У процесі інтеграції жінок до лав Збройних Сил України (ЗСУ) одним із суттєвих викликів стало забезпечення військовослужбовиць відповідною формою, взуттям та засобами індивідуального захисту. За перші два роки повномасштабного вторгнення ця проблема постала в рази гостріше. За цей час чисельність військовослужбовиць ЗСУ стрімко зросла: на 40% проти показників 2021-го (до 43 тис. станом на осінь 2023 року). А у вересні 2025 року їхня кількість сягнула вже 54 тис. осіб. Водночас у лавах Державної прикордонної служби України служать 8 156 жінок-військових Національної гвардії України — 6 656, а Державної спеціальної служби транспорту — 922.

Детальніше про рівень забезпечення військовослужбовиць іншими предметами, як-от літнім польовим костюмом, шоломами, зимовими куртками та штанами, взуттям, білизною, термобілизною та засобами гігієни, читайте в повному тексті аналітики.

Історично склалося так, що система постачання бойовим комплектом Силам оборони орієнтована переважно на чоловіків. Відповідно, більшість предметів речового забезпечення, а відтак і технічні специфікації, розроблялися під потреби чоловіків. Раніше затверджена Міноборони та іншими відомствами окрема форма для жінок була призначена виключно для виконання повсякденних та парадних, небойових завдань.

Лише у 2016 році в ЗСУ розширили перелік військових спеціальностей для жінок, дозволивши обіймати посади стрільчині, снайперки, кулеметниці, гранатометниці тощо. А у 2018 році Верховна Рада ухвалила закон, який надав жінкам право обіймати будь-які посади в усіх військових формуваннях нарівні із чоловіками.

Аж до кінця 2023 року як жінок, так і чоловіків Сил оборони забезпечували однаковим бойовим єдиним комплектом, що був розрахований на чоловіків і не враховував анатомічні особливості жіночої тілобудови. Попри широку розмірну сітку в специфікаціях уніформи, жінки були змушені купувати одяг власним коштом, звертатися до волонтерів чи перешивати отриманий від Міноборони комплект. Станом на листопад 2025 року військовослужбовиць досі забезпечують чоловічими моделями, зокрема бронежилета, зимової польової уніформи та термобілизни, що як фізично, так і морально впливає на ефективність роботи в полі.

Щоправда, у 2023–2025 роках здійснено суттєві кроки для усунення цих дисбалансів, як відповідно до Плану заходів із реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, так і за сприяння громадянського суспільства, зокрема, ініціативи ArmWomenNow ГО «Смілива Україна». Міноборони розробило технічні специфікації (ТС) та розпочало централізовані закупівлі жіночого літнього польового костюма та жіночої спідньої білизни, а також сертифікувало перші зразки бронежилетів, адаптованих до жіночої анатомії. Хоча до кінця 2025 року жоден жіночий бронежилет так і не закупили.

Від 2024 року НГУ, ДПСУ і ДССТ також розпочали закуповувати жіночі моделі літньої польової форми, що відповідають ТС Мініоборони. Оскільки з-поміж різних Сил оборони переважна більшість жінок служать у лавах ЗСУ, аналітики StateWatch детально проаналізували забезпечення саме в цьому формуванні.

На додаток до літньої уніформи й спіднього, до весни 2025 року Міноборони затвердило ТС і зразки еталони жіночої термобілизни (демісезонної та для холодної погоди), а протягом літа — специфікації та зразки жіночого зимового костюма. Річна Потреба ЗСУ на 2025 рік передбачала по 52 тис. штанів та курток, а також термобілизну для холодної погоди (52 тис.) та демісезонну (104 тис.), попри те, що розробка зимового однострою ще тривала до завершення серпня. Водночас нічого з переліченого станом на середину жовтня придбано не було. Натомість на 2026 рік Командування Сил логістики запланувало конкретні, хоч і невеликі обсяги централізованого постачання:

• зимової вітровологозахисної куртки — від 10 000 одиниць;
• зимових вітровологозахисних штанів — від 10 000 одиниць;
• модульного бронежилета, комплектність 1–5, з елементом «Ж» — від 2 000 комплектів.

Отже, держава вперше включила жіночі моделі бронезахисту до річного плану закупівель.

З-поміж позитивних нововведень варто відзначити й зміни до Норми №1 Наказу Міноборони №2326, які передбачають скорочення переліку інвентарного майна, що підлягає поверненню при переведенні військових або їхньому звільненні. Від кінця 2024 року особовий склад може залишати всі отримані елементи екіпірування, окрім бронежилета та шолома й чохлів до них у разі зміни підрозділу чи звільнення. Це безпосередньо впливає на сталість забезпечення в різних підрозділах.

Попри позитивні зміни, частина військовослужбовиць і надалі не отримує уніформу та спорядження, які відповідають їхнім анатомічним особливостям не тільки через брак жіночих моделей, а й недосконалу систему збору даних про розміри та розподіл надходжень зі складів. Невідповідна посадка одягу чи засобів індивідуального захисту, низька якість або надмірна вага броні можуть впливати на рухливість, витривалість і здоров’я, а також на відчуття включеності та рівності у військовій системі.

Методологія

Для підготовки цього дослідження проаналізовано технічні специфікації та закупівлі на Prozorro ключових елементів Бойового єдиного комплекту, а також окремих гігієнічних засобів, що реалізовано Міноборони від липня 2023 по грудень 2023 року та ДП «Державний оператор тилу» від січня 2024 року до вересня 2025 року. Водночас робота не охоплює аналіз забезпечення повсякденною формою та іншими предметами речового забезпечення, що призначені для жінок.

Аналітики StateWatch проаналізували технічні специфікації, а також результати закупівель із фокусом на обсяги товару відповідно до встановленої Потреби Командування Сил логістики ЗСУ, розміри та строки постачання таких предметів. Підрахунки, наведені у таблицях, не враховують розірвані контракти.

Проаналізовано тільки ті закупівлі, дані щодо яких є відкритими на Prozorro. Інформація актуальна станом на 3 жовтня 2025 року. Обсяги обраховувались сумою контрактів та зазначеної в них кількості товару, що передбачалося поставити в межах календарного року. Якщо товар законтрактовано наприкінці року, а поставлено в наступному, то дані віднесено до наступного року.

При аналізі закупівель уніфікованих предметів встановити розподіл обсягів за розмірами, призначеними суто для жінок, не є можливим через наведення в контрактах загальних даних ростовки — без уточнення статі. Тож аналітики в окремих випадках лише зробили висновки щодо кількості найменших розмірів та порівняли їх із чисельністю військовослужбовиць.

Варто зазначити, що інформація про кількість товарів, придбаних Департаментом державних закупівель Міноборони у 2023 році, та їхні розміри здебільшого є прихованою. Тож за відсутності даних в окремих описах предметів цей аналіз відповідно не наводиться.

Для аналізу досвіду користування бойовим комплектом разом з ініціативою ArmWomenNow проведено анкетування 97 військовослужбовиць ЗСУ (з них 89% респонденток мають бойовий досвід, а 50% служать саме в Сухопутних військах). На додаток здійснено 6 глибинних інтервʼю із чинними бійчинями різних родів військ ЗСУ. Хоча вибірка формувалася за принципом доступності та не є статистично репрезентативною, застосування якісницького підходу з використанням напівструктурованих глибинних інтерв’ю та анкет із відкритими запитаннями дозволило досягти насичення даних.

Модульний і полегшений бронежилети з елементом «Ж»

З-поміж усіх предметів бойового комплекту бронежилет є найбільш суттєвим елементом захисту, водночас має найбільшу вагу і є найдорожчим у закупівлях. Ці обставини породжують системні недоліки в забезпеченні жінок уніфікованими моделями. Водночас жіночі моделі дотепер не постачалися.

Іще на початку 2024 року Міноборони затвердило дві моделі модульних бронежилетів для військовослужбовиць комплектністю 1–5, розроблених згідно з ТС від 2023 року (моделі Корсар М3мп-6W та Характерниця). Водночас міністерством наразі ведеться робота для затвердження зразка-еталона полегшеної моделі.

Окремої ТС для жіночих бронежилетів не існує, однак у чинних специфікаціях до модульного та полегшеного зразків передбачено додатковий елемент під кодом «Ж», що містить демпферні, тобто помʼякшувальні, вставки на внутрішніх стінках грудного чохла або інші рішення, які адаптують бронежилет до жіночої анатомії.

Першим затвердженим зразком з елементом «Ж» є модель «Характерниця», розроблена ТОВ «Українська броня». Вона має вигнуту назовні бронеплиту, звужені плечі та розширений низ, що враховує анатомічні особливості жінок.

Другий зразок, розроблений ТОВ «НВП «Темп 3000», оснащений демпферними подушками, які дозволяють індивідуально налаштовувати бронежилет під жіноче тіло. Комплект включає три подушки різних розмірів, а також додаткову захисну сумку з м’яким балістичним пакетом для захисту пахової зони.

Відповідно до технічної специфікації, розмірна сітка модульних бронежилетів варіюється від S до XL. Загальна маса бронежилета в базовій комплектації 1–5 (найпоширеніша) становить 10,5 кг для розміру S, 12 кг — для M, 13,5 кг — для L та 15,5 кг — для XL. Натомість полегшені моделі, що розпочали купувати від 2025 року, важать від 7,5 по 12 кг, залежно від розміру. Жіночі зразки мають однакові балістичні характеристики, як і чоловічі бронежилети відповідно до специфікацій.

З-поміж найбільш істотних недоліків модульного бронежилета під час інтерв’ю та анкетування військові назвали надмірну вагу, що викликає проблеми зі здоровʼям, зокрема через надмірний тиск на груди.

ділиться бійчиня Повітряних Сил

«Нам видають стандартну броню… найкращу, яка є в Збройних Силах — вона сучасна, якісна, але дуже важка»

цитата з анонімного анкетування

«Бронежилет не можна зафіксувати, погані защіпки … постійно сповзає в один бік і надає біль у лопатці. Давить на груди»

Хоча на початок 2024 року Міноборони вже сертифікувало два зразки-еталони бронежилетів із конструктивними елементами для жінок, жодного з них централізовано не закупили як у 2024, так і впродовж 2025 року. Командування Сил Логістики пояснювало невнесення жіночих бронежилетів у Потребу браком фінансування. Натомість на 2026 рік Потреба передбачає від 2 тис. жіночих комплектів модульного бронежилета 1–5.

Водночас упродовж 2024–2025 років ДОТ закуповував однакові моделі для військових обох статей. За 2024 рік агенція закупила 140 860 модульних бронежилетів (без урахування розірваних контрактів). Як продемонстровано на таблиці, найменшого розміру S придбали 16 845 комплектів, а M — 35 130. Прикметно, що при збільшеній потребі на 2025 рік — за 9 місяців законтрактовано 194 тис. комплектів, а розміри S та M склали 20 990 та 58 510 відповідно.

Полегшених моделей своєю чергою закупили у кількості 10 тис., з них 460 — у розмірі S і 1 050 — M.

Опитані жінки характеризують досвід користування бронежилетом, що видало міністерство, переважно як незадовільний. 23% респонденток зазначили, що не забезпечені бронежилетом, а зпоміж тих, хто отримали комплект, 73% не вважають його вагу та розмір прийнятними. Це свідчить про те, що Командування Сил логістики не тільки не пріоритезувало упродовж останніх років закупівлі жіночих моделей, а і не врахувало необхідні жінкам розміри при формуванні Потреби.

розповіла бійчиня Сухопутних військ

«Спина дуже сильно страждала від нього (ред. бронежилета)..важив він 17 кілограмів 550–600 грамів. Дуже зажимало груди, часто боліли вони. Потім я зіштовхнулася з проблемою із мамологом, у мене були запальні процеси повністю по м'язам, молочним залозам. Я просто здала того бронежилета і думаю, скільки б не коштував бронежилет, мені потрібно купувати, по-перше, легший, щоб на спину не було навантаження, а по-друге, щоб він хоч трішечки був по анатомії жіночого тіла…»

Рекомендації

До Міноборони:

1. Розпарувати літній польовий костюм (тип 1 та 2) на окремі ТС курток та штанів для формування потреби та проведення закупівель з урахуванням окремих розмірів двох елементів. Внести відповідні зміни у Норму №1 Наказу Міноборони № 232;
2. Розширити розмірну сітку, додавши менші розміри у ТС таких елементів БЄК, як зимові рукавички, а також більші розміри у ТС жіночої спідньої білизни (топ і труси);
3. Затвердити зразки-еталони бронежилета полегшеного для жінок;
4. Запровадити постійний моніторинг отримання військовослужбовцями закупленого майна шляхом проведення виїзних перевірок, проведення опитувань тощо;
5. На законодавчому рівні запровадити механізми компенсації витрат військовослужбовицям за придбані засоби гігієни, спіднє власним коштом та спростити механізм компенсації за придбане речове майно;
6. Конкретизувати положення Наказу Міноборони № 232, доповнивши його такими поняттями як «Жіночий літній польовий костюм (тип 2)», «Жіночі зимові вітровологозахисні штани та куртки» (тип 3), «Жіноча білизна демісезонна (тип 2) та для холодної погоди (тип 2). Наразі зазначений Наказ оперує тільки поняттями «Літній польовий костюм», що не охоплює жіночу модель);
7. Впровадити систему зворотного зв’язку для постійного моніторингу відповідності форми потребам військовослужбовиць.

До Командування Сил логістики:

1. Привести Потребу 2026 року у відповідність чинній кількості військовослужбовиць, зокрема щодо таких жіночих предметів: модульний бронежилет, вітровологозахисні штани та куртка, демісезонна та зимова білизна;
2. Диджиталізувати збір даних про фактичні розміри особового складу для подальшого аналізу та вдосконалення системи забезпечення та запровадити систематичне оновлення даних;
3. Систематично проводити облік залишків продукції, поставлених на склади ОЦЗ, зокрема у розмірах, передбачених для жінок;
4. Переглянути планування закупівель для своєчасного постачання речей по сезону.

Дисклеймер

Дослідження підготовлено аналітичним центром StateWatch у співпраці з громадською організацією «Смілива Україна», що реалізовує соціальну ініціативу ArmWomenNow, в межах програми підтримки від Спеціального радника з питань оборони посольства Великої Британії в Україні, яку імплементує EDGE Foundation та StateWatch.