Майже три роки повномасштабного вторгнення Росії в Україну та часткові санкції щодо окупанта не можуть повністю зупинити торгівлю західного світу з цією країною. Увесь світ продовжує купувати російські титанові продукти, тим часом Росія імпортує сировину для їхнього виробництва. Аналітики Trap Aggressor встановили, що за перші 7 місяців 2024 року експорт російського титану склав понад 120 млн доларів, причому третина постачань здійснювалась до Франції. Водночас, російський імпорт титанової сировини сягнув майже 126 млн доларів, з яких 52% припадає на Китай.

1. Росія залежна від іноземних постачань титанової сировини, а західні країни — від російських постачань обробленого титану;
2. Санкції щодо титану не вводять повноцінно через залежність західних країн від поставок РФ;
3. Імпорт та експорт титану з 2022 року скоротився, втім далекий від нуля;
4. Український титан може потрапляти в РФ не напряму, а через іноземні компанії. Прямі постачання здійснювалися у 2022 році, втім станом на липень 2024, скоротилися практично до нуля.

8 липня 2024 року Росія здійснила масовану ракетну атаку на Київ, Дніпро, Кривий Ріг та інші міста України. Вона стала найбільшою за кількістю постраждалих і другою за кількістю жертв від початку російсько-української війни. Тоді загинули 47 осіб. В атаці росіяни використали крилаті ракети Х-22, «Калібр», Х-101, «Циркон», балістичні «Іскандер-М», керовані авіаційні Х-59 та 1 аеробалістичну ракету Х-47М2 «Кинджал». Саме тоді зазнала значних руйнувань найбільша дитяча лікарня в Європі — «Охматдит».

Уся згадана зброя містить дещо спільне – її виготовлення не обходиться без титану. Так, бойові частини ракет виготовляються з титанових злитків. Корпус останнього відсіку ракети, який містить твердопаливний двигун, також виготовляється з цього металу. Крім того, Росія надалі здійснює дослідження нових титанових сплавів для використання в умовах екстремального нагріву на швидкості. Про розробку нових сплавів росіяни говорять і в контексті планів на розвиток міжконтинентальної балістичної ракети «Авангард».

Міцність, стійкість до корозії від морської води та інших хімічних речовин, а також той факт, що його можна сплавляти з різними металами дає розуміння, що титан є промислово важливим товаром у всьому світі. Він незамінний елемент у виробництві зброї, зокрема використовується в авіації, виробництві пластин для бронежилетів, деталей для артилерійських систем, реактивних двигунів тощо. У 2023 році найбільші загальні запаси титанових мінералів у світі мав Китай. Далі у списку ТОПів з видобування – Мозамбік, ПАР, Австралія, Канада тощо. У великих кількостях рутиловий та ільменітовий концентрати з титанових руд видобуває і Україна.

Процес видобутку та виробництва титанових продуктів довгий і зазвичай відбувається на різних підприємствах/компаніях. З титанової руди (найчастіше ільменітового або рутилового концентрату) виробляють спершу титановий шлак, який згодом перетворюють у титанову губку. Титанова губка є первинною металевою стадією титану. Наступний етап обробки — плавлення губки та/або титанового брухту у титанові злитки і сляби, а також титанові порошки. Зі злитків і слябів виготовляються металопрокат — труби, дроти, листи та плити, а також готові титанові частини та компоненти. Переробка титану в готову продукцію створює велику кількість брухту, який також є цінною сировиною для виробництва.

Титан і Росія

Росія має одну з найбільших у світі сировинних баз титану. На неї припадає 14,5% його світових запасів. Втім, внесок РФ у світове виробництво концентратів титану становить лише 0,03%. Попри те, що Росія спеціалізується на виробництві титану, вона залежить від імпорту сировини, бо власні родовища важко розробляти через складні геологічні умови. З 2022 року РФ намагається розв’язати цю проблему, адже розуміє свою залежність від наявності критичного матеріалу. 

За даними групи компаній «Руститан», поточна потреба РФ в титановій продукції складає близько 450 тис тонн на рік. При цьому Мінпромторг РФ зазначає, що розвиток вітчизняного авіабудування та хімічної промисловості вимагатиме зростання титанового ринку. За кілька років, необхідні обсяги річного видобутку сягатимуть 800–850 тис тонн. Росія фактично налаштована на довготривале виробництво озброєння. Тому, прагне позбутися залежності від західного імпорту титанових руд.

У 2023 році обсяг споживання на аерокосмічному ринку Росії становив 59% від всього титану. Зокрема, понад 40% титанової продукції припало на виробництво двигунів, ще понад 19% на будівництво літаків, вертольотів та космічну галузь. На загальнопромислове застосування пішло 35% титану, решта — на енергетику, кольорову металургію та хімічне машинобудування. Це озвучив Дмітрій Курочкін, глава маркетингу російського титанового гіганта ПАО «Корпорация ВСМПО-АВИСМА» на конференції «Титан-2024».

Сьогодні компанія «Корпорация ВСМПО-Ависма» виготовляє 96% усієї виробленої в Росії титанової губки. Вона вважається головним виробником губчастого титану аерокосмічної якості в РФ. Вона ж постачала сплави для третини світового авіаційного сектора до вторгнення в Україну в 2022 році. Звісно, що така залежність країн Заходу від РФ не дозволяє вводити їм галузеві санкції проти  імпорту та експорту російського титану. 

У вересні 2023 року Бюро промисловості та безпеки Міністерства торгівлі США все ж ввели санкції проти «Ависма». Втім, ця заборона означає, що товари, які вироблені в США та призначені для «Ависма», потребують тепер отримання відповідної ліцензії від Бюро промисловості та безпеки Сполучених Штатів. Тобто як такого блокування діяльності компанії та зупинки придбання титану немає, тому російська компанія продовжує отримувати прибутки, просто з контролем. Вже в жовтні 2024 року США закликали країни G7 ввести обмеження на титан, але станом на листопад 2024 цього все ще не сталося.

Експорт та імпорт в та з Росії

Згідно з митними даними, з січня по липень 2024 року Росія експортувала титану та його продукції на суму 120 741 471 доларів в такі країни:

Російські компанії, що експортували титан — це, звісно, «Корпорация ВСМПО-АВИСМА» (94,55%), ООО «АТ-Спецтехнология» (1,2%), що зокрема здійснює постачання продукції чорної та кольорової металургії для російського ВПК у галузі авіадвигунобудування, ракетно-космічної промисловості, суднобудування, виробництва озброєння та військової техніки сухопутних військ за контрактами ОАО «Рособоронэкспорт», та інші. В 2023 році експорт титанової продукції з РФ склав 362 722 019 доларів. Розподіл по країнах та продуктах експорту не надто змінився.

За митними даними, з січня по липень 2024 року Росія імпортувала титану та його продукції на практично на таку ж суму, що і експортувала, — 125 776 725 доларів з таких країн:  

Росія в основному потребувала з-за кордону синтетичного рутилу (57.34%), титанової руди (15.53%), титанового шлаку (10.37%) та титанових пластин (7.15%). Серед російських компаній, які імпортували титанові продукти, були вже згадана «Корпорация ВСМПО-АВИСМА», Uranium One (міжнародна група компаній «Росатома», що займається урановими проєктами і не тільки), ООО «Уральская горно-металлургическая компания», ООО «ЗЭСКМИ» (Завод Электросевкавмонтажиндустрия)  тощо.

Роком раніше, у 2023 році Росія імпортувала титанової продукції на 436 556 195 доларів, а у 2022 — 522 154 239 доларів. Тому, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну імпорт певним чином зменшився. Щодо карти постачань, то Туреччина з 2023 по 2024 рік опустилася в рейтингу постачальників до Росії, Шрі-Ланка взагалі зникла з першої десятки, а Індія навпаки наростила торгівлю.

Імпорт українського титану до РФ — випадковість чи намір?

Є серед виробників, що потрапили до РФ, і українські. Митні дані демонструють 9 постачань на суму 123 375 доларів. З них — лише дві вагомі. На суму 29 тис. доларів було здійснене постачання до ростовської ООО «Нео Кабель», що виготовляє кабелі, а також сировину та комплектуючі для їх виробництва. Засновником і директором компанії до квітня 2024 року був житель окупованого з 2014 року міста Харцизьк Пібаєв Дмитро Олександрович. Саме підприємство знаходиться і зареєстроване в Ростові-на-Дону. Незадовго до свого звільнення з посади Дмитро публікував фото з мальдівського готелю Bandos, куди їздив разом зі своєю, ймовірно, дружиною.

Зараз компанію очолює росіянин Красюков Сєргєй Івановіч, пов’язаний з промисловою групою «Макіївський кабельний завод», яка і відкрила додаткові підприємства як у Ростові, так і в інших містах Росії. ООО «Макіївський кабельний завод» очолює виходець з Донецька Стоян Віталій Володимирович.

На ООО «Нео Кабель» продукцію, а саме — інгібітор проти корозії металу, поставила киргизька компанія «ОсОО Тумар КомТрейд». Фактично, це зробила не безпосередньо Україна. Втім, у графі виробник вказано українську компанію з Запоріжжя ТОВ «Технохімреагент». Trap Aggressor звернувся з запитом до цього підприємства. Там пояснили, що у 2024 році не експортували свою продукцію нікуди. Крім того, за інформацією компанії, вага товару – 48 тонн, а це 2 повних автомобілі по 24 тонни кожен. І постачань такої ваги на експорт компанія впродовж 2022-2024 років взагалі не робила. Вартість одного кілограму продукції складає приблизно 24 грн за кг, що надто мало, у цього підприємства найменша ціна – приблизно 82 грн. Тому, можливо, інгібітор був куплений раніше і через низку країн чи компаній потрапив до киргизької компанії та зрештою до РФ.

Друге постачання — титанові злитки — на суму 94 272 доларів здійснили до російської ООО “Двина Сплавресурс”, яка спеціалізуються на кольорових металах. Постачальником виступила естонська логістична компанія Alus Grupp Ou від імені Farotex DWC-LLC, яка зареєстрована в Дубаї, ОАЕ. На сайті компанії зазначається, що Farotex має офіс в Україні за адресою — Київ, вул. Глибочицька 40у, офіс 19, а партнерами компанії вказані  ТОВ «МК «Антарес» та АТ «Мотор Січ». Компанія пропонує для постачання титанові сляби, злитки, універсальні багатоцільові печі, призначені для виробництва титанових злитків та слябів вагою до 20 тонн, газорозрядні електронно-променеві пушки тощо. Виробником продукції вказана українська компанія ООО «МК «Антарес». Запит Trap Aggressor компанія проігнорувала. 

У контактних номерах Farotex вказано контактну особу Dobri Dobrev. Це болгарин Добрев Добрі Дімітров — громадянин України. Раніше він заснував однойменну компанію в Британії, втім ще у 2020 році ліквідував її. Натомість Дімітров числиться серед засновників ТОВ «НИВКИ ЦЕНТР» у Києві разом з колишніми помічниками нардепів Сергія Куніцина та Сергія Тригубенка. Раніше він був учасником та бенефіціаром скандальної «ОПТ МІНУСІС ТРЕЙД 126», яка фігурувала у журналістських розслідуваннях про схеми з розкрадання коштів на відпочинкових зонах на Дніпрі та пов’язана з братами Кличками.

Дослідження аналітиків Trap Aggressor демонструє парадоксальну ситуацію на світовому ринку титану: незважаючи на геополітичну напругу та війну в Україні, ні Захід, ні Росія не готові розірвати титанові зв’язки. Західні країни не можуть швидко замінити російські постачання готової продукції, особливо для авіакосмічної галузі, де частка РФ історично складала третину ринку. Водночас Росія залишається критично залежною від імпорту титанової сировини, насамперед з Китаю. Хоча обсяги торгівлі після 2022 року помітно знизилися, повного розриву не відбулося. Більше того, виявлено випадки, коли український титан може потрапляти до РФ через посередників, що свідчить про недосконалість системи контролю за постачаннями стратегічної сировини. Без запровадження комплексних галузевих санкцій та створення альтернативних ланцюгів постачання ця взаємозалежність зберігатиметься, даючи Росії можливість і надалі отримувати значні прибутки від експорту титану. Можливо, без поставок титану до Росії вильотів ракет на міста України і не було б, а багатьом руйнуванням та жертвам вдалося б запобігти.