачалися Силами оборони. Першу партію для ЗСУ обсягом 2 тис. одиниць придбали лише у травні 2026-ого. 

Іще на початку 2024 року Міноборони затвердило дві моделі модульних бронежилетів для жінок комплектністю 1-5 (Корсар М3мп-6W та Характерниця). Також міністерством наразі ведеться робота для затвердження зразка-еталона полегшеної моделі. 

Окремої ТС жіночих бронежилетів для українських Сил оборони не існує. Однак у чинних специфікаціях МОУ до модульного та полегшеного зразків передбачено додатковий елемент під кодом «Ж», що містить демпферні, тобто помʼякшувальні, вставки на внутрішніх стінках грудного чохла або інші рішення, які адаптують бронежилет до жіночої анатомії.

Один із жіночих зразків-еталонів має вигнуту назовні бронеплиту, звужені плечі та розширений низ, а другий – оснащений демпферними подушками, що індивідуально налаштовують виріб під жіноче тіло. Комплект включає три подушки різних розмірів, а також додаткову сумку з м’яким балістичним пакетом для захисту пахової зони. 

Усі жіночі зразки, що розроблені для Міноборони, мають однаковий і найвищий 6 клас захисту, як і чоловічі.

Розміри та вага бронежилетів

Розмірна сітка модульних бронежилетів Міноборони варіюється від S до XL. Загальна маса зразка в базовій найпоширенішій комплектації 1-5  становить 10,5 кг для розміру S, 12 кг – для M, 13,5 кг – для L та 15,5 кг – для XL. Комплект (1-5) забезпечує захист грудної клітки, спини, боків тулуба, шиї та пахової зони, тоді як розширена модифікація 1–8 додатково забезпечує захист поперекової зони, плечей та верхньої частини стегон, і відповідно має більшу вагу.

Натомість полегшені міністерські моделі, що закуповують для ЗСУ від 2025 року, важать від 7,5 до 12 кг. Основний захист у них — тильні та фронтальні жорсткі бронеелементи, а також бокові мʼякі. 

Під час інтерв’ю військовослужбовиці називали надмірну вагу одним із найістотніших недоліків модульного бронежилета, оскільки вона породжує проблеми зі здоров’ям, зокрема через надмірний тиск на грудну клітку. У межах анкетування 23% респонденток зазначили, що не забезпечені бронежилетом від Сил оборони, а з-поміж тих, хто отримали комплект, 73% – не вважають його вагу та розмір прийнятними. 

Попри те, що станом на початок 2024 року Міноборони сертифікувало два еталонні зразки бронежилетів із конструктивними елементами для жінок, жоден із них централізовано не купували ні у 2024 році, ні протягом 2025 року. За поясненням Командування Сил логістики ЗСУ, їх не включили до переліку потреб через брак фінансування. Натомість на 2026 рік Потреба передбачає від 2 тис. жіночих комплектів модульного бронежилета 1-5. Так, у травні 2026 року для ЗСУ вперше придбали партію обсягом в 2 тисячі. 

ВПО, молодша офіцерка, є діти, служба з 2022 р.

Я носила 12 кг на собі, це багато... трішки поносиш, то нічого страшного. Але коли затягується служба, коли немає термінів служби, коли немає демобілізації…то якби спина може сказати до побачення.

Скарги на погіршення стану молочних залоз через бронежилет аналітики фіксували в анкетуванні та інтервʼю неодноразово. Показовим є випадок ветеранки ЗСУ Наталії Ліщишеної, яка пережила ампутацію обох грудей. Про це вперше стало відомо з публікацій медіа у січні 2026 року. Після 3 років служби, травми й носіння важкого бронежилета, у жінки виявили внутрішню папілому молочної залози, яка могла з часом модифікуватися у злоякісне новоутворення.

Це перший випадок, коли Військово-лікарська комісія (ВЛК) надала захисниці офіційний висновок, що захворювання молочних залоз набуто внаслідок військової служби. Ветеранка у бесіді зі StateWatch розповіла про наслідки використання бронежилета вагою у 17 кг.

Наталя Ліщишена, ветеранка ЗСУ, у розмові зі StateWatch

Моя хвороба визнана офіційно набутою, написано, якщо офіційною мовою, захворювання пов'язане з захистом Батьківщини. Комісія ВЛК дає заключення. Вони розглядають мій стан здоров'я, коли я прийшла на контракт, і коли я вже у них є прооперована. На момент (ред. підписання) контракту у 2021 році у мене не було зафіксовано таких хвороб.

Виклики для здоровʼя жінки через службу 

Військова служба пов’язана зі специфічними ризиками для здоров’я жінок, які охоплюють фізичні, психічні та репродуктивні аспекти. Порівняно з цивільними, військовослужбовиці частіше стикаються з безпліддям, незапланованою вагітністю, інфекціями, що передаються статевим шляхом, а також із випадками сексуального насильства. У них також вищі ризики хронічного тазового болю, посттравматичного стресового розладу, серцево-судинних і шлунково-кишкових захворювань.

Зокрема, у жінок перименопаузального віку частіше виникає потреба в гістеректомії порівняно з цивільним населенням. Значне психоемоційне навантаження, пов’язане з бойовими умовами, може ускладнювати своєчасне звернення по медичну допомогу. Порушення репродуктивного здоров’я найчастіше пов’язане з тривалим фізичним і психологічним стресом, що може призводити до функціональної гіпоталамічної аменореї, гіперпролактинемії, а також сприяти розвитку або прогресуванню ендометріозу і синдрому полікістозних яєчників.

Онлайн-опитування військовослужбовиць, підготовлене дослідниками «Всеукраїнського центру материнства та дитинства НАМН України» показало, що найвища частота нових симптомів із боку репродуктивної системи спостерігалася серед жінок, які перебували на фронті понад пів року. Зокрема йдеться про порушення менструального циклу та аномальні маткові кровотечі. Цю категорію порівнювали із жінками, які служили на передовій менше часу або взагалі не перебували там. 

Істотні ризики для здоровʼя жінки викликає й неадаптована та надважка броня. Універсальні для обох статей модульні бронежилети важать до 17 кг у розширеній комплектації (1-8). Водночас адаптована броня для захисниць хоч і розроблена, проте централізовано для ЗСУ її почали купувати лише у травні 2026 року. Тривале носіння такого бронежилета призводить до хронічного болю в спині, шиї та плечах, а надалі – загострення проблем із хребтом та травм молочних залоз. Окремі жінки розповідають StateWatch, що через надмірну вагу та незручну посадку бронежилетів вони змушені виймати бронеплити під час служби, щоб зменшити навантаження. Це підвищує ризик травм та значно знижує рівень захисту. 

Опитування StateWatch також показало, що невідповідне екіпірування спричинило фізичний дискомфорт під час служби у 85% респонденток, а травми чи проблеми зі здоровʼям – у 34%.

Згадана раніше історія Наталі Ліщишеної свідчить, що тривале носіння важкого бронежилета (у її випадку близько 17 кг) та механічні мікротравми спричинили серйозне захворювання молочних залоз. Комісія ВЛК офіційно визнала його набутим у зв’язку з військовою службою.

Забезпечення анатомічних зразків бронежилетів, зимової форми та спеціального обладнання для жінок, а також систематичний контроль стану здоров’я могли б значно зменшити ризики травм, хронічного болю в хребті та інших серйозних наслідків тривалої служби в бойових умовах. Водночас близько 60% опитаних StateWatch не зверталися зі скаргою через невідповідне спорядження. 

Детальніше про речове та медичне забезпечення військовослужбовиць читайте у повному тексті аналітики.

Рекомендації для ЗСУ/ДПСУ/НГУ

Для покращення речового забезпечення

1. Привести Потребу 2026 року у відповідність чинній кількості військовослужбовиць, зокрема щодо таких жіночих предметів: модульний бронежилет, вітровологозахисні штани та куртка, демісезонна та зимова білизна. Для НГУ та ДПСУ — додати у Потребу ці елементи.
2. Диджиталізувати збір даних про фактичні розміри особового складу для подальшого аналізу та вдосконалення системи забезпечення, а також запровадити систематичне оновлення даних.
3. Регулярно проводити облік залишків продукції, поставленої на склади ОЦЗ, зокрема у розмірах, передбачених для жінок.
4. Переглянути планування закупівель для своєчасного постачання речей по сезону.
5. Розпарувати літній польовий костюм (тип 1 та 2) на окремі ТС курток та штанів для формування Потреби та провести закупівлі з урахуванням окремих розмірів двох елементів.
6. Розширити розмірну сітку, додавши більші розміри у ТС жіночої спідньої білизни (топ і труси).
7. Запровадити постійний моніторинг отримання військовими закупленого майна шляхом цифровізації речового атестата, проведення виїзних перевірок та опитувань тощо.
8. Запровадити механізми компенсації витрат військовослужбовицям за придбані засоби гігієни та спіднє власним коштом та спростити механізм компенсації за придбане речове майно.

Дослідження є частиною програми підтримки від Спеціального радника з питань оборони, що фінансується урядом Великої Британії.