Ключові знахідки:
- Один із найбільших виробників суднобудівної арматури – компанія «Армалит» – виконує оборонні замовлення рф, але досі не під західними санкціями.
- Співвласник «Армалиту» Олєг Волков давно проживає в США, де володіє нерухомістю й будівельним бізнесом.
- Волков також має компанії в Канаді, Туреччині, Таїланді, на Кіпрі.
В червні в російське місто Кронштадт (передмістя Санкт-Петербурга) зʼїхалися понад 300 компаній оборонно-промислового комплексу рф. Там проходила головна російська виставка кораблебудівництва, морської авіації й нового озброєння – «Флот 2024». Серед учасників – постачальник комплектуючих для військових суден – компанія «Армалит».
Російську компанію «Армалит» заснували ще наприкінці ХІХ століття, а її першими власниками були німці. Тоді завод виробляв пожежні крани та мідну арматуру для водо-, газо- і нафтопроводів. З приходом совєтів завод націоналізували. Спеціалізація підприємства звузилась, і у 1930-х роках «Армалит» став основним виробником трубопровідної арматури для військово-морського флоту Радянського Союзу.
Після масової приватизації державних підприємств у 90-х компанія перейшла у приватну власність і пройшовши через кількох власників, зрештою опинилась у руках бізнесмена з Санкт-Петербурга Олєга Волкова. Запамʼятайте його, ми ще до нього повернемось. Сьогодні «Армалит» входить у трійку виробників, що повністю закривають оборонні замовлення росії на арматуру.
«Судно – це дуже складна інженерна споруда з великою кількістю трубопроводів для перекачування різних рідин: починаючи від прісної води для побутових потреб, до мастила і палива, які використовуються у двигунах. Арматура в цьому контексті – це будь-який елемент на таких трубопроводах. Найпростіший приклад – кран на кухні. Тобто прилад, який керує потоком рідин або газів. Він може відкривати або закривати потік, регулювати кількість речовини, яка проходить крізь трубу або запобігати їхньому зворотному руху. Без арматури всі ці трубопроводи не можуть функціонувати», — пояснює на наше прохання керівник компанії, що постачає та виробляє суднову арматуру, Артем Бузник.
Окрім того, «Армалит» активно працює над забезпеченням імпортозаміщення. Так у 2023 компанія виграла конкурс на отримання субсидій з федерального бюджету на суму 500 млн рублів у рамках програми імпортозаміщення Мінпромторгу росії. Спеціалісти «Армалиту» працюють над розробленням суднової арматури, зокрема з дистанційним керуванням.
За «великий внесок, що дозволив істотно поліпшити бойові можливості зброї та військової техніки» навесні 2024 року головний інженер та начальник механозбірного комплексу «Армалиту» отримали державні нагороди від Міноборони росії.
Арматурний король
Крім заводу «Армаліт», петербурзькому бізнесмену Олєгу Волкову належить щонайменше ще один російський виробник суднобудівельної арматури «Спецкомплектресурс», що також постачає продукцію для військово-морського флоту рф. Крім того, разом з бізнес-партнером Алєксандром Кузнєцовим, Волков володіє ще десятком компаній в росії. Підприємства виготовляють електричну розподільчу апаратуру, цивільні судна та деревʼяні меблі. У 2020 році Волков займав шосту позицію серед топ-100 найбагатших людей Приморʼя – регіону на Далекому Сході росії. Тоді ж Волков був власником й інших арматурних підприємств в росії. Кому належать заводи – сьогодні достеменно невідомо, адже від початку повномасштабного вторгнення інформація про бенефіціарних власників російських компаній частково прихована.
Проте, інформацію про Олєга Волкова і його активи нам вдалося знайти в іноземних реєстрах, зокрема турецькому. У червні 2022 року Волков і Кузнєцов заснували в Стамбулі компанію Overon Group İthalat İhracat Danişmanlik Mühendi̇sli̇k Ti̇caret Anoni̇m Şi̇rketi̇. Згідно з російськими митними даними протягом 2023 року ця компанія постачала на російські підприємства бізнес-партнерів підсанкційні товари. Наприклад, горизонтальний обробний центр з числовим програмним керуванням виробництва італійської компанії Trevisan Macchine Utensili SpA вартістю майже 1 млн доларів та пристрої для захисту електричних мереж Siemens вартістю 5 353 долари.
Верстати з ЧПК – ключова технологія сучасних військово-промислових комплексів. росія не спроможна виробляти такі високотехнологічні станки самостійно, тому шукає шляхи, щоб забезпечувати свої підприємства іноземними верстатами. Західні санкції відрізали можливості прямих поставок такої продукції до рф, тому російські виробники обходять обмеження через дружні юрисдикції, такі як Туреччина.
Trap Aggressor звʼязався із західними виробниками продукції, що потрапила на «Армаліт». Siemens стверджує, що не має жодних ділових відносин з турецьким постачальником. У компанії запевняють, контракти на постачання включають пункт, у якому клієнти Siemens зобов’язуються дотримуватися всіх правил експортного контролю під час використання продукції, яку постачає Siemens. Виробник також зазначає, що негайно розслідує випадки, якщо отримує будь-які ознаки обходу санкцій із залученням відповідних органів.
Італійський виробник Trevisan Macchine Utensili SpA також заперечує будь-які звʼязки з турецьким Overon. Водночас компанія підтверджує, що «Армаліт» дійсно був їхнім клієнтом, адже у 2008 році вони продали «Армаліту» верстат. У Trevisan також стверджують, що розірвали комерційні відносини після війни з російською філією Trevisan O. O. O., де їм належить 60%. Однак згідно з російськими митними даними вони постачали продукцію в росію ще у 2023 році, зокрема на російський Trevisan та «Армаліт». Вартість продукції Trevisan імпортованої в росію протягом 2023 року становить 7,9 мільйонів доларів. Компанія ці поставки заперечує.
Однак Туреччиною географія іноземних активів Волкова не обмежується. Обʼєднані спільним лейблом Overon також кіпрська та американська компанії Волкова. Американська Overon Group Corporation була заснована в 2012 році у місті Атланта, щоб представляти інтереси російських компаній та їхньої продукції у широкому спектрі галузей: від морського обладнання до маркетингу. Протягом наступних років Волков став засновником ще 6-ти американських компаній, основний профіль яких будівництво та ремонт житлових приміщень.
Проте найбільш успішним проєктом виявився саме Overon Group Corporation, що сьогодні обʼєднує компанії у сфері інноваційного будівництва з США та Канади. Серед яких канадські CLetch та Attraverso також частково належать Волкову.
За ці 12 років Волков інвестував не тільки у бізнес в Америці, але й у майно. Trap Aggressor зʼясував, що родина Волкових проживає в США та володіє там коштовною нерухомістю. Зокрема, разом з Веронікою Волковою, Олєгу Волкову належить маєток у престижному районі міста Атланта (Штат Джоржія) площею 908 кв.м. Завдяки тому, що нерухомість нещодавно виставили на продаж, нам вдалося детально роздивитися будинок на світлинах. Він оснащений люксовими меблями, мармуровим душем та декількома камінами. У внутрішньому дворику маєтку є басейн та приватна лісиста ділянка. Оціночна вартість будинку становить майже 5 млн доларів.
У 15-ти хвилинах на авто на північ від Атланти у лісистій місцевості містечка Сенді-Спрінгс знаходиться інший заміський будинок, зареєстрований на Вероніку Волкову. Оціночна вартість цього будинку становить майже 1 млн доларів. Ми проаналізували соціальні мережі родини Волкових, зокрема доньки, з яких випливає, що цей маєток є основним місцем проживання родини. Олєг Волков також володіє квартирою, оціночна вартість якої складає 424 616 доларів (1080 Peachtree St NE #2006, Atlanta, GA 30309).
Обидва маєтки розташовані неподалік від приватної єпископської школи Holy Innocents’ Episcopal School у Сенді-Спрінгс, яку закінчила молодша донька Волкових Варвара. У 2023 вона вступила до приватного університету в Бостоні – Північно-Східний університет, де вартість навчання за один семестр складає 31 тис. доларів. Дівчина регулярно буває в росії: катається на яхтах та ходить на балет у Маріїнський театр. Також в соціальних мережах Варі ми знайшли чимало світлин із закордонних подорожей – Італії, Франції та Гаваїв. На одній із таких фотографій опубліковано посадковий талон, вкладений в закордонний паспорт чорного кольору громадянина США. Ймовірно, дівчина є громадянкою США.
У подорожі Варя часто їздить з старшою сестрою Марією. Марія Волкова закінчила Коледж мистецтва та дизайну Саванни, де отримала ступінь маркетингу та менеджменту моди. Зараз вона вивчає модні комунікації у лондонському Conde Nast College і мріє повʼязати своє життя з індустрією моди.
Старший син Волкових Владімір викладає фото про своє життя в США в Instagram. У серпні 2022 він, певно, переїхав із сімʼєю у Флориду. Владімір працює CEO компанії Overon Estate Investment, що спеціалізується на продажу нерухомості для росіян на острові Пхукет (Таїланд). Компанія допомагає підібрати житло для проживання або для інвестицій. Особливо актуальними такі послуги стали після повномасштабного вторгнення росії в Україну. Заможні росіяни виводять валюту з росії, купуючи активи за кордоном, і компанія молодшого Волкова супроводжує цей процес в Таїланді. На сайті компанії вказано, що за 12 років вони проінвестували понад 90 проєктів. Overon Estate Investment зберігає видимість і присутність в Москві, адже в політиці конфіденційності компанії пропонують звертатися за московською адресою.
Владімір одружений та має трьох дітей. До 2022 року зі своєю сімʼєю він проживав у Таїланді.
Дружина Владіміра Маріна публікує в своєму профілі в Instagram удар росіян по житловому будинку в Дніпрі. На тлі білого голуба миру залишає надпис «It’s impossible to live the old life in current reality…» (неможливо жити старе життя у теперішній реальності), на тлі грає пісня «Так хочется жить» російського гурту «Рождество». Наступна історія вже під пісню українського гурту Океану Ельзи «Не твоя війна». Між фотографіями руїн внаслідок удару російської ракети та картинок з «голубами миру» Маріна публікує вірші. Кожна із історій серії прикрашена хештегами #stopwarinukraine та #stopputinwar. Щоправда, ще у 2019 році Маріна підтримувала агресію росії проти України та публікувала дописи, які супроводжуються хештегом #крымнаш. «Крымнаш» – ідеологічне кліше, що стало популярним серед росіян після окупації Криму в 2014 році.
Чому Волков не під санкціями?
Паралельно з розвитком бізнесу в США та Європі, «Армалит» Волкова успішно співпрацює з підприємствами, які перебувають під санкціями США та Європи. Зокрема, на військово-морському салоні «Флот-2024» був представлений великий десантний корабель «Кайман», модернізований з урахуванням досвіду бойових дій. Тепер він оснащений системами виявлення та радіоподавлення безпілотників, круговим захистом від атак з повітря і моря завдяки гарматам АК-630 та великокаліберним кулеметом. Виробляються такі кораблі на підсанкційному заводі «Янтарь», арматуру для якого постачає «Армаліт». Серед інших підсанкційних клієнтів заводу також є АТ «Центр судоремонта «Звездочка» та ТОВ «Балтийский завод-Судостроение». Підприємства виробляють та обслуговують різні типи кораблів, зокрема судна з ядерними силовими установками. Такі установки часто використовуються на військових підводних човнах і авіаносцях, оскільки вони забезпечують значну автономність у пересуванні і потужність двигунів.
За діяльність в оборонному та пов’язаному з ним секторі економіки рф, «Армалит» мав би потрапити під санкції США.
Консультант з фінансових і політичних ризиків, співзасновник The Dekleptocracy Project Крістофер Гарісон підкреслює «важливість того, щоб санкції США були введені не лише щодо російських підприємств Волкова, але й щодо нього самого. В такому випадку він стане обмеженим у веденні свого бізнесу і в росії, і в США. Хоча навіть санкції проти лише російського «Армаліту» спричинять відчутні репутаційні втрати для Волкова і в США.
Адже подібні прецеденти вже були. В 2024 року США ввели санкції щодо низки підприємств, що працюють на забезпечення військово-морського флоту росії. Серед них виробники електричного обладнання «Завод «Крізо» та АО «Новая ЭРА», «Воронежское центральное конструкторское бюро «Полюс», яке виробляє обладнання для радіоконтролю та «Судоремонтно-судостроительная Корпорация».
Матеріал вийшов за підтримки ГО «Інститут розвитку регіональної преси» в рамках конкурсу «Сліпа зона».