Поки Владімір Путін вкотре обіцяє поставити на бойове чергування міжконтинентальну балістичну ракету РС-28 «Сармат», десятки російських підприємств продовжують працювати над її виробництвом. Документи, отримані партнерами аналітичного центру StateWatch, дозволили встановити широку мережу компаній, залучених до створення одного з ключових елементів російського ядерного арсеналу. Частина з них досі не перебуває під санкціями ЄС та США.

Ключові знахідки:

• Документи, отримані партнерами аналітичного центру StateWatch, свідчать, що до виробництва міжконтинентальної балістичної ракети РС-28 «Сармат» залучені десятки підприємств ракетної, космічної, хімічної та ядерної галузей РФ.
• Лише контракт між АТ «Красмаш» та ФКП «Пермський пороховий завод» на виробництво компонентів для «Сармата» у 2025 році перевищує 956 млн рублів (12,7 млн доларів США).
• Частина компаній, причетних до виробництва одного з головних інструментів російського ядерного шантажу, досі не перебуває під санкціями ЄС та США.

Не лише «Красмаш»

У відкритих джерелах зазвичай згадуються лише кілька учасників програми «Сармат»: Державний ракетний центр імені Макєєва, який розробив комплекс, Красноярський машинобудівний завод («Красмаш»), де виробляють ракети, та компанія «Протон-ПМ», що виготовляє двигуни. Усі вони входять до структури російської державної корпорації «Роскосмос».

Втім, отримані документи свідчать, що виробництво ракети спирається на значно ширшу кооперацію підприємств ракетної, космічної, хімічної та ядерної галузей РФ. У внутрішніх документах ракета фігурує під індексом 15А28.

Серед документів, які опинилися у розпорядженні редакції, є листування між «Красмашем» та «Пермським пороховим заводом». Документи підтверджують, що підприємства спільно працюють над проєктом «Сармат» у межах внутрішніх програм під назвами «Тема 001» та «Тема 002».

Також журналісти виявили контракт між компаніями, згідно з яким у 2025 році «Пермський пороховий завод» мав виготовити компоненти для комплексу «Сармат» за чотирма різними номенклатурами. Загальна сума договору перевищує 956 млн рублів з ПДВ, або приблизно 12,7 млн доларів США.

Виробництво розтягнуте на всю Росію

Документи свідчать, що до створення окремих компонентів «Сармата» залучені підприємства з Московської, Пермської, Челябінської, Свердловської та Омської областей. Більшість з цих компаній перебувають під міжнародними санкціями.

Серед встановлених учасників кооперації:

• АО «ПЗ Машиностроитель»;
• АО «Авангард»;
• АО «НИИПМ»;
• АО «ММЗ»;
• АО «НПО Автоматики»;
• АО «НИИ Графит»;
• АО «УКВЗ»;
• ФГУП «РФЯЦ-ВНИИТФ»;
• ПО «Полет»;
• ФГУП «ПО Октябрь»;
• АО «ТРИ-Д»;
• АО «ДКБА».

Підприємства виготовляють контейнери, вузли ракет, системи управління, запальники, композитні матеріали, елементи радіоелектроніки та інші компоненти, необхідні для виробництва комплексу.

Окрему увагу привертає участь ФГУП «РФЯЦ-ВНИИТФ» – одного з головних російських центрів розробки ядерних боєприпасів. Саме цей центр створив понад половину ядерного арсеналу Росії.

Не всі під санкціями

Більшість виявлених підприємств пов’язані з державними корпораціями «Роскосмос», «Ростех», «Росатом» та «Тактическое ракетное вооружение», які вже перебувають під міжнародними обмеженнями. Втім, частина окремих компаній, залучених до виробництва «Сармата», досі відсутня у санкційних списках Європейського Союзу та Сполучених Штатів.

Це означає, що підприємства, які беруть участь у виробництві одного з головних інструментів російського ядерного шантажу, продовжують працювати без повного санкційного тиску.

Як свідчать документи, за цією ракетою стоїть не окремий завод чи конструкторське бюро, а масштабна мережа підприємств ракетної, космічної, хімічної та ядерної галузей. Саме ця кооперація забезпечує виробництво одного з ключових елементів російського стратегічного озброєння, яким Кремль регулярно погрожує Україні, Європі та всьому світу.

Матеріал підготовлено в межах співпраці аналітичного центру StateWatch та UNITED24 Media.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і необов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».