Інформація актуальна станом на 9 лютого 2026 року.

– У січні Агенція оборонних закупівель ДОТ оголосила 69 тендерів на суму 17,42 млрд грн.

– Протягом місяця уклали 139 договорів на 5,87 млрд грн, понад 62% суми пішло на речове майно.

– З січня ДОТ забезпечує закупівлі нелетальних товарів на замовлення Державної спеціальної служби транспорту (ДССТ).

– Постачальник «Приватний оператор тилу» зірвав поставки хімічних грілок. Станом на початок лютого із 300 000 комплектів поставили лише 24 000 (8%). Водночас компанія разом із виробником товару «Імекс макс» фігурує в кримінальному провадженні щодо змови на торгах Державної прикордонної служби (ДПСУ) та постачання неякісних засобів обігріву.

– Після того, як Антимонопольний комітет визнав дії ТОВ «Мік» на торгах ДОТ антиконкурентними, низку речових закупівель почала вигравати компанія «Еквіпторг» – сина власника «Мік».

– Попри законтрактовані раніше харчі за Каталогом на весь 2026 рік, уже в січні агенція оголосила динамічну рамкову угоду на 54,06 млрд грн. ДОТ переконує, що це запобіжник на випадок виникнення критичної потреби у продуктових наборах до січня 2027 року.

У межах моніторингу StateWatch проаналізовано виключно закупівлі, оприлюднені в електронній системі Prozorro. Відповідно до вибірки не включено прямі договори та інші закупівлі, зокрема зброї та військової техніки, інформація про які містить державну таємницю та/або не була оприлюднена в системі. Відтак кількість договорів та їхня загальна сума, подана у моніторингу, відображає лише частину фактично законтрактованого обсягу.

Від січня 2026 року всі закупівлі для потреб Збройних Сил України – озброєння, військова техніка, речове майно, харчування та пально-мастильні матеріали – централізовано здійснює Агенція оборонних закупівель ДОТ (ДОТ). Підприємство виступає єдиною точкою відповідальності за організацію забезпечення та реалізацію комплексної стратегії постачання.

Від 2026 року агенція також забезпечуватиме Державну спеціальну службу транспорту (ДССТ) тиловою номенклатурою: продуктами харчування, речовим майном та пально-мастильними матеріалами. ДССТ формує переліки та визначає обсяги товарів і послуг, а агенція повністю реалізує закупівельний цикл. Фінансування закупівель здійснюється в межах чинного бюджету ДССТ, який на 2026 рік становить близько 2,9 млрд грн.

Загалом у січні ДОТ оголосив 69 тендерів (135 лотів) з очікуваною вартістю 17,42 млрд грн. Найбільшу частку з-поміж оголошених торгів (12,33 млрд грн) склали прозорі закупівлі безпілотних літальних апаратів (БпЛА). Понад 70% закупівель ініціювали за рамковими угодами. Сукупно протягом місяця до торгів долучилися 65 компаній. Водночас середній показник пропозицій на 1 тендер становить 1,75.

У січні ДОТ уклав 139 договорів на загальну суму 5,87 млрд грн – за результатами торгів, оголошених як у січні, так і раніше. На понад 62% коштів (3,69 млрд грн) агенція закупила речове майно. Витрати на БпЛА склали 1,95 млрд грн (33,19%), при цьому до цієї суми не включено прямі контракти агенції та DOT-Chain Defence. На категорію палива й мастил витрачено 69,54 млн грн (1,18%) та 1 договір на послуги кейтерингу на 6,12 млн грн (0,10%). Водночас на інші товари й послуги – 152,22 млн грн (2,59%).

Станом на початок року Агенція оборонних закупівель уклала контракти на озброєння вже на 40% бюджету 2026 року. Йдеться про всі договори АОЗ включно з тими, що не підлягають публікації на Prozorro.

Літальні апарати (БпЛА)

Ще в грудні 2025 року АОЗ розпочала закупівельний процес на 2026 – уперше контрактування БпЛА стартувало заздалегідь. Паралельно агенція вже має контракти з термінами відвантаження озброєння та військової техніки у 2026 році. Також продовжують діяти трирічні контракти на зброю та техніку, підписані раніше, які охоплюють поставки у 2026 році.

Варто зауважити, що агенція оборонних закупівель ДОТ закуповує безпілотні літальні апарати (БпЛА) трьома методами:

1. Прямі контракти – договір укладається без конкурентних процедур із конкретним виробником на визначену модель БпЛА. Детальніше про це йдеться у матеріалі StateWatch «Порівняльний аналіз порядку закупівлі безпілотних систем за прямими контрактами».

2. Рамкова угода на платформі Prozorro – двоетапна конкурентна процедура: спочатку формується перелік допущених виробників, після чого між ними проводяться конкретні закупівлі. На відміну від прямих контрактів, замовник визначає ключові тактико-технічні характеристики (ТТХ), а не конкретну модель виробу.

3. ІТ-система DOT-Chain Defence – працює як «маркетплейс дронів». Підрозділи самостійно обирають типи та кількість БпЛА та «розраховуються» віртуальними коштами, виділеними агенцією. На основі цих даних Агенція укладає контракти напряму з виробниками та постачальниками.

Водночас подальший аналіз StateWatch зосереджено на прозорих конкурентних процедурах, що відбуваються через Prozorro.

У січні 2026 року ДОТ підписав 25 договорів, відображених в електронній системі, на постачання БпЛА на суму 1,95 млрд грн. Економія склала 113,32 млн грн.

Серед закуплених безпілотників:

– 5 200 одиниць DJI Matrice 4E MATRICE 4 TERMAL за середньою ціною 146 216,15 грн;

– 6 175 одиниць DJI Matrice 4E MATRICE 4 ENTERPRISE – 192 690,06 грн за одиницю.

Окремо агенція повідомила, що протягом п’яти місяців із моменту запуску системи DOT‑Chain Defence військові отримали 225 000 дронів на суму понад 10 млрд грн.

Речове майно

У січні 2026 року ДОТ уклав 69 договорів на постачання речового майна на загальну суму 3,69 млрд грн. Загальна економія становила 155,93 млн грн. Деталі про окремі ключові закупівлі відображені в таблиці.

Найбільший обсяг фінансування припав на вітровологозахисні штани – 250 000 одиниць на суму 556 млн грн. Середня ціна склала 2 225 грн за одиницю. А постачання заплановане до кінця вересня 2026 року.

Найнижчу ціну запропонувало ТОВ «АнВа» – 2 160 грн за пару чоловічих штанів (35 000 штанів на 75,6 млн грн). Водночас ТОВ «Торговий дім Харків» законтрактовано на 10 000 жіночих пар – по 2 297 грн (22,97 млн грн). Це вперше, коли ДОТ закупив зимові штани з відповідною анатомічною посадкою для жінок. Натомість це лише 18,5% від кількості військовослужбовиць у ЗСУ станом на вересень 2025 року.

Також ДОТ закупив 141 000 вітровологозахисних курток на 414,74 млн грн. Середня ціна становить 2 949,26 грн за одиницю.

Нагадаємо, у 2025 році чимало торгів на зимову уніформу зривалися через відсутність пропозицій. Причиною стало різке зниження очікуваної вартості у квітні – на 21% порівняно із цінами контрактів 2024 року. Детальніше про це йдеться в моніторингу StateWatch за травень 2025 року.

Окремо в січні без економії закупили 6 000 бронежилетів комплектації 1–5 з ТОВ «Укртак.Юа» по 31 980 грн за одиницю. Торги відбулися без конкуренції, постачання заплановане до кінця вересня.

Для порівняння: у грудні ДОТ придбав 42 000 бронежилетів комплектації 1–5 із рекордно низькою очікуваною вартістю – 21 804,13 грн. Зокрема, один із договорів тоді підписали з «Укртак.Юа» обсягом 18 000 (17 849,9 грн). Водночас за місяць до того цього ж постачальника законтрактували 4 500 комплектів (1-5) на 79% дорожче – за ціною 31 980 грн.

У січні агенція також закупила 12 000 бронековдр на понад 299 млн грн (середня ціна – 24 925,2 грн за одиницю). Найнижчу пропозицію законтрактовано ТОВ «Еквіпторг» на постачання 3 000 бронековдр вартістю 24 915 грн за одиницю.

ТОВ «Еквіпторг», зареєстроване в серпні 2024 року, належить Артему Мітрохіну – сину власника ТОВ «Мік» Олега Мітрохіна. Наприкінці минулого року Антимонопольний комітет визнав дії ТОВ «Мік» та ТОВ «Пакоптторг» на закупівлях ДОТ антиконкурентними. Компанії оштрафували на 36,3 млн грн та внесли до переліку порушників. Відповідно до Особливостей здійснення публічних закупівель, це є підставою для відхилення пропозиції учасника в публічних закупівлях строком на три роки.

«Еквіпторг» уперше взяв участь у торгах ДОТ у червні 2025 року, а вже у грудні – отримав контракти на понад 1 млрд грн. У січні компанія підписала з агенцією 4 договори на суму понад 280 млн грн.

Для участі в тендерах «Еквіпторг» переважно подавав документи щодо товару виробництва ТОВ «Мік».

Окремо в січні ДОТ законтрактував 40 000 бойових шоломів (тип 1) у ТОВ «Лідер-НТЗ» на суму 295,84 млн грн (7 396 грн за одиницю). Закупівля відбулася без конкуренції. Шолом типу 1 забезпечує розширену площу захисту – закриває не лише верхню частину голови, а й вуха.

Водночас востаннє такі шоломи агенція купувала в липні 2025 року, тоді ціна за одиницю від «Темп-3000» складала 8 160 грн. ТОВ «Лідер-НТЗ» входить до корпоративної групи «Темп-3000» Юрія Євтушенка, компанією володіє його син – Гліб Євтушенко.

Загалом у січні на найбільшу суму – 487,33 млн грн – законтрактували ТОВ «Комерц армор». Компанія не є виробником товару, а постачає продукцію інших компаній. Зокрема з підприємством підписали договори:

– на 300 000 зимових рукавичок за середньою ціною 874 грн – виробництва ТОВ «АнВа» та ТОВ «Сквиратекс»;

– на 350 000 сумок за 379,6 грн – виробництва ТОВ «Топ-текс»;

– на 41 000 вітровологозахисних штанів за 2 294,34 грн – ТОВ «Сквиратекс».

Також у січні агенція законтрактувала у ТОВ «Сенс’смарт» польові кашкети на 48,13 млн грн: 125 000 штук із малюнком «піксель» (207 грн за одиницю) та 100 000 (222,6 грн за одиницю) – MultiCam. Харківський «Сенс’смарт», власником якого є Крючков Володимир Євгенійович, у листопаді вперше підписав договори з ДОТ. Водночас ФОП Володимир Крючков раніше вже мав укладені речові контракти з агенцією – на 252,89 млн грн.

Крім фірми та ФОП Володимира Крючкова, у торгах ДОТ беруть участь пов’язані з ними учасники – ФОПи його дружини та сина (ФОП Крючкова Ірина Сергіївна та ФОП Крючков Богдан Володимирович). Водночас усі зазначені суб’єкти господарювання у складі своїх тендерних пропозицій зазначають виробником товару власне «Сенс’смарт». Про їхню участь детальніше йдеться у моніторингу StateWatch за листопад.

Приміром, у січні одночасно подавалися на закупівлю пончо ФОП Володимир Крючков та «Сенс’смарт», кінцевим бенефіціарним власником якого є він. Найнижчою була пропозиція ФОП Володимира Крючкова (495 грн за одиницю), а наступною – «Сенс’смарт» (500 грн), однак обидві пропозиції відхилили. Оскільки в листі-гарантії ФОП Крючков заявив про відсутність будь-яких зв’язків між учасниками, замовник відхилив пропозиції через очевидний конфлікт інтересів із «Сенс’смарт». Водночас раніше участь пов’язаних осіб у подібних закупівлях не призводила до відхилення пропозицій.

Загалом у січні контракти на речове майно уклали з 36 компаніями.

Закупівлі харчових продуктів

Наприкінці 2025 року ДОТ завершив масштабні закупівлі послуг харчування для забезпечення Збройних Сил на весь 2026 рік, підписавши 16 договорів на загальну суму 27,5 млрд грн. Тоді граничні ціни продуктів у Каталозі зросли на 8% порівняно з травневими закупівлями. Відповідно збільшилася й очікувана вартість комплекту до 171,5 грн проти – 155 грн. Водночас ціни в укладених контрактах – у середньому 128 грн за комплект, що приблизно на 25% менше від очікуваної вартості.

Проте у січні ДОТ розпочав динамічну рамкову угоду з обмеженим доступом на придбання 315,29 млн комплектів продуктів за Каталогом на 54,06 млрд грн (171,5 грн за одиницю).

За даними «Наші гроші», Агенція оборонних закупівель ДОТ повідомила, що застосування рамкової угоди передбачене виключно у разі виникнення критичної потреби. Йдеться про створення резервного інструменту, який дозволить оперативно укладати контракти за умови надзвичайної ситуації або загрози зриву постачання за чинними договорами. Водночас застосування рамкових угод із закритим доступом до інформації знижує рівень прозорості використання публічних коштів.

Процедура передбачає два етапи: спочатку формується перелік кваліфікованих компаній, а далі серед них проводяться запити пропозицій. Наразі заявки подали: ТОВ «Контракт продрезерв 5», ТОВ «Торгсіті продукт», ТОВ «Аделін», ТОВ «Охтирка м’ясопродукт», ТОВ «Флавакор», ТОВ «Гранд консалт», ТОВ «Буський консервний завод» та ТОВ «Трейд граніт інвест».

У межах поточних договорів ДОТ можливі ризики зриву постачань продуктів харчування. Зокрема, згідно з інформацією журналістки Тетяни Ніколаєнко стало відомо, що ТОВ «Буський Консервний Завод», один із найбільших постачальників ДОТ, фігурує у справі Державного бюро розслідувань щодо недопостачання та постачання неякісних продуктів для бойових підрозділів ЗСУ у Дніпропетровській області.

За даними слідства, посадовці підписували акти на повний обсяг продукції, а фактично до військових доставляли лише частину – решту списували через підконтрольних осіб. Крім того, військовим постачали неякісні продукти: зокрема, гнилі овочі та фрукти. Начальник продслужби бригади отримував «відкати» до 50% вартості поставок. Під час обшуків у нього виявили майно на понад 10 млн грн, включно з нерухомістю, авто та дорогою колекцією одягу.

У грудні ДОТ уклав два договори з ТОВ «Буський консервний завод» на постачання 25,1 млн продуктових наборів за Каталогом для ЗСУ на суму 3,21 млрд грн на весь 2026 рік. Факт участі компанії у кримінальному провадженні та укладення великих контрактів підкреслює ризик зриву постачань.

Оремо агенція також оголосила нові торги з очікуваною вартістю 3,67 млрд грн (171,5 грн за одиницю) на 21,39 млн продуктових наборів за Каталогом для особового складу, а також 2 160 комплектів для годування тварин.

Також у січні ДОТ уклав 1 контракт на послуги кейтерингу на суму 6,12 млн грн (138,75 грн за послугу). Згідно з договором, передбачено 44 144 послуги для кафедри військової підготовки Національного авіаційного університету.

Мастильно-хімічні матеріали

Хоч у січні ДОТ не закупив жодного літра дизелю, проте підписав 16 контрактів на постачання мастильно-хімічних рідин на суму 69,54 млн грн. Водночас агенції вдалося заощадити 13,09 млн грн.

Найбільшу частку від загальної суми контрактів склали 4 контракти (12,65 млн грн) з ТОВ «Завод технічних масел «Аріан» на постачання 350 тонн моторної оливи CI-4/SL.

У січні контракти на постачання мастил, оливи та інших рідин уклали з 8 компаніями.

Водночас відсутність дизпалива у контрактах пояснюється тим, що закупівельний цикл на наступний рік розпочався завчасно. Так, відповідні контракти уклали ще наприкінці 2025 року. Нагадаємо, у грудні агенція закупила 93 200 тонн арктичного дизелю на суму 3,92 млрд грн (середня ціна за тонну – 42 106 грн). Окремо ДОТ придбав 22 500 тонн бензину марки А-80 на суму 1,21 млрд (середня ціна – 53 843,78 грн за тонну).

Виклики в січневих закупівлях

Неуспішні та скасовані торги

Загалом з-поміж усіх оголошених закупівель протягом січня не вдалося реалізувати 46 лотів на суму понад 3,86 млрд грн.

У категорії літальних апаратів (БпЛА) у січні неуспішними виявилися 3 тендери (37 лотів) на 1,43 млрд грн через відсутність пропозицій. Зокрема, агенція не змогла закупити 5 400 розвідувальних безпілотних авіаційних комплексів мультироторного типу при очікуваній вартості 219 799,8 грн за одиницю та 2 000 безпілотних авіаційних комплексів – 123 433,33 грн за одиницю.

Через відсутність пропозицій також не відбулася закупівля 111 000 фуфайок із коротким рукавом: з них 30 000 – адаптивних (405,24 грн за одиницю) та 81 000 – звичайних (210 грн за одиницю).

Крім того, із січневих торгів на закупівлю продуктових наборів за Каталогом скасували 3 лоти через відсутність подальшої потреби. Тендери передбачали придбання 14 млн наборів для особового складу та 1 420 комплектів для годування тварин на очікувану суму 2,4 млрд грн.

Зірвані постачання грілок

Суттєвим викликом стали зірвані постачання хімічних грілок. Харківське ТОВ «Приватний оператор тилу» мало поставити 300 000 комплектів до 9 грудня 2025 року, однак станом на початок лютого фактично доставило лише близько 24 000. Водночас у системі Prozorro оприлюднено звіти від 25 грудня про виконання обох договорів у повному обсязі.

На початку грудня ДОТ оголосив нову велику закупівлю на понад 500 000 комплектів, при цьому торги відбулися за відсутності конкуренції. Переможцем знову визначили «Приватний оператор тилу» із ціною 20,88 грн за комплект. Договір підписано 26 грудня 2025 року – тобто тоді, коли агенція вже знала про попередні невиконані компанією зобовʼязання.

«Приватний оператор тилу» постачає продукцію харківського ТОВ «Імекс макс». Прикметно, що ТОВ «Імекс макс» повʼязане з харківським депутатом від ОПЗЖ Анатолієм Родзинським. За його словами, постачання зірвалось зокрема через затримки в підписанні договору з боку ДОТ та відключення електроенергії, які впливали на виробництво.

На момент підписання договору з ТОВ «Приватний оператор тилу» обидві компанії фігурували у кримінальному провадженні від квітня 2025 року. Йдеться про постачання Державній прикордонній службі засобів обігріву, що не відповідали технічним вимогам (порушення температурного режиму, маркування та пакування).

Слідство встановило, що в межах першого контракту з ТОВ «Імекс макс» це ж підприємство виготовляло продукцію, а ТОВ «Приватний оператор тилу» приймало оплату та постачало грілки як уповноважена особа. А в межах другого – для створення видимості конкуренції у процедурах закупівель разом із «Імекс макс» брало участь і ТОВ «Андрушівський спиртовий завод», яке згодом змінило назву на ТОВ «Приватний оператор тилу». Слідство вважає, що ці дві компанії діяли у змові.

В агенції ж проблему із забезпеченням пояснюють тим, що доведена на 2025 рік потреба у 600 000 комплектів мала бути в десятки, а то й у сотні разів більшою. Адже хімічні грілки – це одноразові вироби, розраховані на використання одним військовослужбовцем протягом 6-8 годин.

Зрештою на початку лютого агенція заявила, що через порушення умов договору на «Приватного оператора тилу» наклали штраф в 1,1 млн грн. Крім того, представники ДОТ спільно із СБУ та Держгарантуванням якості контролюють виготовлення та відвантаження партій на виробництві.

Після хвилі публічної критики Агенція оборонних закупівель ДОТ повідомила про намір власним коштом закупити та передати 150 000 грілок до кінця лютого. Детальніше про проблему розповідається в аналітиці StateWatch «Чи зігріють військових «Мамо»: аналіз зриву забезпечення ЗСУ хімічними грілками».

Судові справи

Водночас агенція стикнулася з судовими оскарженнями результатів закупівель бронежилетів (комплектність 1–11) з очікуваною вартістю 37 386 грн. У двох лотах переможцем визначили ТОВ «Укртак.Юа». Компанія мала поставити 34 000 комплектів за ціною 25 499,99 грн та ще 16 000 – за 26 299,9 грн. Однак ТОВ «Харківський завод засобів індивідуального захисту» (ХЗЗІЗ) оскаржив результати з огляду на невідповідність пропозиції вимогам.

Зокрема, ХЗЗІЗ звернув увагу на відсутність довідки про підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів (на рівні не менше 30% очікуваної вартості). Також наданий «Укртак.Юа» лист від Центрального управління розвитку матеріального забезпечення (ЦУР МЗ) стосувався затвердження зразка комплектності 1-8 з окремим погодженням елементів 9-11.

Суд задовольнив позов ХЗЗІЗ, після чого пропозицію «Укртак.Юа» відхилили. Наступним за ціною було ПВТП «Акрополіс», але його також відхилили, оскільки учасник надав акт відповідності лише на базовий комплект 1–8 замість передбаченого документацією 1-11.

Після визначення переможцем ХЗЗІЗ, до суду звернулося вже ТОВ «Темп-3000». Компанія стверджувала, що в одному з документів Харківського заводу неможливо ідентифікувати предмет закупівлі. Додатково «Темп-3000» посилався на дискримінаційні умови та нерівний підхід до оцінки довідок.

Зокрема, частина учасників подала акти відповідності окремо на елементи комплекту 1-8 та окремо на 9-11. Натомість ХЗЗІЗ мав документ на повну комплектність 1-11 і фактично намагався використати це як перевагу.

Зрештою суд встановив, що документи ХЗЗІЗ відповідали вимогам тендерної документації, а оцінка правомірності видачі або змісту документів ЦУР МЗ не є предметом спору в цій справі.

Так, у лютому агенція уклала два договори з ХЗЗІЗ на загальну суму на суму 1,48 млрд грн (середня ціна – 29 659 грн за одиницю).

Розірвані договори

Наприкінці 2025 року ДОТ розірвав 9 договорів із ТОВ «Пирятинський Делікатес» на постачання 441 028 сухпайків для ЗСУ на суму 171,43 млн грн.

Йдеться про 180 012 посилених та 261 016 стандартних добових польових наборів, законтрактованих влітку 2025 року. Попри встановлені строки постачання (до 30 вересня та 25 грудня 2025 року), компанія не виконала зобов’язань.

Загалом протягом 2024–2025 років ДОТ розірвав договори на постачання понад 1,5 млн сухпайків (близько 30% законтрактованого обсягу наборів). Одним із факторів, що призвів до розірвання угод, стала низька виробнича спроможність постачальників. Частка контрактів із компаніями, які самостійно виготовляють частину компонентів пайка, становила лише 25%, тоді як більшість постачальників купували складники у великої кількості сторонніх виробників.

Так, наприклад, розірванням завершилися укладені у 2024 році контракти «Фабрика Смаку» та «Юг Прод Торг» на суму 201 млн грн, яким вдалося поставити 2% та 58% законтрактованих обсягів відповідно. Однак і постачальники з власним циклом виробництва («Преміум Сервісез», «Мітформ» та згаданий «Пирятинський Делікатес») також не надали 794 269 пайків з огляду на недотримання термінів відвантаження, непоставку товару або його невідповідність технічним вимогам.

Додатковим викликом стали стислі терміни виконання угод (1,5-2,5 місяці), що разом із несвоєчасним доведенням потреби на 2024 рік призвело до низки неуспішних закупівель. Протягом 2024-2025 років не вдалось законтрактувати ще 4,5 млн наборів.

Втім, попри описані проблеми, після дворічної паузи у закупівлях індивідуальних раціонів (з кінця 2022 до жовтня 2024 року), ДОТ вдалося законтрактувати близько 3 млн пайків. Загалом до торгів залучили 12 учасників, 9 із яких у підсумку стали постачальниками.

Детальніше про проблематику закупівель сухпайків йдеться в дослідженні «Закупівлі сухпайків для ЗСУ: причини збоїв у постачанні та оцінка ринку – аналіз StateWatch».

Рекомендації на основі аналізу викликів у січні 2026 року:

Для Агенції оборонних закупівель ДОТ:

1. Посилити перевірку виробничої, фінансової та організаційної спроможності контрагентів до укладення договорів із метою запобігання зривам постачань.

2. Мінімізувати застосування рамкових угод з обмеженим доступом у нелетальних закупівлях, натомість віддати перевагу закупівлям із можливістю громадського контролю.

3. Надати офіційне роз’яснення щодо можливості підтвердження відповідності предмета закупівлі актом, у якому підтверджено відповідність окремих складових такого предмета, якщо закупівлю оголошено як єдину комплектність.

Для Міністерства оборони України:

1. Зобов’язати Агенцію оборонних закупівель ДОТ запровадити обов’язковий поділ закупівель значного обсягу на лоти задля підвищення рівня конкуренції та розширення кола потенційних постачальників.

Для Командування Сил логістики ЗСУ:

1. Планувати річну потребу в хімічних грілках з урахуванням чисельності військовослужбовців та прогнозуванням різних температурних режимів.

2. Формувати стратегічний запас виробів, повʼязаних із перебуванням військових в екстремальних умовах.

3. Збільшити потребу в речовому майні та засобах індивідуального бронезахисту для військовослужбовиць з урахуванням фактичної чисельності жінок.

Моніторинг закупівель ДОТ є частиною програми підтримки від Спеціального радника з питань оборони посольства Великої Британії в Україні, яку імплементує EDGE Foundation та StateWatch.