Інформація актуальна станом на 8 червня 2026 року.

Ключові знахідки

• Верховна Рада ратифікувала угоду про кредитний пакет ЄС обсягом 90 млрд євро, що дозволило збільшити видатки на безпеку й оборону до рекордних 4,4 трлн грн у 2026 році. Із цієї суми 60 млрд євро буде спрямовано на оборонні потреби.
• У травні постачання наземних роботизованих комплексів (НРК) звільнили від ПДВ – після того як наприкінці 2025 року Верховна Рада скасувала пільгу на електромобілі, під дію якої підпадали й НРК. Станом на травень підрозділи отримали 1 000 НРК на понад 487 млн грн через DOT-Chain Defence.
• Уряд продовжив реалізацію DOT-Chain Defence до 24 жовтня 2027 року та розширив доступ до платформи для Держприкордонслужби та Національної поліції. Станом на кінець травня через систему військові отримали 485 000 одиниць техніки на 31,4 млрд грн. На платформі доступні позиції від понад 200 українських виробників.
• У травні ДОТ уклав 153 договори на суму 14,1 млрд грн. Найбільшу частку – 7 млрд грн – становили закупівлі паливно-мастильних матеріалів. Ціна на дизель при цьому досягла найвищого рівня з 2024 року – 64 923 грн за тонну.
• Після різкого зростання світових нафтових котирувань нові договори на ПММ поступово переходять на формульне ціноутворення з прив’язкою до міжнародного індикатора Platts – утім, контракти на бензин А-80 та мастила цього механізму досі не передбачають.
• Вперше для ЗСУ закуплено 2 000 жіночих модульних бронежилетів. Попри позитивні зрушення, цього вкрай недостатньо: станом на березень 2026 року в лавах ЗСУ налічується понад 55 тис. військовослужбовиць.

У травні Агенція оборонних закупівель ДОТ (ДОТ) оголосила 71 тендер (94 лоти) з очікуваною вартістю 15,4 млрд грн. Більшу частину (6,2 млрд грн) становили тендери на придбання транспортних засобів. За спрощеною процедурою ініціювали 60% усіх закупівель на Prozorro. Ще 39% – за рамковою угодою на придбання транспортних засобів. По 0,2% припали на відкриті торги з особливостями й закупівлі без використання електронної системи – для забезпечення операційної діяльності агенції. Сукупно до торгів долучилися 94 компанії без урахування закупівель дронів. Середній показник пропозицій на 1 тендер становить 2,02. Найбільш конкурентними стали торги на транспортні засоби – 6,25 пропозиції на тендер. Водночас відкриті торги на придбання БпЛА не були оголошені в травні.

Показники конкурентності закупівель за категоріями в травні 2026 року ДОТ

У травні ДОТ уклав 153 договори на суму 14,1 млрд грн – за результатами торгів, оголошених як у травні, так і раніше.

Найбільшу частку – 49,7% (7 млрд грн) – становили закупівлі паливно-мастильних матеріалів (71 договір). Витрати на харчування склали 4,5 млрд грн (32%), на речове майно – 1,4 млрд грн (10%). На БпЛА спрямовано 872,5 млн грн (6,2%), однак ця сума не враховує прямих контрактів агенції та закупівель через DOT-Chain Defence. Окремо законтрактовано мотоцикли – 92,4 млн грн (0,7%).

Укладені контракти ДОТ у травні 2026 року

Інституційні зміни

Міжнародна фінансова підтримка та зміни до державного бюджету

Верховна Рада ратифікувала Меморандум про взаєморозуміння щодо макрофінансової допомоги в межах Ukraine Support Loan та відповідну кредитну угоду з ЄС.

Йдеться про кредитний пакет обсягом 90 млрд євро на 2026-2027 роки, який тривалий час блокувала Угорщина. Після перемоги на парламентських виборах опозиційної партії «Тиса» країна змінила позицію, і наприкінці квітня Рада ЄС розблокувала програму. Європейський Парламент офіційно ухвалив відповідний пакет рішень. Детальніше про це – у березневому моніторингу StateWatch. 

На початку червня Верховна Рада ухвалила законопроєкт про внесення змін до Державного бюджету на 2026 рік у частині фінансового забезпечення сектору безпеки й оборони за рахунок 90 млрд євро на 2026-2027 рок від ЄС. У 2026 році до держбюджету надійде перший транш – 45 млрд євро (2 221 млрд грн), з яких 31,8 млрд євро призначено для підтримки обороноздатності та безпеки. Законопроєкт передбачає збільшення видатків на 1,56 трлн грн, з яких понад 1,5 трлн грн спрямовуються Міністерству оборони – на грошове забезпечення військовослужбовців, закупівлю та оновлення озброєння.

Загальні видатки на безпеку й оборону у 2026 році зростають до рекордних 4,4 трлн грн. З них 2,3 трлн грн передбачено на закупівлю озброєння та військової техніки, понад 1,45 трлн грн – на грошове забезпечення військовослужбовців.

Окремим рішенням наприкінці травня Кабінет Міністрів спрямував на зміцнення обороноздатності 10,84 млрд грн – залишок коштів спеціального фонду державного бюджету, що акумулювався з надходжень від податку на доходи фізичних осіб, ліцензійних зборів від грального бізнесу та лотерей. Фонд створено у 2025 році після того, як Міністерство оборони перейняло функції ліквідованого Мінстратегпрому. Кошти розподілено за двома напрямами: 9,05 млрд грн – на закупівлю, модернізацію, ремонт озброєння і військової техніки та 1,79 млрд грн – на розвиток оборонно-промислового комплексу, зокрема впровадження нових технологій та розширення виробничих потужностей.

Наземні роботизовані комплекси звільнені від ПДВ 

У травні Верховна Рада ухвалила зміни до Податкового кодексу, звільнивши від ПДВ постачання наземних роботизованих комплексів (НРК) для Сил оборони. Пільга діятиме до кінця воєнного стану й поширюється на закупівлі за державними контрактами.

Наземні роботизовані комплекси – критично важливі для логістики, евакуації та забезпечення підрозділів на передовій. З січня по березень 2026 року на фронті спостерігався їх гострий дефіцит. Причиною стала податкова прогалина, що виникла наприкінці 2025 року. Тоді Верховна Рада скасувала норму про звільнення електромобілів від ПДВ, а оскільки НРК класифікуються як електрокари, пільга на них також перестала діяти. Виробники почали вимагати дофінансування для покриття податкового навантаження, що фактично заблокувало виконання контрактів. Це відбувалося попри те, що Генштаб подав Потребу в НРК ще в січні, а частина техніки вже була виготовлена і зберігалася на складах. Підрозділи змушені були забезпечувати потребу в роботизованих комплексах власними силами або через волонтерів.

Станом на травень 2026 року підрозділи Сил оборони отримали 1 000 НРК на понад 487 млн грн через DOT-Chain Defence. У першому півріччі 2026 року Міноборони планує законтрактувати 25 тис. НРК за різними програмами – удвічі більше, ніж за весь 2025 рік.

Транспорт

Мотоцикли

У травні ДОТ уклав контракт на постачання 1 500 мотоциклів для ЗСУ – утричі більше, ніж торік. Закупівлю проведено за спрощеною процедурою. До торгів долучилося 6 компаній, що дало змогу зекономити близько 12 млн грн. Заощаджені кошти буде спрямовано на додаткове забезпечення Сил оборони.

Договір підписали з ТОВ «Станформ» за ціною 61 596 грн за одиницю. До грудня компанія має поставити мотоцикли китайського виробника – Chongqing Keweis Machinery Manufacturing Co., Ltd.

Найнижчу цінову пропозицію подало ТОВ «Будпостач» – 58 630 грн за одиницю, що забезпечило б економію понад 12 млн грн. Однак пропозицію відхилили через невідповідність технічним вимогам: вантажопідйомність мотоцикла становила 150 кг замість обов’язкових 160 кг. Компанія оскаржила рішення в апеляційній інстанції ДОТ, посилаючись на технічну помилку. 

Пікапи

У травні ДОТ оголосив 6 лотів на придбання 4 200 пікапів без лебідки та один лот на 400 – з лебідкою (механізм для витягування застряглого транспорту). Закупівлі здійснюються за рамковою угодою: агенція спочатку відбирає постачальників, а вже серед допущених компаній проводить торги за окремими лотами. Така процедура пришвидшує закупівлі та забезпечує захист комерційної інформації постачальників, однак суттєво обмежує можливості громадського контролю за закупівлею.

Станом на 8 червня відбір пройшли 37 підприємств. За даними «Наші гроші», першою подалася і пройшла відбір київська компанія ТОВ «Нова енергія України», зареєстрована у 2019 році. Її власник і керівник Борис Ткаленко раніше мав частку в ТОВ «Бор-авто», що входило до групи «Укрпромінвест», яка пов’язана із сином Петра Порошенка. До тієї ж групи належить ще одна допущена компанія – ТОВ «Протект інжиніринг».

До переліку обраних постачальників потрапило також ТОВ «Трейд Граніт Інвест», яке раніше постачало виключно харчові продукти для ЗСУ. Компанія перебувала під обмежувальними санкціями ДОТ строком на один рік через використання анульованого протоколу випробувань на консерви, однак суд скасував це рішення, що дозволило фірмі відновити участь у тендерах.

Також у переліку обраних фірм є Державна компанія з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт», яка фігурувала в скандалах, зокрема щодо зриву постачання мін, а наразі перебуває в стані припинення.

БпЛА

У травні уряд продовжив реалізацію експериментального проєкту оборонних закупівель через систему DOT-Chain Defence до 24 жовтня 2027 року. Платформу, що вже довела ефективність у забезпеченні потреб Збройних Сил та Національної гвардії, розширено: тепер її використовують також підрозділи Державної прикордонної служби та Національної поліції.

Станом на кінець травня через DOT-Chain Defence у 2026 році військові отримали 485 000 одиниць БпЛА та іншої техніки на суму 31,4 млрд грн. На платформі доступні майже 800 позицій від понад 200 українських виробників. Наприкінці травня на запит військових додали до маркетплейсу бойові частини та скиди для безпілотних систем. Йдеться про засоби для бомберів, НРК та інших платформ. Це дає змогу підрозділам закривати через систему ширший спектр потреб, пов’язаних із застосуванням дронів. Час від замовлення до поставки становить 6 днів, а перші поставки вже успішно здійснені.

Окремо в травні через Prozorro підписано 18 договорів на придбання розвідувальних БпЛА серії DJI Matrice на загальну суму 872,5 млн грн. Зокрема законтрактовано 3 000 дронів моделі Matrice 4E за ціною 146 738 грн за одиницю та 2 375 одиниць моделі Matrice 4T – за 183 195 грн.

Також за даними Міноборони, за перші місяці 2026 року законтрактовано вп’ятеро більше ударних БпЛА середньої дальності (middle-strike), ніж за весь попередній рік. Безпілотники цього класу призначені для ударів по цілях на відстані від 30 до 200 км.

Підтвердивши бойову ефективність цього класу, Україна розпочала спільне виробництво таких безпілотників з іноземними партнерами – зокрема з Німеччиною та Норвегією. Україна отримує додаткові дрони для фронту, партнери – доступ до технологій і накопиченого бойового досвіду.

Закупівлі харчування

Основні ризики: 

• системні неуспішні закупівлі сухпайків через невиконання контрактів
• обрання переможцями компаній, які раніше постачали продукти харчування за завищеними цінами 

Закупівлі харчування в травні 2026 року

Сухпайки

У травні агенція законтрактувала 29 169 стандартних сухпайків у ТОВ «Ходорівський м’ясокомбінат» за ціною 431,2 грн за одиницю. Закупівлю із 6 лотів оголосили наприкінці квітня, однак лише в одному з них з’явився учасник – ТОВ «Ходорівський м’ясокомбінат». Решта 5 лотів виявилися неуспішними через відсутність учасників.

Ця ситуація відображає ширшу системну проблему: з 2024 року з-поміж 201 оголошених лотів на придбання сухпайків неуспішними та скасованими виявилися понад 58% (117 лотів). Детальніше про ринок і проблеми постачання сухпайків – у матеріалі StateWatch «Закупівлі сухпайків для ЗСУ: причини збоїв у постачанні та оцінка ринку».

Продукти харчування за Каталогом

У травні ДОТ підписав 3 договори на постачання 36,3 млн комплектів продуктів харчування за Каталогом на суму 4,5 млрд грн. Проте один із них – з ТОВ «Флавакор» на постачання 28,5 млн комплектів до кінця року – розірвали в тому ж місяці через технічну помилку в контракті.

Два інші договори уклали з ТОВ «Гранд консалт» на 5,2 млн комплектів на суму 641 млн грн та з ТОВ «Аделін» на 2,6 млн комплектів на суму 314 млн грн.

Наприкінці листопада 2025 року, коли ДОТ уперше планував законтрактувати харчування за Каталогом на рік наперед, граничні ціни продуктів зросли на 8% порівняно з травневими закупівлями 2025 року. Відповідно тоді й очікувана вартість комплекту збільшилася до 171,5 грн проти 155 грн. У травні 2026 року очікувана вартість залишилася на тому самому рівні, однак завдяки високій конкуренції учасники суттєво знизили пропозиції: середня ціна одного комплекту в укладених контрактах склала 123,2 грн – на 28% менше від очікуваної вартості.

З-поміж усіх діючих контрактів за Каталогом на суму 4,7 млрд грн, укладених у 2026 році, найбільшим постачальником є ТОВ «Гранд консалт» – 4 договори на 2,3 млрд грн. Водночас компанія фігурує в кримінальному провадженні, відомому як «яйця по 17». До листопада 2024 року власницею фірми була Тетяна Глиняна, яка станом на травень 2026 року перебуває в розшуку НАБУ.

Загалом у травні контракти на харчування та послуги кейтерингу уклали з 33 компаніями.

Постачальники харчування в травні 2026 року

Речове майно

Основні ризики:

• недостатній обсяг Потреби в речовому майні для військовослужбовиць
• родинні зв’язки між учасниками торгів 
• обрання переможцями компаній, які раніше постачали неякісну продукцію

У травні ДОТ підписав 33 договори для постачання речового майна на 1,4 млрд грн з економією 70,8 млн грн. Деталі про окремі ключові закупівлі відображені в таблиці.

Закупівлі речового майна в травні 2026 року

Торги між пов’язаними учасниками

Через судове оскарження найбільший контракт у категорії речового майна – на 378,6 млн грн – підписали з ТОВ «НВП «Темп-3000» на постачання 40 000 бойових шоломів.

Найнижчу цінову пропозицію на торгах запропонував «Лідер-НТЗ» – шоломи моделі «Каска-2М» виробництва ТОВ «НВП «Темп-3000» за 9 300 грн. Водночас на закупівлю також вийшло «Темп-3000» з тією ж моделлю, запропонувавши 9 466 грн – на 1,8% дорожче. За результатами аукціону переможцем визначили «Лідер-НТЗ», однак «Темп-3000» оскаржило це рішення в суді, вказавши на відсутність у запропонованому комплекті обов’язкового енергопоглинаючого елемента «О». Суд визнав рішення протиправним і скасував його – договір уклали з ТОВ «НВП «Темп-3000», що на 1,8% дорожче від пропозиції «Лідер-НТЗ».

Це не перший випадок спільної участі цих компаній у торгах агенції. У січні 2026 року ТОВ «Лідер-НТЗ» уперше з’явилося на торгах ДОТ. За місяць до цього компанія мала назву «Темп-2000» і входила до корпоративної групи «Темп-3000» Юрія Євтушенка – власником був його син Гліб Євтушенко. Після першої перемоги на торгах – контракту на 40 000 бойових шоломів на 295,84 млн грн – Гліб Євтушенко вийшов зі складу власників, а компанія – з корпоративної групи. Детальніше – у квітневому моніторингу StateWatch. 

Наприкінці травня 2026 року, після низки спільних закупівель, Юрій Євтушенко також вийшов зі складу власників ТОВ «НВП «Темп-3000». Новим власником компанії стало АТ «ЗНВКІФ «Індастрі Інвест Україна», кінцевим бенефіціарним власником якого є Вячеслав Борщ, який проживає в Словаччині.

У травні ті самі компанії взяли участь у торгах на придбання 6 000 бронежилетів (комплектність 1-11). ТОВ «Лідер-НТЗ» подало найвигіднішу пропозицію – модель «Корсар М3МП-6» виробництва ТОВ «НВП «Темп-3000» за 24 990 грн за одиницю. Натомість саме «Темп-3000» подало найдорожчу пропозицію – 29 650 грн, що на 19% більше. У результаті договір уклали з ТОВ «Лідер-НТЗ» на суму 149,9 млн грн.

Жіночий бронежилет

У травні ДОТ підписав контракт на постачання 2 000 жіночих модульних бронежилетів (комплектність 1-5) з єдиним учасником торгів – ТОВ «НВП «Темп-3000» – за ціною 23 520 грн за одиницю. Попри те, що це дозволило закрити Потребу на 2026 рік, цього вкрай недостатньо: станом на березень 2026 року лише в лавах ЗСУ налічується понад 55 тис. військовослужбовиць.

У чинних специфікаціях до модульного та полегшеного зразків передбачено додатковий елемент під кодом «Ж» – демпферні вставки на внутрішніх стінках грудного чохла або інші рішення, що адаптують бронежилет до жіночої анатомії. Наразі затверджено два зразки з таким елементом. Перший – модель «Характерниця» від ТОВ «Українська броня» – має вигнуту назовні бронеплиту, звужені плечі та розширений низ. Другий – від ТОВ «НВП «Темп-3000» – оснащений демпферними подушками для індивідуального налаштування під жіноче тіло. Розміри обох варіюються від S до XL (зріст від 162 до 190+ см), загальна вага – від 10,5 до 15,5 кг.

Літні польові костюми

У травні агенції вдалося укласти договір із ТОВ «Текстиль-Контакт» на придбання 8 000 літніх польових костюмів на суму 16,7 млн грн. Це стало можливим після того, як очікувану вартість підвищили на 8,5% – до 2 100 грн за одиницю.

У квітні торги на придбання 35 300 літніх польових костюмів за очікуваною вартістю 1 936 грн не відбулися через відсутність учасників. Ймовірна причина – зростання собівартості виробництва, що робило участь у торгах економічно невигідною за тогочасної ціни. Підвищення очікуваної вартості в травні дозволило залучити постачальників і відновити контрактування.

Окуляри

ДОТ продовжує контрактувати китайські балістичні окуляри. У травні агенція придбала 6 000 балістичних окулярів на суму 4,8 млн грн (800 грн за одиницю) у ТОВ «ТС Трейд Україна» – дистриб’ютора китайського виробника Guangdong Yijia Optical Technology Co. 

Раніше компанія вже мала негативний досвід співпраці з ДОТ. У вересні 2024 року «ТС Трейд Україна» поставила 18 000 балістичних окулярів із маскою того ж китайського виробника – однак товар не відповідав заявленим захисним характеристикам і не забезпечував належного захисту від уламків. Про це йдеться в кримінальному провадженні ДБР. Слідство також встановило, що Міноборони зазнало збитків на суму 25,7 млн грн. Попри це, у лютому 2026 року агенція уклала з тією ж компанією новий договір – на 90 000 аналогічних окулярів за ціною 680 грн за одиницю, що на 15% нижче від квітневої ціни.

Загалом у травні контракти на речове майно уклали з 33 компаніями.

Постачальники речового майна в травні 2026 року

Паливно-мастильні матеріали

Основні ризики:

• залежність контрактів від коливань світових цін на нафту

Закупівлі ПММ у травні 2026 року

У травні агенція підписала 15 контрактів з АТ «Укрнафта» на постачання 85 000 тонн літнього дизелю за ціною 64 923 грн за тонну до кінця червня. Це найвища ціна дизелю в контрактах агенції з 2024 року. Стрибок зумовлений різким зростанням світових нафтових котирувань наприкінці березня на тлі загострення ситуації на Близькому Сході.

Нагадаємо, що в березні постачальники відмовлялися підписувати договори з фіксованою ціною – ситуацію вдалося розв’язати після переходу до формульного ціноутворення з прив’язкою до міжнародного індикатора Platts. Детальніше – у березневому моніторингу StateWatch.

Нові договори в категорії ПММ поступово переходять на формульне ціноутворення з прив’язкою до Platts. Зокрема, у травні законтрактовано 6 000 тонн бензину марки А-95 на 458 млн грн – за ціною 76 333 грн за тонну, що на 32% більше порівняно з лютневими закупівлями (57 680 грн). Контракти передбачають прив’язку до Platts, що дозволяє автоматично коригувати ціну відповідно до змін світового ринку нафти – на відміну від квітневих контрактів на А-95, які такого механізму не передбачають.

Натомість договори на 5 000 тонн бензину марки А-80 – на 268,7 млн грн – прив’язки до Platts не передбачає. Ціна цієї марки після квітневого піку (59 830 грн за тонну) знизилася до 53 700 грн у травні – нижче навіть від лютневого рівня (57 100 грн). 

Також у травні підписали 41 договір на придбання різних видів мастил на суму 525,8 млн грн. Ці контракти також не передбачають формульного ціноутворення з прив’язкою до Platts.

Загалом у травні контракти на паливно-мастильні матеріали уклали із 7 компаніями. 

Постачальники ПММ у травні 2026 року

Рекомендації на основі аналізу викликів у травні 2026 року

Міністерству оборони України

Агенції оборонних закупівель

Антимонопольному комітету України та Міністерству оборони України

Командуванню Сил логістики ЗСУ

У межах моніторингу StateWatch проаналізовано виключно закупівлі, оприлюднені в електронній системі Prozorro. Відповідно до вибірки не включено прямі договори та інші закупівлі, зокрема зброї та військової техніки, інформація про які містить державну таємницю та/або не була оприлюднена в системі. Відтак кількість договорів та їхня загальна сума, подана у моніторингу, відображає лише частину фактично законтрактованого обсягу.