Інформація актуальна станом на 10 квітня 2026 року.

– На фронті сформувався дефіцит НРК через блокування поставок унаслідок змін в Податковому кодексі, якими відновили ПДВ зокрема для роботизованих систем.

– Із початку року агенція не уклала жодного контракту на бронеавтомобілі на тлі невизначеності щодо кредиту ЄС обсягом 90 млрд євро.

– Протягом березня не вдалося реалізувати торги на пальне й мастила на 3,7 млрд грн.

– Генштаб перейшов на формування потреби в БпЛА за ТТХ замість конкретних моделей. Також запроваджено диверсифікацію закупівель – замовлення розподілятимуть між кількома учасниками, щоб знизити ризики зриву поставок та зменшити залежність від обмеженого кола виробників.

– У березні через порушення строків розірвали контракти на постачання 8 826 китайських безпілотників DJI Matrice.

– Через зрив поставок харчових наборів за контрактами ТОВ «Черкаський м’ясокомбінат» та ТОВ «Юсмак» розірвано 7 договорів на 4,9 млрд грн.

У березні Агенція оборонних закупівель ДОТ (ДОТ) оголосила 99 тендерів (247 лотів) з очікуваною вартістю 15,1 млрд грн. Понад половину (8,1 млрд грн) склали тендери на пально-мастильні матеріали. Більше як 81% усіх закупівель на Prozorro ініціювали за спрощеною процедурою, ще 19% – за рамковою угодою виключно для придбання БпЛА. Сукупно до торгів долучилися 62 компанії без урахування закупівель дронів. Водночас середній показник пропозицій на 1 тендер становить 1,6. Найбільш конкурентно пройшли закупівлі БпЛА – 2,7 пропозиції на торги.

У березні ДОТ уклав 106 договорів на суму 4,5 млрд грн – за результатами торгів, оголошених як у березні, так і раніше. Це у 3,5 раза менше порівняно з лютим (15,7 млрд грн). Різниця зокрема зумовлена серією неуспішних та скасованих лотів на суму 4,5 млрд грн – переважно на пальне (3,6 млрд грн) через коливання цін на нафту на тлі війни на Близькому Сході.

З-поміж укладених контрактів у березні витрати на речове майно склали майже 500 млн грн. На БпЛА пішло 126,5 млн грн, однак ця сума не враховує приховані прямі контракти агенції та закупівлі через DOT-Chain Defence. Мастильні матеріали законтактували на 35,7 млн грн, водночас пальне не придбали взагалі.

БпЛА

Основні ризики:

– розірвання контрактів через порушення строків постачання

У березні через Prozorro придбали 1 000 DJI Mavic 3E за середньою ціною 126 460 грн. Водночас із початку 2026 року по кінець квітня через систему DOT-Chain Defence законтрактовано 613 тис. БпЛА, а загальна сума фактично сплачених коштів становить 14 млрд грн.

Натомість протягом місяця розірвали 6 договорів на 8 826 безпілотників китайського виробництва на загальну суму 1,4 млрд грн. Зрештою не поставили 5 326 DJI Matrice 4E, а також 3 500 – Matrice 4T. Усі договори розірвали через порушення строків надходжень. Моделі Mavic і Matrice широко використовують для розвідки, спостереження та коригування вогню, але Mavic – для швидкої й ближньої дії, тоді як Matrice – для глибшої та технічно складнішої.

Розірвані контракти зокрема зумовлені логістичними труднощами. Певною мірою вони повʼязані з політикою Китаю, який від березня 2025 року оголосив про заборону поставок дронів до України та інших європейських країн, які можна використовувати у військових цілях. Окремі постачальники ДОТ у 2025 році зазнавали труднощів через експортні обмеження з боку Китаю, що впливало на строки виконання контрактів.

Водночас протягом місяця відбулася низка важливих процедурних інновацій. Генеральний штаб формує Потребу в БпЛА за тактико-технічними характеристиками (ТТХ), а не за конкретними моделями чи виробниками, як було раніше. В основу заявки братимуть дані з поля бою із цифрової системи Mission Control. StateWatch раніше наголошував у своєму дослідженні на ризиках контрактування за назвами та рекомендував орієнтуватися на ТТХ для уникнення преференцій для конкретних виробників. Детальніше про це йдеться в лютневому моніторингу StateWatch.

Крім того, ДОТ запровадив механізм диверсифікації закупівель БпЛА, наземних роботизованих комплексів і боєприпасів. Замовлення розподілятимуть між кількома постачальниками за наявності двох і більше прийнятних пропозицій. Це має підвищити стабільність постачань та знизити залежність від обмеженого кола виробників.

Дефіцит наземних роботизованих комплексів

Основні ризики:

– блокування поставок НРК через зміни в Податковому кодексі

З початку 2026 року на фронті спостерігається дефіцит наземних роботизованих комплексів (НРК), критично важливих для логістики, евакуації та забезпечення підрозділів на передовій. Про це вперше повідомила журналістка ТСН із посиланням на дані військових Донецького та Запорізького напрямку, а згодом проблему визнали й у Міноборони.

Попри те, що Потребу в НРК від Генштабу подали ще в січні, а частина техніки вже виготовлена, роботизовані комплекси не надходили у війська та залишалися на складах виробників. Причина полягала в зміні податкового законодавства. Наприкінці 2025 року Верховна Рада виключила п. 64 підр. 2 р. ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу, яка звільняла електромобілі від ПДВ до 2026 року. Оскільки НРК класифікуються як електрокари, пільга поширювалася й на них.

Контракти, які уклали раніше без урахування ПДВ, мали переглядати. Виробники почали вимагати дофінансування для покриття податкової різниці, що призвело до паузи у виконанні договорів.

У результаті підрозділи змушені самостійно покривати Потребу в НРК власними ресурсами або завдяки волонтерам.

У відповідь Михайло Федоров зазначив, що контракти будуть розблоковані завдяки дофінансуванню від Міноборони. Також на початку лютого відбулася міжвідомча нарада, де підтримали необхідність внесення змін до Податкового кодексу, а узгоджені правки вже передані на розгляд парламенту.

Також відомо, що у 2026 році планується законтрактувати 25 000 роботизованих комплексів – удвічі більше, ніж торік. Агенція вже уклала 19 контрактів із виробниками НРК на суму 11 млрд грн.

Ризик зриву поставок бронеавтомобілів

Основні ризики:

– затримка у визначенні Потреби, що блокує укладання нових договорів

Від початку 2026 року агенція не уклала жодного контракту на бронеавтомобілі – саме в першому кварталі року зазвичай формуються поставки техніки на весь 2026 рік.

До війська наразі надходить техніка в межах двох чинних контрактів. Укладання нових угод стане можливим лише після того, як Генштаб надасть дані про Потребу в бронетехніці – цього варто очікувати не раніше другого півріччя.

Зазвичай контракти на постачання бронетехніки укладають до березня, що дає виробникам змогу забезпечувати поставки протягом наступних 9-12 місяців. Водночас нетипова піврічна пауза в замовленнях може призвести до помітного зниження темпів.

Виробники пов’язують зупинку замовлень із загальним скороченням оборонних витрат – зокрема через невизначеність щодо кредитної програми ЄС на 90 млрд євро, яку раніше заблокувала Угорщина. За планом, близько 60 млрд євро із цієї суми мали спрямувати на військову підтримку у 2026-2027 роках. Водночас після перемоги на парламентських виборах опозиційної партії «Тиса» Угорщина змінила свою позицію, і наприкінці квітня Рада ЄС розблокувала пакет підтримки. Перший транш очікується протягом травня-червня, що буде спрямований, зокрема, на виробництво зброї, а також закупівлю летальних позицій, яких не виготовляє Україна, у партнерів.

Закупівлі харчових продуктів та води

Основні ризики: 

– укладання контрактів на харчові набори за Каталогом за заниженими цінами та подальше розірвання низки контрактів

– визнання переможцями компаній, які раніше постачали неякісну продукцію

Наприкінці 2025 року ДОТ уперше законтрактував харчування для ЗСУ на весь 2026 рік. Раніше такі закупівлі проводилися окремо на кожне півріччя. Втім, уже в березні та на початку квітня частину договорів розірвали – зокрема 3 із 16 договорів – через невиконання постачальниками зобов’язань на тлі суттєвого зниження цін під час торгів – з очікуваної вартості 172 грн за набір – до фактичної ціни 122 грн.

Зокрема, агенція розірвала договір на постачання продуктових наборів за Каталогом із ТОВ «Черкаський м’ясокомбінат» (на 1,2 млрд грн) та два – із ТОВ «Юсмак» (на 3,5 млрд грн). Обидві компанії не виконали умов контрактів і зірвали перші партії поставок.

За умовами договору, «Черкаський м’ясокомбінат» мав забезпечити майже 10 млн продуктових наборів до кінця 2026 року. Ця компанія запропонувала найнижчу ціну на торгах – 123,5 грн за комплект. ТОВ «Юсмак» своєю чергою мало поставити 27,4 млн наборів.

Примітно, що у 2024 році обсяги контрактів «Черкаського м’ясокомбінату» знизили на майже 95% – з 3,13 млрд до 180 млн грн через непоставки.

Окрім цього, раніше ТОВ «Юсмак» зірвало постачання 334,5 тис. сухпайків у межах чотирьох контрактів, які уклали у листопаді 2025 року. Через недотримання строків поставок у березні 2026 року ДОТ розірвав і ці договори.

Протягом березня ДОТ підписав 14 договорів на харчування та воду на 3,66 млрд грн, заощадивши 1,1 млрд грн.

Контракти харчових наборів за Каталогом

У березні ДОТ підписав 4 договори за Каталогом на 2,8 млрд грн. У межах нових закупівель передбачено майже 23 млн харчових наборів для військових. Водночас під час торгів учасники знову суттєво знизили пропозиції: середня ціна одного набору у контрактах становить близько 122 грн. Це на чверть нижче від очікуваної вартості. Таке істотне зниження ціни створює ризики повторного зриву постачань.

Найбільший обсяг контрактів за Каталогом отримало ТОВ «Гранд консалт» – на 1,1 млрд грн. Компанія фігурує в кримінальному провадженні, відомому як «яйця по 17». До листопада 2024 року власницею фірми «Гранд консалт» була Тетяна Глиняна, яка нині перебуває в розшуку НАБУ.

З-поміж усіх контрактів за Каталогом на суму 3,7 млрд грн, які підписали у 2026 році, найбільшим постачальником є «Гранд консалт». Із ним уклали 3 договори на 1,67 млрд грн.

Сухі пайки

ДОТ також уклав 3 контракти на 81 480 стандартних добових наборів із ТОВ «Ходорівський м’ясокомбінат». Компанія самостійно виробляє близько 25% складових – перші та другі страви (борщі, супи, каші з м’ясом). Інші складові – від галет і сухарів до чаю, кави та спецій – закуповує в інших виробників і дистриб’юторів.

Водночас 32 лоти на закупівлю сухпайків виявилися неуспішними – на суму 583,6 млн грн. Планувалося придбати 1 402 394 добових наборів за очікуваною вартістю 416,15 грн за одиницю. Однак торги не відбулися через пропозиції, що не відповідали вимогам. Участь у торгах брав уже згаданий «Гранд Консалт», проте його пропозицію відхилили через брак довідки про відсутність банкрутства.

Після провальних торгів у 2022 році, коли законтрактовані партії сухпайків вилучали через невідповідність якості, системні закупівлі стартували лише наприкінці 2024 року. У 2025 – законтрактували вже 4,1 млн, а фактично поставлено 453 тис. пайків. Але цього вкрай недостатньо, адже набір розрахований на одну людину на день. Детальніше про ринок і проблеми постачання сухпайків у матеріалі «Закупівлі сухпайків для ЗСУ: причини збоїв у постачанні та оцінка ринку – аналіз StateWatch».

Загалом у березні постачальниками харчів та води стали 6 компаній.

Речове майно

Основні ризики:

– невідповідність встановлених норм видачі адаптивного одягу фактичним потребам

– неузгодженість порядку постачання адаптивного одягу до цивільних закладів охорони здоров’я

У березні ДОТ підписав 14 договорів на постачання засобів захисту, спорядження і адаптивного одягу на 499 млн грн. Економія склала 1,46 млн грн.

Тактичні навушники

Найбільший обсяг фінансування припав на закупівлю 40 000 навушників виробництва шведського підрозділу 3M (3M Svenska AB) на 381,7 млн грн (9 543 грн за одиницю). Контракт отримало ТОВ «Топ-текс» майже без економії. Інші конкуренти хоч і пропонували дешевші товари, проте не подали повний пакет документів. Один із учасників, ТОВ «ТД «Мірас-трейд Ко», також пропонував поставити шведські навушники того ж виробника за нижчою ціною. Проте компанія не забезпечила всіх необхідних довідок. Цей учасник брав участь у торгах ДОТ у 2024 році на 17 лотах, але жодного разу не виграв.

Уніформа і спіднє

Через відсутність пропозицій не відбулися закупівлі речового майна. Зокрема, не вдалося закупити 35 300 літніх польових костюмів на 65,7 млн грн, 15 600 пар літніх черевиків на 34,7 млн грн та 17 600 сорочок-поло на 9,4 млн грн.

Крім того, не відбулися закупівлі базових речей: 10 400 одиниць чоловічої білизни (1,2 млн грн), 17 600 шарфів-труб (1,2 млн грн) та 4 100 комплектів жіночої спідньої білизни на 694 тис. грн.

Адаптивний одяг

Також агенції вдалося укласти 10 договорів на постачання адаптивного одягу на загальну суму 94,3 млн грн. Зокрема, законтрактовано 100 000 шортів на 42 млн грн, 75 000 майок на 22,2 млн грн, ще 35 000 штанів – на 18,1 млн грн, а також 30 000 фуфайок з коротким рукавом на 12,1 млн грн.

Нагадаємо, що адаптивний одяг входить до складу «Пакунку пораненого». Він розроблений з урахуванням потреб поранених і людей з обмеженою рухливістю, має вільний крій і оснащений текстильними застібками або магнітними елементами.

Водночас забезпечення адаптивним одягом супроводжується низкою системних проблем. Постанова № 1234 прямо передбачає видачу «Пакунку пораненого» не лише у військових шпиталях, а також цивільних лікарнях, де поранені лікуються тривалий період. На практиці цей процес не був організований належним чином. Це призвело до ситуації, коли значна частина поранених військовослужбовців, які проходять лікування саме в цивільних лікарнях, фактично залишалася поза системою забезпечення. Водночас адаптивний одяг постачають на стабілізаційні пункти, хоча часто нагальної потреби в цьому немає. Таким чином, формально наявна норма не забезпечує фактичного доступу до адаптивного одягу, що створює розрив між задекларованою політикою та її реалізацією.

Загалом у березні контракти на речове майно уклали з 9 компаніями.

Паливно-мастильні матеріали

Основні ризики:

– стрімке коливання світових цін на нафту

– зменшення законтрактованих обсягів, що створює ризик недоотримання необхідного пального

Наприкінці лютого відбулося загострення бойових дій на Близькому Сході, що спричинило різке зростання цін на світовому нафтовому ринку. Якщо в лютому нафта коштувала 72 долари за барель (марки Brent), то станом на кінець березня вона зросла до пікової вартості на 64% – до 118 доларів. Після оголошеного перемир’я ціни почали поступово знижуватися і на середину квітня становили 94 долари. Це вплинуло на український ринок, зокрема й контракти ДОТ.

До кінця березня АТ «Укрнафта» мала поставити 31 727 тонн арктичного дизелю, ймовірно, для покриття квітневих потреб. Проте фактичний обсяг постачання було зменшено на 9,35% – з початково запланованих 35 000 тонн до 31 729 тонн. Підставою для зменшення стало підвищення ціни на 10%, що дозволено відповідно до п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», а також постанов КМУ № 1178 та № 1275, які регулюють особливості здійснення закупівель в умовах воєнного стану.

Водночас у квітні оголосили 6 лотів на суму 2,3 млрд на пальне, що мало б стабілізувати ситуацію.

Неуспішні закупівлі

Серед неуспішних березневих закупівель найбільшу частку не вдалося реалізувати в категорії ПММ (3,74 млрд грн). Зокрема, закупівлі на придбання 35 000 тонн літнього дизелю (2,9 млрд грн) скасували через неможливість узгодити цінові умови.

Згідно пп. 7 п. 19 постанови КМУ № 1178, підвищення ціни за одиницю товару обмежене – не більше ніж на 10% за раз. Водночас потенційний учасник зазначив, що в березні 2026 року ціни на дизель зросли більш ніж на 50% порівняно з лютим і залишалися нестабільними. За таких умов постачальники не готові працювати з фіксованою ціною.

Компанія запропонувала перейти до формульного ціноутворення (з прив’язкою до міжнародного індикатора Platts), однак змінити умови закупівлі не вдалося. У результаті торги скасували через неможливість усунути розбіжності.

Проте наприкінці березня агенція переоголосила аналогічні торги на придбання 35 000 тонн літнього дизелю (2,9 млрд грн), але вже з використанням формульного ціноутворення з прив’язкою до міжнародного індикатора Platts. У результаті це дозволило узгодити цінові умови з ринком, й АТ «Укрнафта» підписала у квітні 17 контрактів на суму 2,3 млрд грн.

Також у цій категорії не відбулися закупівлі палива для реактивних двигунів РТ, різних видів олив і хімічних рідин на суму 812,7 млн грн – через відсутність учасників.

Підписані договори

Хоч у березні ДОТ не закупив жодного літра дизелю, проте підписав 7 контрактів на постачання мастильно-хімічних рідин на суму 35,7 млн грн. Водночас агенції вдалося заощадити 1,8 млн грн. Найбільшу частку від загальної суми контрактів склав договір (10,3 млн грн) з ТОВ «Завод технічних масел «Аріан» на постачання 30 тонн оливи МГЕ-10А. У березні контракти на постачання мастил та оливи уклали з 3 компаніями.

Рекомендації на основі аналізу викликів у березні 2026 року

У межах моніторингу StateWatch проаналізовано виключно закупівлі, оприлюднені в електронній системі Prozorro. Відповідно до вибірки не включено прямі договори та інші закупівлі, зокрема зброї та військової техніки, інформація про які містить державну таємницю та/або не була оприлюднена в системі. Відтак кількість договорів та їхня загальна сума, подана у моніторингу, відображає лише частину фактично законтрактованого обсягу.