Інформація актуальна станом на 6 травня 2026 року.

Ключові знахідки

• Вперше для ЗСУ закуплено 2 000 жіночих модульних бронежилетів. Попри позитивні зрушення, цього вкрай недостатньо: станом на березень 2026 року в лавах ЗСУ налічується понад 55 тис. військовослужбовиць.
• За ініціативи ДОТ п’ять країн-партнерів заснували міжнародну коаліцію у сфері оборонного забезпечення – CORPUS.
• У квітні ДОТ уклав 142 договори на суму 7,6 млрд грн. Майже половина – закупівлі пального. Ці контракти уклали після серії березневих неуспішних лотів на тлі загострення воєнних дій на Близькому Сході.
• Глобальний дефіцит оптоволокна спричинив зростання його вартості у 5-7 разів, через що ціни на оптоволоконні FPV-дрони на маркетплейсі Brave1 Market зросли вдвічі. У відповідь ДОТ запровадив механізм коригування цін у контрактах на такі дрони.
• ДОТ запровадив механізм авансування виробників у системі DOT-Chain Defence. Тепер компанії, які стабільно виконують контракти, можуть отримувати частину коштів наперед. 
• ТОВ «Партнер Юкрейн» зірвало постачання сухпайків, ТОВ «СМ-касмад» та ТОВ «ЮТ компані» – м’ясних консервів. З-поміж законтрактованих 1,4 млн пайків поставлено лише 12,3%. А 30% із 1,69 млн кілограмів консервів залишилося непоставленими. 
• Після серії невдалих березневих торгів ДОТ перейшов на формульне ціноутворення для закупівель дизелю.

У квітні Агенція оборонних закупівель ДОТ (ДОТ) оголосила 158 тендерів (250 лотів) з очікуваною вартістю 18,4 млрд грн. Більшу частину (11,1 млрд грн) склали тендери на придбання харчування. Понад 87% усіх закупівель на Prozorro ініціювали за спрощеною процедурою, ще 7% – за рамковою угодою. Ще 4% припали на відкриті торги з особливостями та 2% закупівлі без використання електронної системи – для забезпечення операційної діяльності агенції. Сукупно до торгів долучилася 101 компанія без урахування закупівель дронів. Водночас середній показник пропозицій на 1 тендер становить 1,51. Найбільш конкурентними стали торги на БпЛА – 4,8 пропозиції на тендер.

Показники конкурентності в оголошених закупівлях ДОТ у квітні 2026 року

Показник «кількість пропозицій на 1 торги» охоплює лише успішні лоти та може містити похибку, пов’язану з роботою системи BI Prozorro. Аналіз не охоплює закупівлі озброєння, військової техніки, спеціальних засобів та інші закупівлі з обмеженим доступом до даних.
*Не включено оборонні закупівлі агенції та договори у межах поставок через DOT-Chain Defence.

У квітні ДОТ уклав 142 договори на суму 7,6 млрд грн – за результатами торгів, оголошених як у квітні, так і раніше. Найбільшу частку – 46,4% (3,52 млрд грн) – становили закупівлі паливно-мастильних матеріалів. Контрактування відновилося після серії березневих неуспішних лотів, спричинених різким здорожчанням нафти на тлі війни на Близькому Сході. На БпЛА спрямовано 2,6 млрд грн (34,8%), однак ця сума не враховує прихованих прямих контрактів агенції та закупівель через DOT-Chain Defence. Витрати на харчування склали 784,5 млн грн, на речове майно – 600,2 млн грн.

Укладені контракти ДОТ у квітні 2026 року

Інституційні зміни

Протягом місяця відбулося кілька важливих змін у сфері оборонних закупівель.

На початку місяця Уряд надав ДОТ статус централізованої закупівельної організації (ЦЗО). Відтепер ДОТ адмініструє електронний каталог товарів Prozorro для оборонних замовників. Поки каталог охоплює чотири категорії: нові пікапи, мотоцикли, квадроцикли та баггі – виключно для Сил оборони.

Ця зміна спрощує закупівлі для військових частин. Раніше підрозділи самостійно аналізували ринок, перевіряли постачальників і проводили закупівлі. Тепер ці функції централізовано виконує ДОТ. Агенція проводить ринкові консультації, уніфікує вимоги до товарних категорій та перевіряє учасників. Замовнику достатньо обрати потрібну категорію та оголосити запит. Система автоматично проводить відбір серед уже перевірених постачальників.

Міжнародна військова допомога

Після розблокування Радою ЄС кредитної програми на 90 млрд євро, з яких близько 60 млрд євро передбачено на військову підтримку у 2026-2027 роках, Кабінет Міністрів ухвалив зміни до порядку координації міжнародної військової допомоги. Тепер Міноборони може залучати міжнародні кошти на закупівлі не лише для власних потреб, а і для всіх структур Сил оборони. Міністерство стане «єдиним вікном» для збору та узагальнення потреб сектору безпеки й оборони. Йдеться, зокрема, про потреби:

• Національної гвардії України;
• Державної прикордонної служби України;
• Служби безпеки України;
• іншими формуванням, які беруть участь в обороні держави.

ДОТ, своєю чергою, зможе проводити закупівлі за кошти міжнародних партнерів в інтересах усього сектору безпеки та оборони.

Міжнародна коаліція CORPUS

За ініціативи ДОТ Україна разом із країнами-партнерами заснувала міжнародну коаліцію у сфері оборонного забезпечення – CORPUS (Coalition for Resilient Procurement and Unified Support). До неї вже долучилися закупівельні агенції Фінляндії, Італії, Норвегії, Швеції та Великої Британії, однак коло учасників залишається відкритим для розширення.

Взаємодія між агенціями відбуватиметься на операційному рівні – через обмін рішеннями щодо роботи з ринком, цифрових інструментів, антикорупційних і комплаєнс-практик, а також організації постачання. Це має допомогти ефективніше планувати закупівлі та вибудовувати стабільні ланцюги постачання.

Арсен Жумаділов очолюватиме коаліцію протягом першого року. Надалі головування здійснюватиметься на ротаційній основі за одностайним рішенням учасників.

БпЛА

Основні ризики:

• дефіцит і різке подорожчання оптоволокна
• залежність від китайських компонентів створює ризики для стабільності виробництва

Цінова криза на ринку оптоволоконних дронів

Сили оборони дедалі більше потребують FPV-дронів на оптоволокні, ціна на яке у світі зросла щонайменше у 5-7 разів від січня 2025 року. Причина здорожчання оптоволокна – стрімка розбудова дата-центрів як частина ШІ-інфраструктури та зростання попиту для військових потреб у РФ та Україні. 

Такі дрони менш вразливі до засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), оскільки керуються через фізичний кабель, а не радіосигнал. 

Оскільки 60% світового виробництва зосереджено в Китаї, ціноутворення переважно залежить саме від китайського ринку. За рік кілометр стандартного кабелю у Китаї подорожчав майже утричі: з $2,33 у січні 2025 року до $5,83 у січні 2026, а вже наприкінці першого кварталу вартість сягнула $30 за кілометр. Так, з урахуванням актуальних даних з відкритих джерел, станом на березень 2026 року ціна кабелю зросла приблизно у 12 разів з січня 2025 року.

Китайські виробники переорієнтувалися на власні інфраструктурні проєкти та фактично пріоритизували експорт для російського ВПК. Менші обсяги випускають США, Південна Корея, Японія та Італія – а їхня продукція коштує до $50 за кілометр оптоволокна. Тоді як Росія продовжує закуповувати китайські котушки та кабелі, Україна змушена поєднувати обидва джерела імпорту.

Виробники таких БпЛА паралельно збільшують ціни на державному маркетплейсі Brave1 Market – у середньому вдвічі: від 30-60 тис. грн у контрактах 2025 року до 66-122 тис. грн на початку травня 2026-го. Ціновий стрибок зумовлений вимушеним частковим переходом українських виробників з китайського оптоволокна, що коштував близько $7 за кілометр, на європейські та американські аналоги кабелю, вартість яких вже сягає $50. Вартість лише сировини зросла у 5-7 разів. Водночас значна частина позицій на маркетплейсі залишається недоступною для замовлення через тривалі процедурні погодження та перегляд контрактів. 

Окремою проблемою стали централізовані контракти ДОТ із фіксованою ціною, яка вже не відповідала ринковій. У відповідь Міноборони та ДОТ ініціювали зміни до процедури закупівлі безпілотних систем з оптоволоконним каналом керування. З кінця березня агенція може коригувати вартість контрактів пропорційно до змін ціни компонентів таких дронів – оптоволокна, котушок, бобін тощо. Для цього постачальники мають надати оновлені розрахунки або експертний висновок. Водночас станом на кінець квітня 2026 року війську централізовано поставили понад 92% обсягів поставлених дронів на оптоволокні від показників минулого року (374 тис. дронів).

DOT-Chain Defence

Із початку 2026 року по кінець квітня через систему DOT-Chain Defence законтрактовано 613 тис. БпЛА, а загальна сума фактично сплачених коштів становить 14 млрд грн. 

У квітні ДОТ запровадив механізм авансування виробників: раніше система працювала лише за принципом післяплати після поставки. Тепер компанії, які стабільно виконують контракти, можуть отримувати частину коштів наперед. Це має допомогти виробникам швидше масштабувати виробництво та постачання дронів.

Також у квітні доступ до системи отримали підрозділи «Лінії дронів». Міноборони виділило 2,1 млрд грн для роботи в маркетплейсі. Менш ніж за два тижні вони сформували замовлення на 184,8 млн грн. Перші поставки на 40,8 млн грн уже передали підрозділам.

«Лінія дронів» – президентський проєкт, започаткований у 2025 році, спрямований на масштабування найефективніших підрозділів безпілотних систем та їх інтеграцію з піхотою в єдину ударну структуру. 

Раніше підрозділи отримували техніку через мотиваційну модель програми «Армія дронів. Бонус»: за виконання бойових завдань або ураження цілей військові отримували бали, які могли витратити на закупівлі через Brave1 Market та DOT-Chain Defence. Після роботи з маркетплейсом підрозділи висловили бажання спрямовувати частину коштів прямого фінансування на закупівлі через DOT-Chain Defence.

Закупівлі розвідувальних БпЛА через Prozorro

Водночас у квітні через Prozorro придбали 15 525 різних видів китайських розвідувальних БпЛА на 2,6 млрд грн. Ці дрони призначені для розвідки ворожих позицій у глибокому тилу та коригування артилерії.

Найбільше законтрактували модель DJI Matrice 4Т – 5 800 комплектів. Найдорожчим видом є Autel Evo Max 4N із середньою ціною в контрактах – 219 тис. грн за одиницю.

Закупівлі БпЛА у квітні 2026 року

Водночас протягом квітня ДОТ розірвав два контракти на закупівлю розвідувальних БпЛА через Prozorro. Зокрема, договір на постачання 251 одиниці DJI Matrice 4T на суму 45,8 млн грн та 200 одиниць DJI Matrice 4E на 28,7 млн грн. Підставою, імовірно, стала невідповідність вимогам щодо якості – в обох випадках раніше укладалися додаткові угоди щодо якості товару.

Закупівлі харчування

Основні ризики: 

• системні зриви поставок сухпайків через невиконання контрактів
• обрання переможцями компаній, які раніше постачали неякісну продукцію

Сухпайки

ТОВ «Партнер Юкрейн» зірвало постачання сухпайків через порушення строків – у квітні ДОТ розірвав 14 договорів на суму 456,7 млн грн. Компанія зобов’язувалася поставити 1,2 млн стандартних та 220 тис. посилених сухпайків до грудня 2025 року. Однак станом на кінець квітня 2026 року фактично поставлено з цих розірваних договорів лише 169 614 посилених пайків, а стандартних –  796 618 штук.

Цього вкрай недостатньо з огляду на те, що набір розрахований на одну людину на день. Детальніше про ринок і проблеми постачання сухпайків у матеріалі «Закупівлі сухпайків для ЗСУ: причини збоїв у постачанні та оцінка ринку – аналіз StateWatch».

У квітні агенція підписала 17 договорів на придбання 1,9 млн стандартних сухпайків (меню №1-14) на загальну суму 784,5 млн грн. Економія склала 13,6 млн грн. 

Найбільший обсяг – 905 086 наборів – законтрактували в дніпровського ТОВ «Діджетел» за найвищою ціною серед учасників: 416 грн за одиницю. Водночас компанія пов’язана з ТОВ «Партнер Юкрейн», договори з якою щойно розірвали. Обидві фірми мають спільного співзасновника – венчурний фонд «ВС Інвестмент» дніпровського бізнесмена Владислава Штіпельмана.

Найменший обсяг – 140 000 пайків на 52,9 млн грн – законтрактували в ТОВ «Ходорівський м’ясокомбінат». Новим постачальником сухпайків (611 002 наборів) став також ТОВ «Гранд консалт» – на 247,3 млн грн. Раніше компанія постачала для ДОТ виключно продуктові набори за Каталогом, проте в березні 2026 року вперше взяла участь у торгах на сухпайки. «Гранд консалт» фігурує в кримінальному провадженні, відомому як «яйця по 17». До листопада 2024 року власницею фірми «Гранд консалт» була Тетяна Глиняна, яка нині перебуває в розшуку НАБУ. 

Втім, понад половину квітневих торгів на сухпайки виявилися неуспішними – 19 із 36 лотів (53%) не відбулися через відсутність учасників. Унаслідок цього не вдалося придбати 957 495 стандартних пайків на суму 402,6 млн грн.

Закупівлі сухпайків у квітні 2026

М’ясні консерви

Також у квітні через порушення строків поставок ДОТ розірвав 3 договори на постачання м’ясних консервів із ТОВ «СМ-касмад»: 218 337 кг «Свинини тушкованої» (34,9 млн грн), 98 280 кг «Сніданків м’ясних» (17 млн грн) та 84 105 кг «Яловичини тушкованої» (19,9 млн грн). 

На початку травня агенція розірвала ще один договір із ТОВ «ЮТ компані» на постачання 98 280 кг «Сніданків м’ясних» на 17,7 млн грн. Підставою стало одночасно порушення строків поставок та невідповідність відібраних зразків вимогам ДСТУ, що унеможливило відвантаження товару.

Увесь товар мав бути поставлений до кінця березня 2026 року. Унаслідок розірвань із 1,69 млн законтрактованих кілограмів консервів уже 30% залишилися непоставленими.

Речове майно

Основні ризики:

• недостатній обсяг Потреби у речовому майні для військовослужбовиць
• родинні зв’язки між учасниками торгів 
• обрання переможцями компаній, які раніше постачали неякісну продукцію

У квітні ДОТ підписав 55 договорів для постачання речового майна на 600,2 млн грн із економією 26,7 млн грн. Деталі про окремі ключові закупівлі відображені в таблиці.

Закупівлі речового майна у квітні 2026

Бронежилет

Найбільший обсяг фінансування в категорії речового майна – 42,5 млн грн – припав на закупівлю 2 300 модульних бронежилетів (комплектність 1-5). 

Договір на 2 000 бронежилетів уклали з ТОВ «Лідер-НТЗ» за ціною 16 400 грн за одиницю – із поставкою до кінця вересня 2026 року. Ще 300 одиниць законтрактували з єдиним учасником ТОВ «Укртак.ЮА» за 32 202 грн – із поставкою до кінця червня. 

Очікувана вартість за двома лотами різниться майже на 50% – 21 639,50 грн за 2 000 бронежилетів проти 32 213 грн відповідно за 300 одиниць, що, ймовірно, зумовлено меншим обсягом і стислішими строками поставки в другому контракті.

ТОВ «Лідер-НТЗ» уперше з’явилося на торгах ДОТ у січні 2026 року. За місяць до цього компанія мала назву «Темп-2000» і входила до корпоративної групи «Темп-3000» Юрія Євтушенка – власником був його син Гліб Євтушенко. Після першої перемоги на торгах – контракту на постачання 40 000 бойових шоломів на суму 295,84 млн грн – Гліб Євтушенко вийшов зі складу власників, а компанія – з корпоративної групи.

На квітневих торгах на постачання бронежилетів «Лідер-НТЗ» запропонував модель «Корсар М3мп-6» виробництва «Темп-3000». Його пропозиція склала 32,8 млн грн і виявилася переможною. «Темп-3000» також брав участь у тих самих торгах із тією ж моделлю – проте запропонував ціну на 14% вищу (37,4 млн грн) і посів друге місце.

Крім цього «Лідер-НТЗ» і «Темп-3000» спільно брали участь і в торгах на постачання 1 200 чохлів для бронежилета. «Лідер-НТЗ» запропонував найнижчу ціну – 9 833,3 грн за одиницю, однак його пропозицію відхилили через відсутність документа про працівників. У результаті договір уклали з «Темп-3000» за 12 100 грн за одиницю – наступною за ціною пропозицією.

Окремо у квітні агенція законтрактувала в «Темп-3000» 1 000 модульних бронежилетів (комплектність 1-8) за 25 855 грн та 600 полегшених – за 19 500 грн за одиницю. Це вдруге, коли ДОТ закупив полегшені бронежилети. Перші 10 000 одиниць придбали у квітні 2025 року на суму 199,97 млн грн. Ця закупівля стала третьою спробою агенції: перший тендер скасували через відсутність вимоги щодо ліцензії на продаж засобів індивідуального захисту, на другий – не надійшло жодної пропозиції.

Технічну специфікацію полегшених бронежилетів МОУ затвердило у квітні 2024 року, зразок-еталон – у жовтні того ж року. Полегшена модель важить від 7,5 до 12 кг залежно від розміру. Для порівняння: модульний бронежилет у базовій комплектації 1-5 важить від 10,5 до 15,5 кг, а комплектація 1-8 сягає до 17,5 кг.

Жіночий бронежилет

У квітні ДОТ уперше оголосив торги на придбання жіночих модульних бронежилетів (комплектність 1-5). На торги вийшов лише «Темп-3000», з яким підписали договір на 2 000 одиниць за ціною 23 520 грн за одиницю. Попри позитивні зрушення, цього вкрай недостатньо: станом на березень 2026 року лише в лавах ЗСУ налічується понад 55 тис. військовослужбовиць.

У чинних специфікаціях до модульного та полегшеного зразків передбачено додатковий елемент під кодом «Ж» – демпферні вставки на внутрішніх стінках грудного чохла або інші рішення, що адаптують бронежилет до жіночої анатомії. Наразі затверджено два зразки з таким елементом. Перший – модель «Характерниця» від ТОВ «Українська броня» – має вигнуту назовні бронеплиту, звужені плечі та розширений низ. Другий – від ТОВ «НВП «Темп-3000» – оснащений демпферними подушками для індивідуального налаштування під жіноче тіло. Розміри обох варіюються від S до XL (зріст від 162 до 190+ см), загальна вага – від 10,5 до 15,5 кг.

Засоби індивідуального обігріву

У квітні агенція підписала договір із ТОВ «Сіріус-О» на постачання 501 тис. комплектів хімічних грілок за ціною 30,5 грн за комплект. Перша партія (101 тис.) має надійти до 25 липня, решта (400 тис.) – до кінця вересня.

Новий контракт став наслідком зриву попередніх поставок. На початку квітня агенція розірвала договір із ТОВ «Приватний оператор тилу» на 501 тис. грілок за 21 грн за комплект. За умовами договору перші 200 тис. комплектів мали надійти до 20 березня – однак компанія зобов’язань не виконала. Виробник грілок ТОВ «Імекс Макс» ще на початку лютого письмово попередив агенцію про затримку: сировина закуплена, завантажена на корабель і мала прибути на початку квітня. Поставка перших 200 тис. комплектів зміщувалася до кінця травня, решта – за графіком. Попри це, договір розірвали в односторонньому порядку.

«Приватний оператор тилу» вже зривав два контракти на 300 тис. грілок, виробником яких також був «Імекс Макс». У лютому, із запізненням у два місяці, постачальник відвантажив лише 24 тис. одиниць, що призвело до зростання випадків обморожень на фронті. Попри це, наприкінці грудня 2025 року ДОТ уклав із тією ж компанією новий контракт на 501 тис. грілок – уже маючи інформацію про невиконані зобов’язання. Детальніше – у матеріалі StateWatch «Чи зігріють військових «Мамо»: аналіз зриву забезпечення ЗСУ хімічними грілками».

На повторних торгах у квітні 2026 року ДОТ відхилив двох дешевших учасників. Пропозицію ТОВ «Імекс Макс» (21,5 грн за комплект) відхилили через недостовірні документи та розірвані контракти – хоча компанія заперечує: на її думку, розірвані договори стосуються «Приватного оператора тилу» як окремої юридичної особи, а не виробника. ТОВ «Еквіпторг» (23 грн за комплект) відхилили через недоліки в документах та три розірвані договори. У підсумку переміг «Сіріус-О» – за ціною на 45% вищою від розірваного контракту.

Окуляри

У квітні агенція придбала 10 000 балістичних окулярів на суму 8 млн грн (800 грн за одиницю) у ТОВ «ТС Трейд Україна» – дистриб’ютора китайського виробника Guangdong Yijia Optical Technology Co. На початку травня законтрактували ще 6 000 окулярів за тією ж ціною.

Раніше компанія вже мала негативний досвід співпраці з ДОТ. У вересні 2024 року «ТС Трейд Україна» поставила 18 000 балістичних окулярів із маскою того ж китайського виробника – однак товар не відповідав заявленим захисним характеристикам і не забезпечував належного захисту від уламків. Про це йдеться в кримінальному провадженні ДБР. Слідство також встановило, що Міноборони зазнало збитків на суму 25,7 млн грн. 

Попри це, у лютому 2026 року агенція уклала з тією ж компанією новий договір – на 90 000 аналогічних окулярів за ціною 680 грн за одиницю, що на 15% нижче від квітневої.

Загалом у квітні контракти на речове майно уклали з 31 компанією.

Постачальники речового забезпечення у квітні 2026 року

Неуспішні закупівлі 

Квітень також позначився низкою неуспішних торгів у категорії речового майна. Через відсутність учасників не вдалося реалізувати 28 лотів на загальну суму 508,6 млн грн. Поставка товарів планувалася з кінця червня до кінця року.

Найбільше проблем виникло із закупівлею зимового одягу та літніх костюмів:

• 78 500 зимових курток – на 247,4 млн грн;
• 66 000 зимових штанів – на 147,5 млн грн;
• 35 300 літніх польових костюмів – на 68,3 млн грн.

Також не вдалося закупити рукавички, навушники, сорочки-поло, білизну та інші базові речі.

Торік торги також не відбулися через відсутність учасників – тоді агенція суттєво знизила очікувану вартість, подекуди майже вдвічі порівняно з цінами контрактів 2024 року. Після кількох місяців неуспішних закупівель ДОТ переглянув підхід і підвищив очікувану вартість до рівня контрактів 2024 року, а в деяких категоріях – і вище, що дозволило поновити контрактування. 

У квітні 2026 року очікувана вартість відповідала рівню контрактів, укладених наприкінці 2025 року, проте учасники не зайшли на торги. Можлива причина відсутності учасників – зростання собівартості виробництва, що робить участь у торгах за поточної очікуваної вартості економічно невигідною.

Паливно-мастильні матеріали

Основні ризики:

• залежність контрактів від коливань світових цін на нафту

Закупівлі мастил у квітні 2026

У квітні агенція підписала 17 контрактів з АТ «Укрнафта» на постачання 35 000 тонн літнього дизелю на суму 2,3 млрд грн – після серії невдалих березневих торгів. Тоді в умовах стрімкого зростання світових цін на нафту, постачальники відмовлялися підписувати договори з фіксованою ціною. Ситуацію вдалося розв’язати після переходу до формульного ціноутворення з прив’язкою до міжнародного індикатора Platts. Детальніше про це йдеться в моніторингу StateWatch за березень.

Для порівняння, середня ціна тонни літнього дизелю у квітневих контрактах становить 65 400 грн – удвічі більше, ніж у квітні 2025 року (близько 33 тис. грн). Стрибок зумовлений різким зростанням світових нафтових котирувань: ціна барелю Brent підскочила із 72 доларів у лютому до 118 доларів наприкінці березня на тлі загострення на Близькому Сході. Після оголошення перемир’я ринок поступово стабілізувався – до 94 доларів на середину квітня.

Окремо у квітні ДОТ підписав по два договори з АТ «Укрнафта» на постачання 5 000 тонн бензину марки А-80 на суму 299,2 млн грн та 3 000 тонн А-95 – на 232,9 млн грн. На відміну від дизельних контрактів, ці договори не передбачають прив’язки до міжнародного індикатора Platts.

Цінова динаміка за марками різниться. Вартість А-95 зросла на 34,6% порівняно з лютневими закупівлями – з 57 680 грн до 77 640 грн за тонну. Ціна А-80 змінилася значно менше: 59 830 грн за тонну проти 57 100 грн у лютому – приріст становить близько 4,8%.

Загалом у квітні контракти на паливно-мастильні матеріали уклали з двома компаніями – АТ «Укрнафта» та ПП НВФ «Імекс хімгрупп».

У межах моніторингу StateWatch проаналізовано виключно закупівлі, оприлюднені в електронній системі Prozorro. Відповідно до вибірки не включено прямі договори та інші закупівлі, зокрема зброї та військової техніки, інформація про які містить державну таємницю та/або не була оприлюднена в системі. Відтак кількість договорів та їхня загальна сума, подана у моніторингу, відображає лише частину фактично законтрактованого обсягу.

Рекомендації на основі аналізу викликів у квітні 2026 року

Міністерству оборони України

Агенції оборонних закупівель

Антимонопольному комітету України

Командуванню Сил логістики ЗСУ