У червні 2026 року з’явилася інформація про те, що Росія виводить на ринок Індії своє обладнання для виробництва чипів. Йдеться про компанію мікроелектронного холдингу ПАО «Элемент» – АО «Нанотроника», що створила дочірню компанію в індійському Бангалорі та планує постачати туди свою продукцію й допомагати російським компаніям влаштуватися на місцевому ринку. Сам ПАО «Элемент» був створений на базі активів АФК «Система» та державного ВПК-конгломерату «Ростех». «Элемент» вже перебуває під санкціями США, Японії, ЄС, Канади та України.
«Элемент» заснував компанію «Нанотроника» у 2023 році в Зеленограді під Москвою – відомому науково-виробничому центрі, який спеціалізується на електроніці та мікроелектроніці. За 2025 рік «Нанотроника» задекларувала вдвічі більший чистий збиток, ніж попереднього року – 145,97 млн руб. порівняно з 67,5 млн руб. Основною причиною назвали проблеми з придбанням імпортних компонентів через санкції щодо Росії.
Згідно з індійським агрегатором компаній, Nanotronica India Private Limited була зареєстрована ще в листопаді 2025 року. Її директорами вказані громадянин Індії Вібху Сваруп Саксена та росіяни Ігор Кондарацков і чинна гендиректорка російської «Нанотроника» Юлія Сухорослов
Юлія Сухорослова – 33-річна інженер-фізик, працювала у «Ростеху», запускала свій проєкт з обладнання для хімічного травлення. Поступово виросла до гендиректорки окремого підприємства, АО «Нанотроника». У своїх інтерв’ю вона відкрито говорить про те, що продукція її компанії й сфери на загал активно використовується для виробництва російської зброї. Єдине, що її турбує, – це те, чому Росія раніше не намагалася стати незалежною від імпорту іноземних компонентів. За мікроелектронікою, мовляв, майбутнє, тому РФ варто якомога швидше налагодити внутрішнє виробництво.
Ігор Кондарацков – полковник у відставці. У 1984 році він закінчив Військовий університет радіоелектроніки Міністерства оборони РФ у Череповці, після чого брав участь у численних військових місіях ООН в Руанді, Іраку, Косово та інших.
Згодом Ігор займався питаннями безпеки в низці російських телекомунікаційних компаній (MTС, Beeline, VEON тощо), часто в їхніх іноземних представництвах. Так, він працював у індійському представництві МТС (Sistema Shyam Teleservices Ltd) до його закриття в кінці нульових, вочевидь, набувши знань про ринок цієї країни. У мережі LinkedIn Кондарацкова тегали індійські військові та фахівці з безпеки зі словами подяки за настанови та професійні поради.
До АО «Нанотроника» входять також АО «Научно-Исследовательский Институт Точного Машиностроения» та ООО «Оптические Технологии». Щодо інституту вже ввели санкції США, ЄС та Україна. За останніми повідомленнями самих працівників, там розробили та випробували першу в РФ промислову установку для вирощування кристалів нітриду галію на кремнієвих підкладках. Це революційна розробка, поки єдина в Росії.
Вихід компанії «Нанотроника» на ринок Індії чітко демонструє, як російський військово-промисловий комплекс намагається обійти міжнародну ізоляцію. Коли за нібито комерційним технологічним стартапом у Бангалорі стоять підсанкційний конгломерат «Ростех» та відставний полковник воєнної радіоелектроніки РФ, мета цієї експансії стає очевидною.
Кремль не просто продає обладнання – він використовує досвідчених військових кадрів для побудови «сірих» логістичних ланцюгів та інтеграції у безпековий сектор інших країн. За фасадом «технологічного партнерства» ховається чіткий розрахунок російського ВПК: використати іноземний майданчик для порятунку від санкцій та забезпечити армію РФ дефіцитною електронікою. Воєнне минуле керівників не залишає сумнівів у тому, хто насправді контролює цей процес і для чого.
Раніше StateWatch публікував дослідження про те, як росіяни використовують Індію для обходу санкційних обмежень.