Оновлене дослідження за 2025 рік за посиланням

Забезпечення військовослужбовиць належною формою та спорядженням залишається одним із суттєвих викликів для Збройних Сил України. Адже система постачання у війську історично була орієнтована на чоловіків, тож предмети екіпірування не враховували фізіологічні особливості та потреби жінок. Від початку повномасштабного вторгнення це питання постало особливо гостро, адже від 2021 року чисельність жінок у війську зросла на 40%. Їхня загальна кількість у ЗСУ станом на січень 2024 року складає 66,9 тис. осіб, із них 47,2 тис. –військовослужбовиці. При цьому 6,5 тис. перебувають на керівних посадах, а понад 5 тис. знаходяться на лінії бойового зіткнення. Лише з 2023 року спеціально для жінок розпочали закуповувати літню польову форму та спідню білизну, а у 2024 році сертифіковано перші два зразки жіночого бронежилета, які централізовано ще не постачаються. Решта предметів бойового єдиного комплекту, що складається з польового обмундирування, взуття, спорядження та засобів індивідуального захисту, закуповуються за універсальними специфікаціями, що не враховують особливості жіночої анатомії і часто є непридатними для військовослужбовиць. Хоча протягом 2024 року Міноборони розпочало роботу з тестування нових зразків жіночої демісезонної й зимової форми та термобілизни.

Суттєві недоліки має також система збору даних про розміри та розподіл форми. Більшість військовослужбовиць не проходять належного обміру перед отриманням екіпірування, а подані дані про розміри часто не враховуються при видачі форми. Навіть за умови повного забезпечення жіночими елементами форми на складах, жінки не завжди отримують речі відповідного розміру, що вказує на проблеми у системі планування потреб та логістики постачання.

Додаткової уваги потребує питання забезпечення засобами особистої гігієни, особливо в польових умовах. Більшість необхідних предметів військовослужбовиці змушені купувати власним коштом або отримувати від волонтерських організацій.

Для підготовки дослідження аналітики StateWatch проаналізували технічні специфікації Бойового єдиного комплекту (БЄК), а також закупівлі низки предметів БЄК та окремих елементів, призначених для гігієнічних процедур, що реалізовано Міноборони від липня 2023 по грудень 2023 року та ДП «Державний оператор тилу» від січня по жовтень 2024 року. При цьому дослідження не охоплює аналіз забезпечення повсякденною формою та іншими предметами речового забезпечення, призначеними для жінок, а також закупівлі, що не відображені в системі Prozorro.

Для аналізу досвіду користування бойовим комплектом аналітики StateWatch у співпраці з громадською організацією «Смілива Україна», що реалізовує соціальну ініціативу Arm Women Now, проведено 6 глибинних інтерв’ю та анкетування 64 чинних військовослужбовиць з різних родів військ ЗСУ, абсолютна більшість яких перебуває в зоні бойових дій. У короткій версії подано аналіз забезпечення уніформою, засобами індивідуального захисту, взуттям та білизною.

Стан забезпечення військовослужбовиць

Літний польовий костюм

Початок централізованих закупівель літньої жіночої польової форми в Україні у 2023 році став довгоочікуваним кроком на шляху до рівних умов у забезпеченні військовослужбовиць.

Технічна специфікація (ТС) форми передбачає відмінний від чоловічої моделі покрій, посадку, та охоплює важливі параметри для забезпечення зручності та функціональності одягу, включно з широкою розмірною сіткою. Специфікація охоплює дві повнотні групи (2 та 3) і широкий діапазон розмірів: обхват грудей від 40-го до 64-го (80-128 см) і обхват стегон (88-140 см). Окрім цього, також враховано різний зріст військовослужбовиць – від 146 см до 188 см, що дозволяє забезпечити потреби жінок із різними антропометричними характеристиками. Із січня по жовтень 2024 року Державний оператор тилу (ДОТ) повністю задовольнив потребу в літній жіночій польовій формі на 2024 рік, закупивши 65 тис. комплектів.

У 2023 році Міноборони поставило 50 тис. комплектів, розміри яких неможливо проаналізувати через закриті дані на Prozorro. Загальна кількість закупленої літньої форми за два роки становить 115 тис. комплектів. Оскільки на одну людину передбачено два комплекти з терміном придатності на два роки, придбана кількість повністю покриває потребу 47,2 тис. військовослужбовиць.

Однак попри те, що 90,6% серед опитаних StateWatch військовослужбовиць отримали літню форму попри те, що літню форму (як жіночу, так і універсальну, яку закуповували протягом 2022 року), майже дві третини з них стикаються з проблемою невідповідності розміру. Це особливо критично, враховуючи, що літня форма є базовим елементом екіпірування, необхідним для щоденної служби.

«Форма звісно була чоловіча. Не було розмірів, мені доводилось її зшивати або купувати самостійно. Я, наприклад, ні разу не чула, щоб в нас бригаді була жіноча форма… Зручність при виконанні бойових завдань мала би бути на першому місці, але нічого подібного в нашій формі немає», – розповіла респондентка, яка наразі служить у Сухопутних військах.

Зимова уніформа (вітровологозахисні куртка та штани)

Проблема відсутності адаптованої жіночої зимової форми у ЗСУ залишається серйозною перешкодою для комфортного та ефективного виконання службових обов’язків жінками. Елементи зимового одягу, що наразі постачається Міноборони, розроблено з урахуванням чоловічої тілобудови. Зокрема вітровологозахисні куртки та штани закуповуються за єдиними технічними специфікаціями для всього особового складу незалежно від статі. У всіх специфікаціях враховано лише 1 з 5 видів параметрів для визначення різниці обхвату талії та стегон (третя повнотна група), що не відображає різноманіття жіночої анатомії.

Розміри у специфікаціях зимових курток та штанів стартують від 42 розміру, параметри яких мають принципові розбіжності з мінімальними показниками зросту, стегон та талії у ТС літньої уніформи для військовослужбовиць. Приміром, жіночий польовий костюм охоплює осіб зростом від 143 см. Натомість цей показник у згаданих універсальних предметах форми стартує від 158 см. Так само з обхватом грудей – при мінімальних 80 см у спеціальній ТС для жінок, в універсальних цей показник стартує від 84 см.

Окрім того, найменший обхват талії у ТС вітровологозахисних штанів становить 72 см, що вказує на певні обмеження в розмірному ряді для жінок. Відсутність деталізованих параметрів обхвату стегон призвела до того, що штани можуть добре сидіти на талії, але є занадто вузькими в області стегон для деяких жінок.

Аналіз закупівель продемонстрував, що найменших розмірів зимових штанів і курток закуповується критично мало. І хоча за три квартали ДОТ встиг законтрактувати 100% від потреби, кількісний розподіл по розмірах свідчить про неефективне врахування потреб жінок у війську. Приміром, мінімального розміру штанів на осіб різного зросту закуплено всього 141 штуку, а 44-46 розмірів – сукупно 7036 одиниць. Не краща ситуація і з куртками: найменшого крою (42 розмір) придбано – 212 штук, а 44-46 розмірів – 11340. Прикметно, що для усіх військових зростом менш як 158 см закуплено усього 77 одиниць штанів та 131 куртка, а осіб із меншими параметрами не враховано взагалі.

81,8% з тих опитаних StateWatch жінок, що отримали зимову польову форму, повідомили про те, що її розмір їм не підійшов. Як розповіли респондентки, військовослужбовиці або змушені купувати форму власним коштом, або перешивати видану чи звертатися до волонтерських організацій. Опитані також додали, що ситуація з забезпеченням жінок у 2023 році покращилася, тоді як на початку повномасштабного вторгнення деяким військовослужбовицям доводилося отримувати форму на кілька розмірів більше.

«Вони (ред. у 2022 році) давали, значить, усім зимні куртки й штани. А я шуткувала, що мені не куртку дали, а пальто. Тобто вона настільки велика була, от по коліна просто, це якщо залазити…», – розповіла одна з інтервʼюйованих військовослужбовиць.

Жіноча білизна (топ та труси)

2023 року прийнято на забезпечення жіночу білизну (топ і труси), вимоги до яких регламентуються відповідними ТС. Розміри до спіднього передбачено в діапазоні XS–XL, де обхват грудей варіюється від 84 до 104 см, а стегон – від 88 до 108 см відповідно. Варто зауважити, що ТС такої білизни не враховує жінок із більшими розмірами стегон та грудей, що є доволі поширеними (це підтверджує діапазон розмірів в ТС жіночого польового костюма). У 2024 році Державний оператор тилу закупив жіночих топів і трусів по 100 тис. кожного з предметів білизни, що покриває 100% потреби Міноборони на 2024 рік (потреба складає по два комплекти на рік для однієї жінки). У 2023 році закупівлі жіночої білизни відбувалися в межах оборонної процедури, тому інформація про кількість і розміри товару залишилася закритою.

Проте фактичні розміри багатьох жінок часто виходять за межі найбільшого наявного розміру XL, яких закуплено всього 15 тис. Таким чином, діапазон, що обмежується обхватом стегон до 108 см і грудей до 104 см, фактично виключає значну частину жінок із забезпечення належною спідньою білизною.

Майже половина опитаних респонденток (42,2%) взагалі не отримала жіночої білизни від держави. А серед тих, хто отримав білизну, лише 10,8% отримали її відповідного розміру.

При цьому, за даними Міноборони, наданими у відповідь на запит народної депутатки України та керівниці ініціативи Arm Women Now Ірини Никорак, станом на 18 жовтня 2024 року рівень отримання спідньої білизни складає близько 10% від придбаного: 11 484 топів та 10 716 трусів).

Взуття

Станом на кінець жовтня 2024 року ДОТ закупив 84,63% загальної потреби у літніх берцях, та 100% потреби зимових черевиків з високими берцями – 550 тис. і 450 тис. пар відповідно. Прикметно, що останні 100 тис. пар зимових берців законтрактували лише у жовтні. З огляду на загальну кількість всього особового складу та найбільш поширені розміри (36-40) зимових черевиків, які б пасували більшості жінок, придбано замало (28 711 штук) протягом періоду, під час якого проводився аналіз.

У рази краща ситуація з літніми берцями, кількість маленьких розмірів (35-37) яких закуплено в шість разів більше проти зимових за аналогічний період. Однак станом на кінець вересня придбали понад половину літніх черевиків від потреби (340 тис. з 650 тис.), що вказує на можливий збій в плануванні закупівель. У 2023 році Міноборони придбало понад 101,8 тис. пар літніх черевиків та 25 тис. зимових. І хоча частина контрактів та вся розмірна сітка є закритими, можна презюмувати диспропорцію між закупівлями літнього та зимового взуття.

Примітно, що хоча розмірна сітка ТС літніх і зимових берців починається з 36 і 35 розмірів відповідно, вона завершується показниками 47 та 48. Однак фактично закуповуються обидві моделі від 35 по 52 розміри, що вимагає корекції технічних специфікацій.

Опитані StateWatch жінки також часто постають перед труднощами й в отриманні взуття належного розміру. Результати анкетування показують, що літні берці відповідного розміру не отримали 23,4% респонденток, а 10,9% взагалі не були забезпечені цим видом взуття. Щодо зимових берців ці показники ще нижчі – 40,6% і 12,5% відповідно.

«Взуття мого 37 розміру тоді не було (ред. у 2022 році), все довелося купувати самостійно. Казали, можеш взяти 40 розмір, потім поміняти… Зимові 39 розміру, я їх обміняла на 37, вдалось знайти обміняти через знайомих», – прокоментувала одна з респонденток. 

Бронежилет

Станом на початок 2024 року Міноборони затвердило дві моделі модульних бронежилетів для військовослужбовиць, розроблених згідно з технічною специфікацією Міноборони від 2023 року. Окремої ТС для жіночих бронежилетів не передбачено, однак у чинних специфікаціях до модульного та полегшеного бронежилетів передбачено додатковий елемент під кодом «Ж», що передбачає демпферні, тобто помʼякшувальні, вставки на внутрішніх стінках грудного чохла або інші конструктивні рішення, які адаптують бронежилет до жіночої анатомії.

Перший зразок модульного бронежилета розроблений ТОВ «Українська броня». Він має вигнуту назовні бронеплиту, звужені плечі та розширений низ, що враховує анатомічні особливості жінок. Другий зразок, розроблений ТОВ «НВП «Темп 3000», оснащений демпферними подушками, які дозволяють індивідуально налаштовувати бронежилет під жіноче тіло.

Вага модульного бронежилета починається від 10,5 кг, а полегшеного – від 7,5 кг залежно від комплектації. Відповідно до специфікацій, жіночі зразки мають однакові балістичні характеристики, як і чоловічі бронежилети.

До кінця 2024 року закупівлю жіночих моделей бронежилетів не було заплановано Переліком. Тож ДОТ закуповував однакові моделі модульного бронежилета для військових обох статей, що не лише створювало дискомфорт, але й знижувало боєздатність військовослужбовиць та підвищувало ризик отримання травм при виконанні бойових задач. При цьому закупівлі полегшеної моделі не були передбачені Переліком на 2024 рік.

Відповідно до технічної специфікації, розмірна сітка модульних бронежилетів варіюється від S до XL. Загальна маса бронежилета в базовій комплектації 1-5 (найпоширеніша) становить 10,5 кг для розміру S, 12 кг для M, 13,5 кг для L та 15,5 кг для XL.

За 10 місяців 2024 року ДОТ уклав 12 контрактів на постачання 152,7 тис. модульних бронежилетів. Як продемонстровано в таблиці, найменшого розміру S придбали 16 845 комплектів, а M – 35 290, що є недостатньо з урахуванням жінок в ЗСУ та чоловіків невеликої статури.

Більшість даних про закупівлі бронежилетів у 2023 році є закритими з міркувань безпеки, оприлюднено інформацію лише про 21 тис. законтрактованих бронежилетів.

Дослідження продемонструвало критичні проблеми з бронежилетами для жінок в ЗСУ, пов’язані з розміром, незручною посадкою та надмірною вагою спорядження. 70,3% опитаних респонденток зазначили, що бронежилет не відповідав їхньому розміру, а 6,3% взагалі не були забезпечені бронею. При цьому 56,2% оцінили якість виданого бронежилету як «низьку» та «дуже низьку».

«Останній бронежилет, що я отримувала, був Корсар3, вага 11 кг зі сталевими пластинами (на мої 50 кг ваги це досить важко). Вони не мають вигинів анатомічних, тому тут не важливо хлопчику чи дівчинці, вони незручні апріорі. Розмір в нього один, коли видавали, не було в нього розмірів. Я сама собі купувала інший. Я зараз стала в чергу до волонтерської організації ArmWomenNow».

Шолом також є частиною засобів індивідуального захисту. Відповідно до технічних специфікацій, ДОТ закуповує два види бойових балістичних шоломів: повнорозмірний та з високою обрізкою. Розмірна сітка включає шоломи від найменшого розміру S (обхват голови 51-53 см) до XL (обхват голови 60-62 см). Вага шоломів варіюється залежно від їхньої модифікації: повнорозмірний шолом важить від 1,45 кг у розмірі S до 1,75 кг у розмірі XL, тоді як шолом з високою обрізкою є легшим – від 1,35 кг (S) до 1,65 кг (XL).

До кінця жовтня 2024 року ДОТ законтрактував 168 741 шолом. При цьому до серпня 2024 року найменший розмір S не закуповували взагалі, а станом на жовтень 2024 року наразі такого розміру законтрактували лише у кількості 2400 штук. Тоді як середній розмір M (обхват голови 54-56 см) придбано в сумі 11 737 штук, більшість яких мають поставити протягом 2 півріччя 2024 року.

Загалом цей підхід до закупівель шоломів демонструє зусилля щодо забезпечення різних категорій військовослужбовців, хоча відсутність закупівель шоломів найменших розмірів у першому півріччі вказує на потребу більш точного планування.

Закупівлі 2023 року проводилися відповідно до закритих контрактів із міркувань безпеки, тому аналіз кількості законтрактованого товару та його розмірів не проводився.

За результатами опитування 67,8% респонденток, які отримали шоломи, зазначили про невідповідність розміру. Ця проблема суттєво впливає на ефективність захисту та може призвести до підвищення ризику травматизму під час бойових дій. А половина військовослужбовиць оцінили якість виданих шоломів як «низьку» та «дуже низьку».

Збір даних, планування та логістика на практиці

Належне формування потреби в речовому забезпеченні, яка враховує індивідуальні параметри військовослужбовців, передбачає певний алгоритм дій. Командири військових частин передають дані про потреби до Об’єднаного центру забезпечення (ОЦЗ) Командування Сил логістики. За збір інформації щодо розмірів та інвентаризації особистих потреб відповідальний начальник речового забезпечення (також відомий як «начвещ»). До його завдань також належить отримання необхідних предметів речового забезпечення зі складу ОЦЗ та забезпечити їх своєчасну видачу особовому складу.

Однак дослідження виявило суттєві розбіжності між встановленою процедурою та реальною практикою. Переважна більшість опитаних військовослужбовиць (86%) повідомили, що перед видачею екіпірування їм не проводили заміри тіла, голови та стопи. Значна частина респонденток (40%) не володіє інформацією або не пам’ятає процедуру збору даних про розміри у своїй військовій частині. 5% зазначили повну відсутність запитів щодо розмірів, а решта передає цю інформацію через різні канали комунікації – безпосередньо співробітникам або командиру частини.

Серед перешкод до належного речового забезпечення респондентки вказували на обмежену доступність потрібних розмірів на складах, а також на недостатню вмотивованість «начвеща» забезпечити жінок предметами бойового комплекту відповідного розміру.

«Мене ніхто не заміряв, мене питали мої розміри.. Мені начвещ казав “ти розумієш, що для тебе треба буде підбирати окремий розмір, а я їду на склад, і там видають те, що в них є”», – зазначила респондентка із Сухопутних військ.

Також було виявлено порушення логічної послідовності у процесі збору інформації про розміри. За свідченням однієї з респонденток, запити щодо розмірів часто надходять вже після того, як речі потрапляють на склади.

«Як це відбувається. Дзвонить з підрозділу той, хто відповідає за речове забезпечення. “Скинь свої розміри голови, на форму, обуві і все остальне”. Ну, і десь там в якомусь месенджері, в сигналі, к примеру, скидаємо. Але не перед поставками, а послє поставки».

Аналіз зібраних даних вказує на істотні недоліки в системі логістичного забезпечення військовослужбовиць. StateWatch припускає наявність розриву в комунікаційному ланцюзі між підрозділами, військовими частинами, ОЦЗ та КСЛ. Паперова система обліку даних створює додаткові можливості для помилок при обробці інформації про розміри.

Дослідження показало, що попри надання військовослужбовицями точної інформації про свої розміри, вони часто не отримують відповідних речей. Показовим є факт, що більшість опитаних не отримали належного розміру навіть тих предметів (жіночої польової форми та білизни), які були закуплені в повному обсязі. Це свідчить про те, що проблема виходить за межі простої відсутності малих розмірів у закупівлях.

Додатковим свідченням неефективності системи є практика примірювання речей безпосередньо на складі перед отриманням, без попереднього збору даних про розміри. Аналітики StateWatch припускають можливість затримання форми на різних етапах логістичного ланцюга: або на складах ОЦЗ, де начальники речової служби можуть не забирати жіночі речі, або у військових частинах, де вони не видаються жіночому особовому складу.

Як наслідок, переважна більшість респонденток (86%) вважає, що Командування Сил логістики не враховує потреби військовослужбовиць належним чином. Лише декілька опитаних відзначили певні позитивні зрушення. Ці респондентки зазначили, що «зараз вже намагається, але ще на початку шляху» та що «покращення відчутні».

Засоби гігієни

Забезпечення засобами гігієни залишається нагальною проблемою для багатьох українських військових, особливо жінок. Міноборони постачає лише базові засоби: мило та рушник, а також надає доступ до душових установок у польових умовах. Однак централізовані закупівлі 2024 року покривають потреби лише невеликої частини військових – 300 тис. брусків мила за нормою вистачить приблизно для 8,3 тис. осіб на рік, а 850 тис. рушників не забезпечують повної потреби особового складу.

Важливим кроком стало замовлення 500 мобільних душових установок для використання в польових умовах, що мають бути поставлені до кінця 2024 року. Проте військові, особливо жінки, все ще змушені самостійно або за допомогою волонтерів забезпечувати себе більшістю необхідних засобів гігієни, зокрема туалетним папером та прокладками для менструації, що створює додаткові труднощі під час перебування на віддалених позиціях та в польових умовах.

Рекомендації

До Міноборони:

1. Провести аудит щодо рівня забезпеченості жінок у ЗСУ елементами БЄК з урахуванням різних посад та роду військ шляхом проведення централізованого опитування (наприклад, з використанням системи Армія+);
2. Розробити й затвердити жіночі специфікації для таких елементів зимової уніформи: штанів і куртки вітровологозахисних, костюма утепленого спеціального (куртка та штани), маскувального костюма, а також зимової та демісезонної білизни;
3. Розширити розмірну сітку, додавши менші розміри таких елементів БЄК: зимові рукавички, бойова сорочка, фуфайка, а також більші розміри у ТС жіночої спідньої білизни (топ та труси);
4. Затвердити зразки-еталони бронежилета полегшеного для жінок, зимових та демісезонних курток і штанів та термобілизни;
5. На законодавчому рівні запровадити механізми компенсації витрат військовослужбовицям за придбані засоби гігієни, спіднє, білизну демісезонну та для зимової погоди за власний кошт та спростити механізм компенсації за придбане речове майно;
6. Конкретизувати положення наказу Міноборони №232, доповнивши його таким поняттям як «Літній польовий костюм (тип 2)» замість «Літній польовий костюм» (наразі зазначений наказ оперує тільки поняттям «Літній польовий костюм», що не охоплює жіночу модель);
7. Розробити інструкцію для персоналу, відповідального за видачу форми, щодо особливостей підбору розмірів для військовослужбовиць.

До Командування Сил Логістики:

• Запровадити постійний моніторинг отримання військовослужбовцями закупленого майна шляхом проведення виїзних перевірок, проведення опитувань тощо;
• Переглянути планування закупівель для своєчасного постачання речей по сезону;
• Включити до Переліку товарів та обсягів на 2025 рік нові елементи жіночої зимової форми, бронежилету, натільної білизни, а також комплектів особистої гігієни, а також передбачити достатню кількість предметів БЄК, що закуповуються за універсальними ТС;
• Передбачити заготовлення 10% запасу елементів БЄК для військовослужбовиць на час дії воєнного стану для підбору необхідних розмірів;
• Ініціювати проведення обліку залишків продукції, поставлених на склади ОЦЗ, зокрема у розмірах, передбачених для жінок;
• Провести інструктаж для персоналу, відповідального за видачу форми, щодо особливостей підбору розмірів для військовослужбовиць;
• Розпочати систематичний збір даних про фактичні розміри форми, які обирають військовослужбовиці, для подальшого аналізу та вдосконалення системи забезпечення та запровадити оновлення даних в індивідуальному порядку;
• Впровадити систему зворотного зв’язку для постійного моніторингу відповідності форми потребам військовослужбовиць.

Дослідження підготовлено аналітичним центром StateWatch у співпраці з громадською організацією «Смілива Україна», що реалізовує соціальну ініціативу Arm Women Now. Це дослідження проведено в рамках програми підтримки від Спеціального радника з питань оборони посольства Великої Британії в Україні, яку імплементує EDGE Foundation та StateWatch.