Під санкційні обмеження потрапили компанії, які фігурували у матеріалах Trap Aggressor. Зокрема, російська компанія «Армалит», що є одним із найбільших виробників суднобудівної арматури. Також під санкції потрапила компанія «⁠⁠Птеро». Це російський розробник і експлуатант безпілотних авіаційних систем, що проєктує, виробляє та експлуатує безпілотну авіаційну техніку.

У санкційному списку цього разу також опинилися десятки компаній з різних країн. Зокрема, з Китаю, Індії, Малайзії, Таїланду, Туреччини та ОАЕ, які імпортували до Росії мікроелектроніку та компоненти, важливі для авіації, та російські компанії, які виступали контрагентами-імпортерами. Під санкції також потрапили п’ятеро новопризначених заступників міністра оборони РФ, російські підприємства, де ремонтується військова техніка і виробляються технології, потрібні для ВПК, а також організації, пов’язані з військовою співпрацею Росії та Білорусі.

Санкції не оминули компанію, що перевозила обладнання для російського проєкту «Арктик СПГ 2». У списку також фігурує мережа судноплавних компаній з ОАЕ і Сінгапуру, які беруть участь у закупівлі суден для транспортування скрапленого (зрідженого) СПГ для компанії «Новатек». Три дочірні компанії «Росатому» теж увійшли у санкційні списки. Вони, за даними відомства, залучені до розробки цифрових технологій і програмного забезпечення.